У загальному випадку згідно з п. 2 Порядку № 419 фінзвітність подається: власникам (засновникам) відповідно до статутних документів, а також згідно із законодавством — іншим органам і користувачам. У свою чергу, до останніх належать два держоргани: (1) статистика; (2) податківці. Вважаємо, якщо у фінзвітності, яка була подана в держорган, виявлена помилка, то було б логічно подати туди ж «виправлену» фінзвітність. Але поглянемо, коли це зробити ми, дійсно, зобов’язані. І нас у цьому питанні, передусім, цікавить податковий орган.
Відразу виключаємо необхідність подавати в податковий орган «виправлену» фінзвітність за «застарілими» бухгалтерськими помилками. Ідеться про помилки, які були виявлені в періоді, за яким минув строк «податкової» давності 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання помилкової декларації (за умови, що не було уточнень цих періодів) (п. 50.1 ПКУ, ст. 102 ПКУ). Пов’язано це з тим, що для цілей виправлення помилок у фінзвітності бухгалтерські стандарти жодних обмежувальних строків їх виправлення не встановлюють. Тому виправляючи такі помилки, морочитися з поданням фінзвітності у податкові органи не варто. Що стосується «свіжіших» виправлень, то тут, безумовно, історія інша.
1. Помилка «засвітилася» й у фінзвітності, і в «прибутковій» декларації. Зрозуміло, що подавати в контролюючий орган потрібно уточнюючу «прибуткову» декларацію (УД) і «виправлену» фінзвітність.
2. Помилка виявлена тільки у фінзвітності і на декларації ніяк не позначилася. Вважаємо, доведеться подавати контролерам разом з «виправленою» фінзвітністю й УД.
Уся річ у тому, що з 01.01.2017 р. згідно з оновленим п. 46.2 ПКУ фінзвітність отримала статус додатка до «прибуткової» декларації. І відтепер чітко визначено, що фінзвітність є її невід’ємною частиною (!) (абз. 3 п. 46.1 ПКУ). Зрозуміло, коли помилки припустилися в додатку до «прибуткової» декларації, то виправляти її потрібно як будь-яку іншу помилку в додатку. Причому, формально (п. 50.1 ПКУ), платник податків повинен уточнюватися незалежно від того, вплинула ця помилка на інформацію в рядках самої «прибуткової» декларації чи ні. Таку ж думку мають податківці (див. 102.23.02 БЗ).
3. Помилка тільки в декларації і ніяк не позначилася на фінзвітності (наприклад, помилка в податкових різницях). У ПКУ нічого не сказано про неподання фінзвітності разом з «виправляючою» декларацією, навіть за умови незмінності самої фінзвітності. Тому слід завжди подавати фінзвітність у складі уточнюючої декларації.
Податківці ж до цього питання підійшли лояльно (див. 102.23.02 БЗ). І якщо помилка виправляється тільки в декларації (у тому числі за 2014 — 2016 роки), то вони не вимагають від платника повторно подавати фінзвітність за умови, що її показники не підлягають виправленню.
Але при поданні УД не забудьте (!) в таблиці «Наявність додатків» проставити відмітку про наявність додатка (для фінзвітності — це поле з коміркою «ФЗ»).
4. Помилку виявили у квартальній звітності (у декларації і фінзвітності) до закриття року. На наш погляд, можна обійтися поданням тільки УД, а фінзвітність не подавати.
Уся річ у тому, що помилки поточного періоду відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в періоді їх виявлення. Отже, показники фінзвітності за період подання УД не виправляються. А коли так, то, дотримуючись лояльного роз’яснення податківців (див. 102.23.02 БЗ), подавати таку фінзвітність разом з УД за квартал не потрібно.
Але проставити відмітку про наявність додатка в комірці «ФЗ» в УД усе-таки доведеться (див. 102.23.02 БЗ).
І ще один момент. Якщо потрібне повторне подання «виправленої» фінзвітності в електронній формі і ПЗ не дозволяє це зробити, то подати її згідно з п. 46.4 ПКУ слід на паперовому носії з поясненням.
