* Див. роз’яснення фахівця Мінсоцполітики на с. 31.
Варіант 1 — премія
Зазвичай, під зарплатою працівника розуміють його оклад (тарифну ставку). Проте в більшості випадків разом з основною зарплатою (винагородою за виконану роботу, в розрахунку якої бере участь оклад (тарифна ставка)) працівникам нараховують безліч доплат, надбавок, премій, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Ми пропонуємо вам звернути увагу на виплати, які не належать до основної зарплати і виплачуються за наявності фінансових можливостей. Наприклад, на щомісячні премії. Якщо в колдоговорі (положенні про преміювання, трудовому договорі працівника) зазначено, що щомісячні премії виплачуються за наявності фінансових можливостей, то зменшення їх розміру не є зміною істотних умов праці (див. ст. 32 КЗпП, лист Мінсоцполітики від 20.10.2017 р. № 2608/0/101-17/281). Отже, окремо повідомляти працівників про зменшення розміру премій роботодавцеві не потрібно.
З урахуванням наведеного доходимо висновку: роботодавець може закласти в розрахунок премій певний механізм прив’язки до валюти, що дозволяє змінювати загальну суму зарплати в разі коливання курсу. Наприклад, розмір щомісячної премії (П) може визначатися так:
П = Пп х К - ЗПосн,
де Пп — коефіцієнт преміювання. Його величина дорівнює сумі зарплати у валюті, про яку усно домовилися сторони трудового договору;
К — курс валюти на певну дату, наприклад на перше або останнє число місяця, за який нараховується зарплата;
ЗПосн — сума основної зарплати працівника в гривнях, обчисленої виходячи з окладу.
Розглянемо, як це працює, на прикладі.
Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу з 1 лютого 2018 року. Усно сторони домовилися про зарплату в 600 $ США за курсом на перше число місяця.
На підприємстві використовується почасово-преміальна система оплати праці. Оклад працівника — 10000 грн. Відповідно до положення про преміювання щомісячна сума премії виплачується за наявності фінансових можливостей, а її розрахунок здійснюється за формулою, наведеною вище. Коефіцієнт преміювання, встановлений для працівника, — 600. При цьому при розрахунку премії використовується курс НБУ на перше число місяця, за який розраховується премія.
Припустимо, що лютий 2018 року був відпрацьований працівником повністю. Сума основної зарплати працівника складе 10000 грн.
Розрахуємо суму щомісячної премії:
600 х 27,843493 - 10000 = 6706,10 грн., де 27,843493 — курс НБУ гривні до долара на 01.02.2018 р.
Загальна сума зарплати працівника складе: 10000 грн. + 6706,10 грн. = 16706,10 грн.
Вам сподобався запропонований варіант? Тоді діємо так.
Крок 1. Визначаємося із системою оплати праці. Вона повинна передбачати виплату премії працівникові. Приклад — почасово-преміальна система оплати праці.
Важливо! Якщо вирішите змінити існуючу на підприємстві систему оплати праці (за ініціативою роботодавця), то обов’язково повідомте про це працівників за два місяці! Це вимога ст. 32 КЗпП.
Крок 2. Установлюємо працівникові оклад (тарифну ставку) в гривнях. При визначенні його розміру враховуємо, що додатково до окладу працівник отримуватиме щомісячну премію, за рахунок якої загальна сума зарплати працівника «дотягнеться» до заздалегідь обумовленої величини (з урахуванням коливання курсу валют).
Крок 3. Фіксуємо в наказі про преміювання (іншому нормативному акті роботодавця) розмір коефіцієнта преміювання (Пп), який використовуватиметься підприємством при розрахунку суми премії конкретному працівникові.
Система оплати праці, що діє на вашому підприємстві, не передбачає виплату премії і ви не хочете її змінювати? Тоді пропонуємо вам звернути вашу увагу на варіант з валютною індексацією.
Варіант 2 — валютна індексація
Так-так. Нічого не заважає роботодавцеві ввести ще й валютну індексацію зарплати працівників.
Вона входитиме до складу додаткової заробітної плати працівника разом зі звичайною індексацією
А для її розрахунку пропонуємо використати ось таку формулу:
І = Іп + (Іс х (Кп - Кб)),
де Іп — початкова сума індексації. Її величина дорівнює різниці між перерахованою в гривні сумою заробітної плати працівника в базовому місяці (наприклад у місяці прийняття на роботу) й окладом (тарифною ставкою) працівника;
Іс — індексаційна складова. Її величина дорівнює сумі зарплати у валюті, про яку усно домовилися сторони трудового договору;
Кп — поточний курс валюти;
Кб — базовий курс валюти.
Кп і Кб — визначаються на заздалегідь обумовлену дату, наприклад на перше або останнє число місяця, за який нараховується зарплата.
Обчислюють таку індексацію пропорційно відпрацьованому часу.
Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу з 2 січня 2018 року. Усна домовленість щодо зарплати — 600 $ США за курсом на перше число місяця. На підприємстві введена почасова система оплати праці. Оклад працівника складає 10000 грн. Роботодавець проводить валютну індексацію доходів. При її розрахунку використовується курс НБУ на перше число місяця, за який розраховується індексація.
Початкова сума індексації — 6840,33 грн. (600 $ х 28,067223 грн./$* — 10000 грн.). Складова індексації, встановлена за працівником, — 600 $.
* Курс гривні до долара на 1 число місяця в якому працівника було прийнято на работу (тобто на 1 січня 2018 року).
Січень 2018 року був відпрацьований працівником повністю. Сума основної зарплати працівника складе 10000 грн. Сума валютної індексації за січень дорівнює:
6840,33 + (600 х (28,067223 - 28,067223)) = = 6840,33 (грн.), де 28,067223 — курс гривні до долара на 1 січня 2018 року.
Загальна сума зарплати за січень: 10000,00 + + 6840,33 = 16840,33 (грн.).
Припустимо, що лютий 2018 року працівник також повністю відпрацював. Сума валютної індексації складе: 6840,33 + (600 х (27,843493 - 28,067223)) = = 6706,09 (грн.),
де 27,843493 — курс гривні до долара на 1 лютого 2018 року.
Загальна сума зарплати працівника за лютий: 10000,00 + 6706,06 = 16706,09 (грн.).
Щоб упровадити на підприємстві валютну індексацію, діємо так.
Крок 1. Затверджуємо на підприємстві Положення про проведення валютної індексації. У ньому вказуємо перелік посад, за якими вона буде проводитися, умови її проведення і порядок розрахунку.
Крок 2. Установлюємо працівникові в гривнях оклад і початкову суму індексації так, щоб їх загальна сума дорівнювала гривневому еквіваленту суми зарплати в іноземній валюті, про яку усно домовилися сторони.
Крок 3. Фіксуємо в наказі (іншому нормативному акті роботодавця) розмір початкової суми індексації (Пп), який використовуватиметься підприємством при розрахунку суми валютної індексації конкретному працівникові.
Як бачите, «прив’язатися» до валюти і не порушити вимоги ст. 9 і 32 КЗпП дуже просто. Тож дерзайте! І високих вам зарплат!
