Мінфін про облік запасів

Лист Мінфіну від 18.03.2014 р. № 31-08420-07/23-638/954

До складу запасів можуть включатися матеріальні активи, очікуваний строк використання яких більше одного року, за умови, що ці активи будуть спожиті протягом одного операційного циклу

Цей лист Мінфін адресував бюджетникам. Проте, на наш погляд, ним можуть скористатися і госпрозрахункові підприємства.

Так, до запасів можна зарахувати ТМЦ, якщо вони будуть спожиті протягом одного тривалого (більше одного року) операційного циклу. При цьому під операційним циклом розуміють проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності й отриманням грошей та їх еквівалентів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг

Лист Мінфіну від 29.11.2013 р. № 31-08410-07-27/34996

Якщо послуги митного брокера безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, призначених для продажу, то сума оплати цих послуг включається до собівартості придбаних товарів і визнається витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації імпортних товарів

Нагадаємо: згідно з п. 9 П(С)БО 9 до первісної вартості покупних запасів потрапляють, зокрема, «інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях». Що саме входить до складу «інших витрат», П(С)БО 9 не розшифровує. Це дає підстави віднести сюди і вартість послуг митного брокера, безпосередньо пов’язаних з придбанням ТМЦ

Лист Мінфіну від 30.04.2010 р. № 31-34000-10-16/10164

Оцінка вибуття запасів здійснюється для визначення вартості одиниці запасів, що відпускаються з місць зберігання (складу, комори тощо) іншим підрозділам підприємства, стороннім організаціям або витрачаються на виробництво продукції (робіт, послуг), що не виключає визначення середньозваженої собівартості за кожним місцем зберігання запасів

З П(С)БО 9 не зрозуміло, чи потрібно розраховувати єдину середньозважену собівартість для вибуття товарів з усіх місць зберігання (складів, комор тощо) чи для спрощення розрахунків можна визначати декілька середньозважених собівартостей для кожного місця вибуття окремо.

Як випливає з листа, Мінфін допускає можливість визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів за кожним місцем їх зберігання. Головне при цьому, щоб трудомісткість облікових робіт не перевищувала потенційних вигід від отримання такої інформації.

Більше про методи оцінки вибуття запасів ви можете дізнатися з підрозділу 4.1 на с. 49

Лист Мінфіну від 14.04.2010 р. № 31-34000-10-5/8142

Загальними положеннями Інструкції № 291 передбачена імперативна для підприємств та організацій норма про ведення бухгалтерського обліку на субрахунках в аналітичному розрізі з вимогою забезпечити кількісно-сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух запасів (сировина, матеріали, готова продукція тощо)

Цим листом Мінфін нагадує про те, які відомості щодо запасів слід розкривати в аналітичному обліку підприємства. При цьому майте на увазі, що норми Інструкції № 291 є імперативними (тобто обов’язковими для виконання)

Лист Мінфіну від 18.12.2008 р. № 31-34000-10-16/44972

Вартість тари, використаної для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва, включається до виробничої собівартості готової продукції, а вартість тари, використаної для затарювання готової продукції на складах, включається до витрат на збут

Якщо продукція упаковується в тару безпосередньо у виробничих цехах і затарювання є складовою частиною процесу виробництва, вартість тари списують у дебет рахунка 23. А ось у разі коли затарювання здійснюється вже на складі готової продукції, вартість тари списують у дебет рахунка 93. Детальніше про облік тари див. на с. 86

Лист Мінфіну від 14.04.2005 р. № 31-04200-30-25/6582

Первісна вартість запасів, придбаних (отриманих) за товарообмінною операцією, визначається відповідно до п. 13 П(С)БО 9 з урахуванням витрат, зазначених у п. 9 цього стандарту

Про те, як визначати первісну вартість запасів, отриманих за бартером, зазначено в п. 13 П(С)БО 9. Проте з нього не зрозуміло, що робити з витратами підприємства на доставку таких ТМЦ, а також з іншими витратами, безпосередньо пов’язаними з придбанням запасів і доведенням їх до стану, придатного для використання в запланованих цілях.

У згаданому листі Мінфін пояснює, що такі витрати повинні включатися до первісної вартості отриманих запасів.

Детальніше про облік отримання запасів за бартером див. на с. 18

Лист Мінфіну від 26.05.2004 р. № 31-04200-10-13/9091

Запаси матеріальних ресурсів дооцінці не підлягають, крім випадків, визначених п. 28 П(С)БО 9

Відповідно до п. 28 П(С)БО 9 дооцінка запасів можлива тільки при дотриманні низки умов:

— запаси були раніше уцінені;

— чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів на дату балансу збільшилася;

— сума дооцінки не може бути більше суми попередньої уцінки.

Тобто П(С)БО 9 передбачає лише уцінку первісної вартості запасів і не містить норм, що дозволяють її дооцінку. Дооцінюватися може тільки балансова вартість раніше уцінених запасів і в межах попередньої уцінки.

Детальніше про уцінку і дооцінку ТМЦ див. на с. 33

Лист Мінфіну від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869

Якщо відповідно до законодавства та умов договору грошовий еквівалент зобов’язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов’язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)

Тут ідеться про ситуацію, коли контрагенти всередині України «прив’язали» ціну ТМЦ до іноземної валюти. При цьому запаси зазвичай оприбутковуються за однією ціною, а оплачуються за іншою через різницю в курсах на дату оприбуткування й оплати. Виникає запитання: чи позначиться така різниця на первісній вартості придбаних запасів?

З листа випливає, що вона не вплине на первісну вартість ТМЦ. На думку Мінфіну, різницю слід відобразити в інших операційних доходах (Кт 719) або інших операційних витратах (Дт 949)