Безоплатне користування (позичка): правовий аспект

В обраному У обране
Друк
редактор Вороная Наталія, податкові експерти Чернишова Наталія та Савченко Олена, юрист Амброзяк Наталя
Податки та бухгалтерський облік Березень, 2018/№ 24
Речі можна не лише безкоштовно віддавати назовсім, але й передавати в тимчасове безоплатне користування. Для оформлення таких правовідносин в українському законодавстві є один дуже цікавий договір — позичка. Про неї ми і говоритимемо в цьому розділі спецвипуску.

Загальні положення

Правове регулювання позички, як це часто буває, не обмежується лише спеціальними ст. 827 — 836 ЦКУ. До цього договору також застосовуються положення гл. 58 ЦКУ про найм (оренду)* (ч. 3 ст. 827 ЦКУ).

* Зазначимо: деякі норми, які регулюють орендні відносини, до позички застосовуватися не можуть (наприклад, ст. 762 ЦКУ, що встановлює плату за користування майном), оскільки це суперечитиме суті договору позички.

У чому ж суть позички?

Згідно з ч. 1 ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати іншій стороні (користувачеві) річ для користування протягом установленого строку.

Розберемо «по кісточках» законодавче визначення.

Безоплатність. Ця ознака одна з ключових. Саме вона відрізняє позичку від оренди.

Зверніть увагу: користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. Тому

якщо ви укладаєте договір позички, то прямо вкажіть у ньому про безоплатність користування річчю

Інакше такі відносини можуть бути визнані орендними.

Позичкодавець передає або зобов’язується передати річ. За загальним правилом договір позички вважається укладеним з моменту узгодження всіх його істотних умов.

Бажаєте прив’язати укладення договору до передачі речі? Прив’язуйте, законодавець вам цього не забороняє. Тільки потрібно прямо передбачити відповідну умову у договорі.

Але зверніть увагу: у разі необхідності нотаріального посвідчення договору він вважається укладеним з моменту такого посвідчення (ч. 3 ст. 640 ЦКУ).

Річ передається для користування. На відміну від договору дарування або позики, за договором позички право власності на річ не переходить. Річ передається в користування. Розпоряджатися нею (наприклад, продати) користувач не має права.

Строковість. Право користування річчю обмежується строком, установленим у договорі.

Ви не встановили в договорі такий строк? У цьому разі він визначається відповідно до мети користування річчю (ст. 831 ЦКУ). Наприклад, якщо в позичку передається автомобіль для поїздки працівника у відрядження, то автомобіль слід повернути після закінчення такого відрядження.

Отже, загальні акценти розставили. Пора переходити до нюансів. Розпочнемо з предмета договору.

Предмет договору

Виступати предметом позички може неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками.

Нагадаємо: згідно з ч. 1 ст. 184 ЦКУ річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, які відрізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Такі речі є незамінними.

У свою чергу, неспоживними визнають речі, призначені для неодноразового використання, які зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (ч. 2 ст. 185 ЦКУ).

Чому за договором позички можна передати тільки неспоживну річ, визначену індивідуальними ознаками?

Дійсно, у визначенні подібного обмеження немає. Проте цього висновку можна дійти на підставі такого:

— по-перше, тут «танцюємо» від положень про найм (оренду), які, як ми сказали вище, поширюються на договір позички. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 760 ЦКУ предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ);

— по-друге, користувач повинен повернути позичкодавцеві цю ж річ (п. 3 ч. 2 ст. 833 ЦКУ). У випадку з річчю, визначеною родовими ознаками, та ще і споживною, повернути ту ж річ, що була передана, неможливо.

Зверніть увагу: із цієї ж причини предметом договору позички не можуть виступати грошові кошти. Адже вони є речами, визначеними родовими ознаками (ч. 2 ст. 184 ЦКУ). Якщо ви безоплатно передаєте/отримуєте грошові кошти, то тут може йтися хіба що про безпроцентну позику*.

* Див. детальніше про безпроцентну позику в спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16, с. 3.

Форма договору позички

Звичайно, коли сторони вирішують, у якій формі укласти договір позички, їм передусім потрібно керуватися загальними нормами, передбаченими ЦКУ. Проте ст. 828 ЦКУ встановлює особливі правила для форми договору залежно від статусу сторін і предмета позички.

Так, усно може укладатися договір позички речі побутового призначення між фізичними особами.

Якщо ж хоча б однією зі сторін договору позички є юридична особа, то такий правочин укладається в письмовій формі (ч. 2 ст. 828 ЦКУ)

У разі коли в позичку передають будівлі, інші капітальні споруди або їх частини, слід керуватися нормами ст. 793 ЦКУ про форму договору оренди. Тобто договір позички такої нерухомості строком до 3 років укладається в письмовій формі, а на 3 роки і більше — ще і підлягає нотаріальному посвідченню.

Також письмова форма і нотаріальне посвідчення потрібні договорам позички транспортних засобів (крім наземних самохідних транспортних засобів), у яких хоча б одна зі сторін, — фізична особа. Зверніть увагу: на відміну від договору оренди, договір позички автомобіля, укладений з фізичною особою, нотаріально посвідчувати не потрібно! Адже автомобіль** (наземний самохідний транспортний засіб) якраз є винятком із загального правила.

** Див. ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 р. у справі № 822/59/15.

Сторони договору

Як ми вже згадували вище, сторонами договору є позичкодавець і користувач.

Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа. Особа, що здійснює управління майном, також може бути позичкодавцем, але тільки за згодою власника.

Важливо! Юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі в безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦКУ).

Таким чином, засновник (учасник, керівник) підприємства може бути тільки його позичкодавцем.

