Гарантійний ремонт обладнання за рахунок нерезидента

В обраному У обране
Друк
Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2018/№ 51
Підприємство отримало обладнання від нерезидента. Через два місяці воно вийшло з ладу. Згідно з договором, протягом перших 12 місяців експлуатації постачальник-нерезидент зобов’язаний здійснювати гарантійний ремонт. Аби не вивозити обладнання за кордон для ремонту, покупець сам платить за ремонт обладнання в Україні, а нерезидент перераховує грошові кошти на рахунок покупця і таким чином компенсує йому витрати. Які податкові наслідки мають зазначені операції для обліку покупця?

Правовий аспект

Чи можливо взагалі з правового боку, аби виробник чи постачальник не виконував самостійно свої гарантійні зобов’язання, а просто компенсував покупцю витрати на ремонт? У принципі, українським законодавством це допускається.

Згідно з ч. 6 ст. 269 ГКУ постачальник (або виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку. Як бачимо, українське законодавство висуває до постачальника (або виробника) одну-єдину умову — усунути недоліки поставленого виробу за власний рахунок. А вже якими силами це робити — власними чи із залученням третьої особи — це постачальник (або виробник) може вирішити сам. Тож якщо законодавство країни нерезидента не забороняє йому виконувати свої гарантійні зобов’язання через третю особу — з боку українського законодавства перешкод для цього немає.

Робимо висновок:

продавець або виробник обладнання, яке перебуває на гарантії, може виконувати свої гарантійні зобов’язання шляхом компенсації покупцеві витрат на ремонт цього обладнання у третьої особи

У ситуації, коли виробник чи продавець є нерезидентом, такий варіант є вдалим не тільки тому, що вивозити обладнання за кордон на ремонт — задоволення не з дешевих. Такий варіант є чудовим ще й тому, що дозволяє уникнути усіляких митних нюансів, пов’язаних із оформленням обладнання при його вивозі за кордон для ремонту і подальшому ввезенні в Україну.

Бухгалтерський облік

Спочатку — про головне:

якщо покупець ремонтує обладнання «на гарантії» у третьої особи, а постачальник — компенсує витрати на такий ремонт, ніякий «гарантійний» резерв не створюється

В бухгалтерському обліку витрати, які покупець понесе на ремонт обладнання третьою особою, відображаються стандартною проводкою: Дт 23/91/92/93 — Кт 631 (залежно від того напряму, за яким використовується обладнання, що ремонтується).

Що ж до компенсації, то її, на нашу думку, можна відображати із застосуванням субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». За фактом, коли досягнуто домовленості з нерезидентом про компенсацію витрат на ремонт обладнання, робляться проводки Дт 374 — Кт 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» і Дт 715 — Кт 641. А коли компенсація від нерезидента надійде — робимо проводку Дт 316 — Кт 374.

При цьому не забувайте: якщо компенсація від нерезидента надходить за попередньо узгодженою заборгованістю (тобто коли нерезидент вже визнав претензію) — ідеться про монетарну заборгованість. А згідно з п. 8 П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» за такими активами на дату погашення заборгованості визначаються курсові різниці. Залежно від того, яким чином змінився курс НБУ, курсові різниці списуються або на доходи (субрахунок 714) або на витрати (субрахунок 945).

Податок на прибуток

Навіть якщо покупець (резидент України, який ремонтує обладнання у третьої особи і отримує за це компенсацію від нерезидента) є високодохідником, ніяких податковоприбуткових коригувань у нього не буде. Жодних різниць, які б спричиняли такі коригування, ПКУ не передбачено.

Різниці можливі, тільки якщо обладнання, яке ремонтується, є невиробничим основним засобом. У такому випадку високодохіднику потрібно збільшити свій фінрезультат на суму витрат на ремонт обладнання і відобразити таку різницю у рядку 1.1.4 додатка РІ.

ПДВ

Щодо ПДВ-обліку власне послуги з ремонту обладнання — все стандартно. Тобто якщо такі послуги придбаваються у третьої особи з ПДВ, то суму «вхідного» ПДВ резидент уключає до свого податкового кредиту. Ясна річ, якщо податкову накладну зареєстровано в ЄРПН. Нараховувати «компенсуючий» ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ за такою податковою накладною, на нашу думку, не потрібно. Бо ж платник сам платить за послуги, які фактично отримує. Ми наголошуємо на цьому тому, що фіскали вимагають від платника ПДВ компенсувати податковий кредит згідно з п. 198.5 ПКУ у тому випадку, коли за ремонт платить не він сам, а, наприклад, його страхова компанія (див. БЗ 101.13).

