Штрафувати не можна без штрафу, або Форма № 1ДФ з помилкою в ІПН*

* Ідентифікаційний податковий номер або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи (далі — податковий номер).

Позиції сторін

Підприємство-податковий агент. На думку підприємства, правопорушення вчинено лише формально без будь-яких наслідків. Адже помилка в податковому номері фізособи не призвела до зміни суми податкових зобов’язань. До того ж підприємство самостійно виправило цю помилку. Тому податкове повідомлення-рішення є неправомірним і підлягає скасуванню.

Податковий орган. Подання Податкового розрахунку з неправильними податковими номерами фізосіб, одержувачів доходу, — це порушення вимог податкового законодавства. Виправлення таких помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку не спростовує суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а лише підтверджує його.

Таким чином, подання уточнюючої форми № 1ДФ не звільняє податкового агента від відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Вирішення справи судом

Суд першої інстанції став на бік податкового агента: позовні вимоги підприємства задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення. Своє рішення суд обґрунтував тим, що підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення платником податкового правопорушення.

На думку суду, подання форми № 1ДФ з неправильними податковими номерами фізосіб не свідчить про невиконання чи неналежне виконання податковим агентом вимог ПКУ. Отже, відсутні підстави для того, щоб стверджувати, ніби підприємством було допущено податкове правопорушення.

А ось апеляційний суд скасував рішення суду нижчої інстанції та став на бік податківців.

Суд зазначив, що, подавши до ДПІ форму № 1ДФ із помилкою в податковому номері фізособи-одержувача доходу, а потім виправивши її через «уточненку», підприємство-податковий агент фактично змінило платника податку. Тобто вчинило податкове порушення, за яке п. 119.2 ПКУ передбачено штраф.

Що стосується рішення у справі суду першої інстанції, то апеляційний суд припустив, що той до спірних правовідносин застосував неправильну редакцію п. 119.2 ПКУ.

Далі був Верховний Суд (див. постанову ВС від 18.01.2018 р. у справі № 808/7876/14**). І він цілком погодився з висновками апеляційного суду: штраф за п. 119.2 ПКУ має бути.

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 71692772.

Думка редакції

Хоч як це сумно для податкових агентів, але висновки, яких дійшли апеляційний та Верховний суди щодо невідворотності штрафу за помилку в податковому номері, цілком спираються на положення ПКУ. Дивіться самі. Пунктом 119.2 ПКУ передбачено штраф у розмірі 510 (1020) грн. за низку порушень, пов’язаних з формою № 1ДФ. Це:

— неподання форми № 1ДФ;

— подання форми Податкового розрахунку з порушенням установлених строків;

— подання форми № 1ДФ не в повному обсязі;

— подання форми № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або зміни платника податку.

Безперечно, виправлення помилки, допущеної у формі № 1ДФ в податковому номері фізособи — одержувача доходу, веде до зміни платника податку. Адже, зазначивши неправильний ІПН, підприємство, по суті, «скинуло» дохід однієї фізособи на іншу фізособу. І лише після подання «уточненки» дохід знайшов свого одержувача (тобто відбулася заміна платника податку — одержувача доходу).

«А як же можливість самовиправитися через перерахунок?» — запитає хтось із читачів.

Так, дійсно, штрафи за п. 119.2 ПКУ не повинні застосовуватися податківцями, якщо недостовірні відомості або помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ були (1) виявлені податковим агентом при проведенні перерахунку за п. 169.4 ПКУ та (2) виправлені через уточнюючий розрахунок. Це прямо зазначено в ч. 3 п. 119.2 ПКУ. АЛЕ!

Адже при перерахунку податковий агент перевіряє правильність утримання сум ПДФО, а не правильність відображення податкових номерів платників податку у формі № 1ДФ. А отже, штрафу в 510 (1020) грн. не уникнути, навіть у разі, якщо податковий агент до проведення податкової перевірки самостійно виявить і належним чином виправить помилку в податковому номері фізособи. Виняток — ситуація, коли помилка виправляється через «Звітний новий» Податковий розрахунок (тобто до закінчення граничного строку подання форми № 1ДФ за відповідний звітний період).

То що ж виходить, для податкового агента вигідніше не виправляти помилки у формі № 1ДФ у податкових номерах фізосіб, а «принишкнути» і сподіватися, що перевірки не буде до закінчення строку давності в 1095 календарних днів (див. ст. 102 ПКУ) або перевірка прийде, але нічого не знайде? Ну ми вам цього не говорили. ☺

Але реальність така, що якщо ви:

— виправляєте помилку в податковому номері у формі № 1ДФ, то однозначно отримуєте штраф за п. 119.2 ПКУ в 510 (1020) грн.;

— не виправляєте і помилку при перевірці виявляють контролери — штраф у 510 (1020) грн.;

— не виправляєте помилку і її не виявляють контролери до закінчення строку давності, встановленого в ст. 102 ПКУ, — про помилку можна забути.

До речі, візьміть на замітку: відповідальність до податкового агента за порушення порядку подання інформації про фізосіб — платників податків застосовується не до кожного порушення окремо, а до загальної кількості порушень, перелічених в абзаці першому п. 119.2 ПКУ та виявлених податківцями під час однієї перевірки або що виправляються податковим агентом шляхом подання уточнюючого розрахунку (одного або кількох одночасно).

Тобто для податкового агента, що припустився помилок у формі № 1ДФ, які не призвели до заниження податкових зобов’язань, вигідніше «накопичувати» такі помилки, а потім виправляти їх усі разом, наприклад, перед початком податкової перевірки. У такому разі, подаючи одночасно кілька уточнюючих розрахунків, він «заробить» один штраф 510 грн. А от якщо він виправлятиме помилки у міру їх виявлення, то за перше штрафне порушення отримає 510 грн. Якщо ж протягом року після накладення штрафу знову подасть уточнюючий розрахунок, то тоді до нього буде застосовано штраф у розмірі 1020 грн.