Права та обов’язки сторін

За договором позички позичкодавець зобов’язаний передати річ у користування. Якщо він цього обов’язку не виконує, друга сторона має право вимагати розірвання договору і відшкодування завданих збитків (ст. 830 ЦКУ).

Оскільки право власності на річ не переходить до користувача, позичкодавець має право відчужувати річ, передану ним у користування (наприклад, продати або подарувати). При цьому до набувача такої речі переходять права та обов’язки позичкодавця (ч. 1 ст. 832 ЦКУ).

Зауважте: відповідно до ч. 2 ст. 832 ЦКУ

користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, отриманої ним у користування

Орендар же таке право має (ч. 2 ст. 777 ЦКУ)***.

*** Зазначимо, що в деяких випадках суди поширюють ст. 777 ЦКУ і на договір позички (див. постанову ВСУ від 30.03.2016 р. у справі № 6-107цс16).

А що з обов’язками користувача?

Для того, щоб відповісти на це запитання, зазирнемо в ст. 833 ЦКУ. Зокрема, користувач несе звичайні витрати з підтримки належного стану речі, переданої йому в користування.

Також користувач зобов’язаний:

1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, вказаної в договорі;

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;

3) повернути річ після закінчення строку договору в такому ж стані, в якому вона була на момент її передання. Звичайно, тут необхідно враховувати природний знос речі.

Розірвання і припинення договору позички

Безумовно, не варто забувати про загальні положення ЦКУ, що закріплюють підстави та наслідки припинення і розірвання договорів та правочинів. Але також потрібно звернути увагу на деякі особливості, встановлені ст. 834 і 835 ЦКУ саме для договору позички.

Розірвання договору (ст. 834 ЦКУ). Користувач має право повернути річ, передану йому в користування, у будь-який час до закінчення строку дії договору.

Річ потребує особливого догляду або зберігання? Тоді користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору позички не пізніше ніж за 7 днів до повернення речі.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі, якщо:

1) у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібна йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самовільно передана в користування іншій особі (якщо в договорі не передбачено інше відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 833 ЦКУ);

4) у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Власник речі змінився?

Як ми вже згадували, за загальним правилом до нього переходять усі права та обов’язки позичкодавця. Тобто договір позички не припиняється. Проте новий власник може вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку користування майном.

Про розірвання користувача потрібно попередити заздалегідь, у строк, який відповідає меті позички (ч. 3 ст. 834 ЦКУ). Водночас якщо новий власник не проти договору, то у користувача отриману для користування річ ніхто відбирати не буде.

Припинення договору (ст. 835 ЦКУ). Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — користувача, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, за загальним правилом у разі смерті (ліквідації) користувача правонаступництва не відбувається. Тим не менш, договором може бути передбачено, що право безоплатного користування річчю переходить, наприклад, до спадкоємців користувача-фізособи.

До речі, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, то позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (ст. 836 ЦКУ).

На цьому ми закінчимо розглядати юридичну «матчастину» ☺. Підіб’ємо проміжні підсумки і порівняємо договір позички з іншими схожими договірними конструкціями в таблиці.

Основні відмінності договорів позички, оренди і позики

Договір позички

Договір оренди

Договір позики

Норми ЦКУ, що регулюють правовідносини

Ст. 827 — 836 і гл. 58

Ст. 759809

Ст. 1046 1053

Предмет договору

Неспоживні речі, визначені індивідуальними ознаками

Неспоживні речі, визначені індивідуальними ознаками

Грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками

Оплата

Безоплатний

Передбачає оплату

Може бути як оплатним, так і безоплатним

Перехід права власності на предмет договору

Не переходить (річ передається в користування, але залишається у власності позичкодавця)

Не переходить (річ передається в користування, але залишається у власності орендодавця)

Право власності переходить до позичальника

Переважне право викупу предмета договору

Немає

Є в орендаря в разі належного виконання обов’язків за договором оренди

Немає, оскільки на предмет договору, отриманий у позику, переходить право власності

Ремонт (поліпшення) предмета договору

Користувач несе звичайні витрати для підтримки належного стану речі, отриманої у користування.

Оскільки до договору позички застосовуються норми про оренду, то користувач також має право поліпшити річ, отриману в користування. Але на це потрібен дозвіл позичкодавця

Орендар має право поліпшити предмет договору, але тільки за згодою орендодавця.

За загальним правилом (якщо інше не передбачено договором) поточний ремонт речі, переданої в оренду, здійснюється за рахунок орендаря, а капітальний — за рахунок орендодавця

Оскільки позичені речі переходять до позичальника у власність, він має право проводити будь-які поліпшення. На відміну від договорів позички і оренди, позичальник повертає позикодавцеві не ті ж самі речі, які були отримані, а речі того ж роду і якості

Примірна форма договору позички

Пропонуємо вам узяти за основу наш приклад договору позички. В основі ситуація, в якій і позичкодавець, і користувач — юридичні особи. При цьому предметом договору виступає нежитлове приміщення, що знаходиться у позичкодавця у власності.

висновки

  • За договором позички речі передаються в безоплатне користування.
  • Предметом договору позички можуть виступати неспоживні речі, визначені індивідуальними ознаками. Грошові кошти не можуть передаватися в позичку.
  • Позичкодавець у будь-який момент має право провести відчуження речі, переданої в користування.
  • Юридична особа — суб’єкт підприємницької діяльності не може передавати майно в позичку своїм засновникам, учасникам, керівникам, членам органу управління або контролю.
  • Договір позички автомобіля, укладений з фізичною особою, не потребує нотаріального посвідчення.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити