Теми статей
Обрати теми

ПММ для сільгосптехніки: від оприбуткування до списання

Децюра Сергій, податковий експерт
Сучасного аграрія важко уявити без сільськогосподарської техніки. Адже йому потрібно в стислі строки обробити землю, висіяти насіння, а потім доглядати за посівами і врешті-решт зібрати врожай. Більшість таких операцій можна механізувати. Але щоб техніка працювала, аграрій має запастися для неї «кормом», тобто пальним. Сьогодні ми розкажемо, як правильно відобразити в обліку списання пального на роботу сільгосптехніки.

Надходження ПММ

Як правило, сільгосппідприємства зберігають паливно-мастильні матеріали (ПММ) на спеціально обладнаних нафтоскладах чи стаціонарних пунктах заправки машин (розд. 2 Методрекомендацій № 929)*.

* Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.12.2007 р. № 929.

Якщо ПММ доставляють автотранспортом (бензовозами) постачальника, то їх надходження оформляють на підставі:

– товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти), форма № 1-ТТН (нафтопродукт) та видаткової накладної. На підставі цих документів оприбутковують ПММ за кількістю;

– паспорта якості та сертифіката відповідності ПММ, а також інших документів, передбачених договором. Ці документи потрібні для визначення якісних характеристик ПММ.

Якщо ж ПММ доставляють власним автотранспортом підприємства, то оформляють звичайну накладну.

На підставі цих первинних документів завскладом робить відповідні записи про оприбуткування ПММ у Книзі складського обліку (форма № ВЗСГ-10, додаток 10 до Методрекомендацій № 929). У ній дані відображаються тільки в кількісному вираженні при кожному надходженні ПММ та їх видачі на роботу сільгосптехніки (тракторів та комбайнів).

Нагадаємо. Зараз обіг пального контролює Система електронного адміністрування реалізації палива (СЕАРП). Одиниця обліку обсягів пального в СЕАРП — літри, приведені до температури 15 °С. Така одиниця обліку палива має використовуватися в первинних бухгалтерських документах (п. 2 постанови КМУ від 24.02.2016 р. № 113).

Заправка сільгосптехніки

Заправка сільгосптехніки ПММ (тобто передача ПММ на виконання сільгоспробіт) зазвичай відбувається на підставі Лімітно-забірної картки на отримання матеріальних цінностей (форма № ВЗСГ-1, додаток 1 до Методрекомендацій № 929). Інколи підприємства оформляють видачу ПММ шляхом складання лімітно-забірних карток, типові форми № М-8, М-9, М-28, затверджені наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193, або інших самостійно розроблених форм первинних документів.

До відома! Про те, що аграрій має право використовувати самостійно розроблені форми документів, говорять ст. 9 Закону про бухоблік** і пп. 2.4, 2.7 Положення № 88***.

** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

*** Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Лімітно-забірна картка слугує підтвердним документом для списання ПММ зі складу сільгосппідприємства. Її виписує бухгалтерія (у двох примірниках) на одне або декілька найменувань ПММ, що видаються на роботу, терміном на 1 місяць. Один примірник видається матеріально-відповідальній особі (трактористу-машиністу чи комбайнеру), а другий — завідувачу складу.

Відпуск ПММ у виробництво здійснюється завідувачем складу при пред’явленні трактористом-машиністом чи комбайнером свого примірника такої картки.

Завідувач складу відмічає в обох примірниках дату і кількість відпущених ПММ і виводить залишок ліміту за номенклатурним номером та ставить свій підпис про видачу, а тракторист чи комбайнер підписується в них за одержані ПММ.

Увага! На підставі Лімітно-забірної картки відбувається лише передача ПММ із складу у підзвіт особі, яка працює на відповідній сільгосптехніці. Списання ПММ із підзвіту таких осіб відбувається на підставі інших документів (про них детально далі). Враховуючи це, комірник під час видачі ПММ зазначає кількість виданого палива не тільки у Лімітно-забірній картці, а й одночасно у первинному документі, на підставі якого таке паливо буде списане на витрати періоду.

Після заправки сільгосптехніки і відображення даних про видачу ПММ у Лімітно-забірній картці комірник робить відповідний запис у Книзі складського обліку.

Наприкінці місяця на підставі Книги складського обліку завскладу складає Звіт про рух матеріальних цінностей (нафтопродуктів). У такому Звіті дані про рух ПММ відображають згрупованими за операціями з надходження і витрачання ПММ і, що головне, уже в вартісному вигляді. Такий Звіт разом із лімітно-забірними картками передається до бухгалтерії.

Списання ПММ

Видача ПММ під звіт трактористові чи комбайнеру говорить тільки про те, що палива немає на складі. Воно міститься у баці сільгосптехніки і значиться за тією особою, якій воно видано.

Списання ж ПММ на витрати (із підзвіту тракториста чи комбайнера) відбувається під час оформлення первинних документів, що підтверджують здійснення сільгоспробіт, у яких задіяна сільгосптехніка. Перелік таких документів див. у табл. 1.

