Позиція фіскалів: шукаємо логіку
Податківців запитали: чи включається до складу доходу юрособи-єдинника вартість неврахованих основних засобів (ОЗ), виявлених за результатами інвентаризації? Відповідаючи на нього, вони, передусім, процитували п.п. 2 п. 292.1 ПКУ, який визначає, що доходом для єдинника-третьогрупника є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий:
— у грошовій формі (готівковій або безготівковій);
— у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
І це, мабуть, єдина норма, яка згадана ними доречно. Ну а далі, замість того, щоб детальніше зупинитися на матеріальній і нематеріальній формах доходу (адже грошового доходу від неврахованих ОЗ вже точно не світить), фіскали «з’їхали» на бухгалтерські «рейки». Саме бухправилами вони обґрунтували усі важливі для платників висновки:
1) невраховані ОЗ, виявлені в ході інвентаризації, призводять до збільшення власного капіталу юридичної особи, тому вважаються доходом єдинника-третьогрупника, але вимагають достовірної його оцінки;
2) у зв’язку з тим, що ОЗ не були враховані, витрати, з яких складається первісна вартість, не можуть бути достовірно визначені. А отже, такі об’єкти визнають безкоштовно отриманими;
3) до складу доходу юрособи-єдинника включається вартість неврахованих ОЗ, визначена за справедливою вартістю на дату їх виявлення за результатами інвентаризації. Ось такі справи. ☹
Цікаво, а чи знають фіскали, що у бухгалтерському обліку надлишки ОЗ (так само, як і надлишки нематеріальних активів (НМА)) прибуткують зі збільшенням доходів майбутніх періодів? Так вимагає п. 4 розд. IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (ср. ).
Тобто у бухобліку спочатку відображають проводку: Дт 10, 11, 12 — Кт 69 (орієнтуючись при цьому, дійсно, на справедливу вартість). А потім поступово (у сумі нарахованої за звітний період амортизації) списують у доходи періоду: Дт 69 — Кт 746. Тож
вимога фіскалів відобразити дохід у розмірі справедливої вартості на дату виявлення неврахованих ОЗ не відповідає навіть бухгалтерським правилам визнання доходу, на які вони так сподівалися
Не кажучи вже про те, що посилатися на бухправила тут взагалі недоречно. Адже бухгалтерський облік (точніше бухдохід) для єдинника — другорядний орієнтир. Насамперед потрібно вписатися у визначення доходу згідно з вимогами п. 292.1 ПКУ. Тобто при визначенні суми оподатковуваного доходу єдинник повинен врахувати:
1) будь-які грошові доходи;
2) негрошові доходи. Причому лише ті, що перераховані в п. 292.3 ПКУ. Що це за доходи?
Негрошові доходи єдинника: виключний перелік
Згідно з п. 292.3 ПКУ в дохід включають:
1) вартість безкоштовно отриманих товарів* (робіт, послуг).
* Зазначимо, що податкове визначення товарів включає у тому числі і ОЗ (п.п. 14.1.244 ПКУ).
Мабуть, саме під цей пункт фіскали підводять невраховані ОЗ. Хоча прямо на нього і не посилаються. Та і як на нього послатися, якщо він чітко визначає, що безкоштовно отриманими визнають:
— товари (роботи, послуги), надані єдиннику згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) або їх повернення;
— товари, передані платникові єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.
А щодо неврахованих ОЗ відсутній не лише письмовий, але і взагалі будь-який договір, що натякає на безкоштовність. Ну і до відповідального зберігання вони, швидше за все, ніякого відношення не мають. Це означає, що
невраховані ОЗ безкоштовно отриманими (у розумінні п. 292.3 ПКУ) вже точно не є
До речі, суди теж вважають, що без наявності «безкоштовного» договору (чи факту використання товарів, прийнятих на відповідальне зберігання), оподатковуваний дохід у єдинника не виникає (див., наприклад, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. у справі № П/811/1837/17**);
** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72645762
2) суму кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що сплив. Щоправда, її оподатковують тільки єдинники-ПДВшники. А ось для неПДВшників прострочена кредиторка в цілях «єдиного» оподаткування — не дохід. Підтверджують це і суди (див. постанову Одеського апеляційного суду від 12.12.2017 р. по справі № 821/927/17***);
*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71084207
3) вартість реалізованих товарів (робіт, послуг), за які отримана передоплата під час перебування на загальній системі оподаткування.
Ні другий, ні третій критерії під нашу ситуацію з неврахованими ОЗ взагалі не підведеш. Звідси випливає однозначний висновок: невраховані ОЗ, виявлені за результатами інвентаризації, під оподаткування єдиним податком не підпадають.
Дивимося ширше
Зверніть увагу: фіскали не уперше намагаються підвести бухгалтерські доходи юрособи під оподаткування єдиним податком. Візьміть хоча б їх позицію щодо додатних курсових різниць (БЗ 108.01.02). Тож не дивуйтеся, якщо при перевірці вони спробують оподаткувати усі «негрошові» доходи, відображені у бухгалтерському обліку підприємства.
А встановлена фіскалами рівність між «бездокументальними» активами і їх безкоштовним отриманням, взагалі дуже тривожний знак. Адже якщо наслідувати їх логіку, то будь-який актив (не лише ОЗ, але і НМА або товар), придбання якого не підтверджено первинними документами (чи підтверджено «неналежною» первинкою), можна вважати безкоштовно отриманим.