А от як бути з компенсацією, яку отримано від нерезидента? Чи нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ (як у випадку із наданням послуг нерезиденту)? Адже по суті у взаємовідносинах між резидентом-покупцем і нерезидентом-продавцем (виробником) у цьому випадку немає постачання товарів чи послуг. Однак термін «постачання послуг» прописано у п.п. 14.1.185 ПКУ настільки широко, що сперечатися із тим, що постачання у цьому випадку мало місце — доволі складно.

«Нерезидентська» специфіка у нашому випадку нічого не змінює: для послуг з виконання ремонтних робіт місцем постачання є місце їх фактичного постачання (п.п. «г» п.п. 186.2.1 ПКУ). Тобто митна територія України. Та і постачальник послуг (третя особа) теж у випадку, що розглядається, знаходиться на митній території України (п. 186.4 ПКУ). Отже,

за фактом першої події (отримання компенсації чи визнання претензії нерезидентом) підприємство нараховує податкові зобов’язання з ПДВ

Ще раз підкреслимо: датою для таких податкових зобов’язань буде дата першої події (п. 187.1 ПКУ). Тобто або дата документа, який засвідчить, що нерезидент визнає свою заборгованість, або дата находження коштів від нерезидента. В останньому випадку ідеться про: (а) дату надходження коштів на гривневий рахунок — для валюти, проданої на міжбанку; (б) дату надходження коштів на валютний рахунок — для решти іноземної валюти.

При цьому «валютну» частину бази оподаткування вам потрібно перераховувати у гривні за курсом НБУ на дату надходження валюти на ваш валютний рахунок, а «гривневу» просто взяти у сумі, отриманій від обов’язкового продажу валюти на міжбанку (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.06).

Можливо, вас зацікавить, що потрібно зазначати у податковій накладній (ПН), складеній на таку операцію з нерезидентом? На нашу думку, у «номенклатурній» графі ПН можна зазначити ті самі ремонтні послуги*, які зазначить у «вхідній» податковій накладній третя особа, яка здійснюватиме ремонт обладнання. Цю податкову накладну складаємо із типом причини «02» і проставляємо в ній умовний ІПН покупця «100000000000» і найменування «Неплатник». Про неї можете особливо не перейматися — вона не надається покупцеві, а отже їй не загрожує блокування.

* Оскільки у нашому випадку «надання ремонтних послуг» нерезиденту зводиться до отримання компенсації від нього, не застосовуємо нульову ставку, як це передбачено п.п. «б» п.п. 195.1.3 ПКУ.

А чи можливо якимось чином уникнути ПДВ у «компенсаційних» взаємовідносинах з нерезидентом? Так, можливо. Для цього треба оформити отримані від нерезидента гроші не як компенсацію в рамках гарантійних зобов'язань, а як господарську санкцію (штраф) або безповоротну фінансову допомогу. У такому випадку постачання точно не буде і не доведеться нараховувати ПДВ.

Приклад. Підприємство придбало у нерезидента обладнання, призначене для загальновиробничих цілей. Строк гарантії — 12 місяців. Через два місяці обладнання вийшло з ладу. За домовленістю сторін ремонт обладнання буде здійснюватися в Україні, а нерезидент компенсує витрати на цей ремонт. Загальна вартість послуг з ремонту обладнання — 15300 грн. (у тому числі ПДВ — 2550 грн.). Нерезидент перерахував компенсацію витрат на ремонт у сумі 500 євро.

Як зазначені операції відобразяться в обліку підприємства-резидента, що отримує таку компенсацію, покажемо у таблиці.

Нерезидент компенсує витрати на гарантійний ремонт обладнання

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Відображено витрати на ремонт обладнання

91

631

12750

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

644/1

631

2550

641

644/1

2550

3

Сплачено третій особі за ремонт обладнання

631

311

15300

4

Відображено заборгованість нерезидента із компенсації витрат на ремонт

(курс НБУ — 31,11 грн./євро)

374

715

€500

15555

5

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

715

641

2592,50

6

Отримано компенсацію від нерезидента

(курс НБУ — 31,07 грн./євро)

316

374

€500

15535

7

Відображено курсові різниці

945

374

20

Як бачите, отримання компенсації від нерезидента за гарантійний ремонт, який він мав виконати, має низку особливостей, але в цілому облік такої компенсації не викликає особливих труднощів.

висновки

  • Виробник (продавець), який є нерезидентом, може виконувати свої гарантійні зобов’язання перед покупцем через третіх осіб, якщо законодавство його країни цього не забороняє. Українським законодавством таку конфігурацію дозволено.
  • За витратами на ремонт виробничого обладнання, яке перебуває «на гарантії», і подальшою компенсацією таких витрат від виробника (продавця) у платника податку на прибуток не виникають будь-які коригування.
  • Компенсація, отримана резидентом від нерезидента за ремонт обладнання, обкладається ПДВ як послуга, надана нерезиденту.
  • Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

    Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

    Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

    Як відключити