Таблиця 1. Документи, які підтверджують виконання сільгоспробіт і списання ПММ

Назва документа

Випадки складання

Обліковий лист тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма № 67-Б)*

Використовують при засвідченні виконання будь-яких сільгоспробіт (наприклад, підготовка ґрунту, посів, посадка, прибирання сільгоспкультур, захист посівів, внесення добрив тощо) тракторами, комбайнами та іншими самохідними шасі та механізмами

Подорожній лист трактора (сільгоспоблік, форма № 68)*

Використовують при проведенні транспортних робіт сільгосптехнікою (наприклад, перевезення трактором посівного матеріалу, мінеральних добрив і засобів захисту рослин, а також перевезення сільгосппродукції з поля до місця зберігання тощо)

* Форму затверджено наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.11.72 р. № 269-2.

В обох цих документах, крім даних про виконання певних сільгоспробіт, конкретним видом сільгосптехніки та розрахунку зарплати тракториста-машиніста чи комбайнера наводять також дані щодо використання ПММ. А саме в окремих графах цих первинних документів зазначається інформація про наявність ПММ до виконання роботи, надходження їх при заправці і залишок після виконання роботи.

До речі, застосування цих форм, затверджених ще в період існування СРСР, повністю виправдане та легітимне. У п. 3.2 Методрекомендацій щодо застосування форм документів первинного обліку на сільгосппідприємствах (додаток до листа Мінагрополітики від 19.01.2004 р. № 37-27-12/455) зазначається, зокрема, що спеціалізовані форми первинного обліку для сільгосппідприємств наразі перебувають на стадії розробки. Тому рекомендується застосовувати спеціалізовані форми первинних документів, затверджені наказами Мінсільгосппроду (Держагропрому) СРСР у 1972 — 1990 рр.

Водночас можна самостійно розробити і виготовити форми подібних документів з усіма необхідними реквізитами. Право використовувати свої документи, як ми згадували вище, дають ст. 9 Закону про бухоблік і пп. 2.4, 2.7 Положення № 88.

На підставі цих документів (типових чи самостійно розроблених) ви й визначатимете витрати ПММ:

– нормативні (за установленою нормою);

– фактичні (залишок на дату видачі документа плюс заправка і мінус залишок на дату здавання документа).

Увага! Якщо на одному тракторі працює дві особи, то відповідальною особою за паливо, що міститься у баку, є кожна з них. При передачі техніки від однієї особи до іншої відбувається і передача ПММ, у розмірі, що залишився в баку такої техніки. Оформлюється така передача шляхом складання накладної (внутрішньогосподарського призначення) (форма № ВЗСГ-8, додаток 8 до Методрекомендацій № 929).

Паливо, передане від одного тракториста до іншого, вважатиметься залишком ПММ у баку трактора на початок його використання.

Норми витрат ПММ

Нормування витрат ПММ — це встановлення допустимої межі їх використання в певних умовах експлуатації для конкретної моделі транспортного засобу, технологічної машини чи механізму.

Для деяких видів техніки норми витрат ПММ затверджені нормативно-правовими актами, зокрема:

– на автомобільному транспорті — наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43;

– для експлуатації техніки в будівництві — наказом Держбуду від 12.01.2000 р. № 9;


– на роботу дорожно-будівельних і спеціальних машин — наказом корпорації «Укравтодор» від 14.08.96 р. № 156.

Водночас сільгосптехніка не належить до жодної з вищезгаданих категорій транспортних засобів. Сільгосптехніка належить до спеціальної техніки (машин) — це трактори, сівалки, жниварки, косарки, комбайни та інші сільгоспмашини і самохідні механізми, що використовуються в сільському господарстві. Для такої специфічної техніки повинні діяти свої норми витрати ПММ.

Тому виникає запитання:

а чи існують на сьогодні затверджені норми витрат ПММ для сільгосптехніки?

Відповідь однозначна: на жаль, таких норм немає. Водночас відсутність норм не говорить про те, що списувати ПММ можна в будь-якій кількості. Тому сільгосппідприємствам потрібно затвердити власні норми. Для цього можна орієнтуватися на норми, які наведені у вищезгаданих нормативно-правових актах, а також на норми, які розробив Український науково-дослідний інститут продуктивності АПК (НДІ «Украгропромпродуктивність»):

– на обробіток ґрунту, на сівбу, садіння та догляд за посівами;

– на збирання сільськогосподарських культур;

– на внесення добрив, хімічний захист сільськогосподарських культур тощо.

На жаль, вони не затверджені нормативно-правовими актами. Тому їх немає у вільному доступі. Збірки таких норм можна придбати у розробника.

Проте пам’ятайте: норми, наведені у цих збірках, мають рекомендаційний характер. Адже не факт, що наведені там норми повністю відповідають характеру діяльності, роботам, що проводяться, умовам, у яких використовується сільгосптехніка вашого підприємства. Тому слід врахувати норми витрат ПММ, які визначені в технічній документації на певний механізм, норми витрат ПММ на подібних сільгоспроботах, а також результати проведених хронометражів роботи машин і механізмів.

Власні норми витрат ПММ потрібно затвердити наказом керівника підприємства.

Звертаємо увагу! Незалежно від того, чи підприємство самостійно розробило норми, чи взяло із збірок, при списанні ПММ потрібно порівнювати фактичні витрати з нормативними. А у разі розходжень між фактичними і нормативними показниками з’ясовувати, чому так сталося, і відображати цей факт в обліку. Про те, як це робити, читайте далі.

Облік палива

Бухгалтерський облік. Для обліку наявності та руху ПММ призначено субрахунок 203 «Паливо». Аналітичний облік на цьому субрахунку ведуть виходячи з потреб конкретного підприємства в розрізі видів і марок палива, а також за місцями його зберігання. У зв’язку з цим до цього субрахунку, зазвичай, відкривають субрахунки четвертого та інших порядків. І ведуть такий облік або:

– в розрізі місць зберігання, наприклад 2031 «ПММ на нафтоскладі», 2032 «Паливо в баці» тощо;

– в розрізі видів ПММ, наприклад, 20311 «Бензин А92 на нафтоскладі», 20312 «Дизельне пальне на нафтоскладі» тощо.

Придбані ПММ відображають у складі запасів підприємства за первісною вартістю, що складається з фактичних витрат, перелік яких наведений у п. 9 П(С)БО 9 «Запаси».

Вартість фактично витрачених ПММ у межах норм списують з кредиту субрахунку 203 до дебету відповідних субрахунків рахунків 15, 23, 91, 93 тощо. А ось суму перевитрат (якщо такі є) відносять:

– до інших операційних витрат (субрахунок 949), якщо перевитрата була обумовлена об’єктивними причинами і це зафіксовано у розпорядчому документі, затвердженому керівником підприємства;

– на субрахунок 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей», якщо об’єктивних причин перевитрати не встановлено.

Податок на прибуток. На сьогодні об’єкт оподаткування для податку на прибуток визначається за бухгалтерськими правилами. Таким чином, в обліку операції з придбання і використання палива на виконання сільгоспробіт (як у межах норм, так і понад норми) потрібно відображати за тими ж правилами, що і в бухгалтерському обліку.

При цьому немає різниці, йдеться про платника податку на прибуток, який є малодохідником, чи про високодохідника. Для таких операцій ПКУ не передбачено жодних податкових різниць.

ПДВ. Що стосується ПДВ, то тут діють ті ж правила, що і при обліку інших товарно-матеріальних цінностей. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням ПММ, сільгосппідприємство включає до податкового кредиту, якщо має належним чином зареєстровану у ЄРПН податкову накладну.

А от при використанні ПММ на виконання сільгоспробіт все буде залежати від того, чи вписався тракторист чи комбайнер у норми витрат палива.

Понаднормові витрати ПММ податківці* розцінюють як використані у негосподарській діяльності. Отже, аграрію потрібно нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ. Оскільки ми говоримо про придбані товари, то базу оподаткування визначаємо виходячи з вартості придбання ПММ (п. 189.1 ПКУ).

* http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/327719.html.

Щоб нарахувати такі податкові зобов’язання, слід скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому понесено наднормативні витрати палива, зведену податкову накладну. Така податкова накладна хоч і не видається нікому, та все ж має бути зареєстрована в ЄРПН.

Приклад. Підприємство має у власності трактор МТЗ-80. Для нього за технічними документами та за власними дослідженнями встановлено норми витрат дизпалива при оранці сільгоспугідь плугом ПЛН-4-35 — 19 л/га. Водночас, оскільки вологість ґрунту коливалася у межах 25 — 30 %, то цю норму було скориговано на коефіцієнт 1,16.

За даними Облікового листа тракториста-машиніста, за 5 днів зорано 40 га угідь, витрачено пального 925 л. Для застосування інших коефіцієнтів підстав не було. Вартість 1 л дизпалива — 27 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 4,50 грн.).

Визначимо нормативні витрати палива на виконану роботу (з урахуванням коригуючого коефіцієнта): 40 х 19 х 1,16 ≈ 882 (л).

Кількість понаднормово витраченого палива складає 43 л (925 - 882). Його вартість без ПДВ складе 967,50 грн. (43 х 22,5). Причини перевитрати не встановлено. В обліку підприємства ці операції відобразимо так, як показано у табл. 2.

Таблиця 2. Обліковуємо витрачання ПММ при оранці сільгоспугідь

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1. Списано вартість використаного дизпалива у межах норм

(882 л х 22,50 грн./л)

231

203

19845,00

2. Списано вартість надміру витраченого дизпалива

947

203

967,50

3. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на вартість надміру витраченого палива (967,50 грн. х 20 %)

643/1

641/ПДВ

193,50

949

643/1

193,50

4. Суму понаднормових втрат враховуємо на позабалансовому рахунку до встановлення винної особи або до закриття справи

072

967,50

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі