Безкоштовне в обліку єдиноподатника

Безоплатне отримання

Основне запитання, яке ми повинні вирішити щодо єдиноподатників:

Адже дохід для таких суб’єктів господарювання — усьому голова. По-перше, дотримання граничного розміру доходу, встановленого п. 291.4 ПКУ для груп 1 — 3, є однією з умов перебування в тій чи іншій групі та в лавах спрощенців узагалі. По-друге, для єдиноподатників групи 3 дохід — це ще й об’єкт оподаткування.

І тут до нас на допомогу «поспішає» п. 292.3 ПКУ. Він свідчить, що до суми доходу платника єдиного податку включається, у тому числі, вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Тут же законодавець конкретизує, що саме слід розуміти під безоплатно отриманими товарами (роботами, послугами) для цілей «єдиноподатного» доходу. Так, ними є*:

* Також податківці наполягають, що єдиноподатник повинен відображати у складі доходу вартість безкоштовно отриманих послуг у разі, коли він отримує в безоплатне користування майно за договором позички (див. консультацію з підкатегорії 107.04 БЗ).

— товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування;

— товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової чи іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) або їх повернення;

— товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.

Як бачите, для спрощенців має значення один важливий нюанс:

На цьому варто зупинитися детальніше.

І передусім нагадаємо, що в письмовій формі завжди мають бути укладені (ст. 208 ЦКУ):

— правочини між юридичними особами;

— правочини між фізичною і юридичною особою, крім тих, які виконуються безпосередньо в момент їх здійснення;

— правочини між фізичними особами на суму, яка у 20 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (крім тих, які виконуються безпосередньо в момент здійснення);

— інші правочини, за якими законом установлено письмову форму.

Причому зверніть увагу: ФОП у процесі підприємницької діяльності «підпорядковані» нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність юросіб** (ч. 1 ст. 51 ЦКУ, роз’яснення Мін’юсту від 14.01.2011 р.). Це стосується і дотримання вимог про письмову форму правочину відповідно до ст. 208 ЦКУ. Тому підприємець може укладати в усній формі тільки ті правочини, які дозволяється укладати в такій формі юрособі.

** Якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

При цьому договір вважається письмовим, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦКУ).

За загальним правилом порушення письмової форми не робить правочин недійсним. Винятком є випадки, прямо визначені законом (ч. 1 ст. 218 ЦКУ). Так, «не пройде», наприклад, усний договір дарування майнових прав або договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому. При недотриманні письмової форми такі договори визнаються нікчемними* (ч. 3 ст. 719 ЦКУ).

* Проте правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо одна зі сторін вчинила дію на підставі договору, укладеного усно, а друга сторона підтвердила її вчинення (ч. 2 ст. 218 ЦКУ).

Не можна усно укласти правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню (зокрема, про передачу в дар нерухомості). Адже недотримання нотаріальної форми також призводить до нікчемності договору (ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 719 ЦКУ).

Інша справа, якщо усний правочин не визнається недійсним (нікчемним). У такій ситуації, на нашу думку, за відсутності письмового договору потрібно діяти таким чином:

— якщо законодавство визначає, що безоплатне отримання товару (роботи, послуги) обов’язково має бути оформлене письмовим договором — необхідно відобразити «єдиноподатний» дохід;

— якщо законодавство не встановлює письмової форми договору як обов’язкової, у зв’язку з чим сторони обмежилися усною формою, — відображати дохід єдиноподатнику не потрібно.

Але майте на увазі: вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих за усним договором, ФОП-єдиноподатнику доведеться включити у свої «громадянські» доходи (див. роз’яснення в підкатегорії 107.04 БЗ). Так, якщо дарунок отримано від суб’єкта господарювання, то в підприємця може виникнути дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ), який обкладатиметься податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ)**. Якщо ж дарувальником виступає фізособа-громадянин, отриманий дохід доведеться обкласти ПДФО і ВЗ за «подарунковими» правилами (п. 174.6 ПКУ).

** Детальніше про це див. на с. 60.

Таким чином, ФОП зазвичай вигідніше не ігнорувати письмову форму договору. Це дозволить включити подарунок у «єдиноподатний» дохід і не сплачувати ПДФО та ВЗ із «громадянського» доходу. Адже їх сума перевищує суму єдиного податку.

Припустимо, єдиноподатник таки «обзавівся» оподатковуваним доходом. Час розібратися, в якій сумі його слід відобразити.

У юросіб-єдиноподатників із цим проблем не буде. Їм просто слід орієнтуватися на справедливу вартість отриманого дарунка, визначену згідно з правилами бухгалтерського обліку. Ця ж сума буде вказана в первинних документах, за допомогою яких юрособа-єдиноподатник відображає факт оприбуткування безоплатно отриманих товарів.

Що стосується ФОП-єдиноподатників, то їм радимо фіксувати вартість подарунка в договорі дарування або в первинних документах.

Водночас податківці у своїх роз’ясненнях з підкатегорій 107.04 і 108.01.02 БЗ твердять про те, що «єдиноподатний» дохід від безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) визначається на рівні не нижче звичайної ціни. Хоча, на нашу думку, ПКУ підстав для таких висновків не дає.

Безоплатна передача

Тепер розглянемо ситуацію, коли єдиноподатник виступає дарувальником. Тут усе просто. Щоб у цьому переконатися, спершу звернемося до «спеціалізованого» визначення доходу єдиноподатника, наведеного в ПКУ.

Так, згідно з п. 292.1 згаданого Кодексу дохід єдиноподатника — це:

а) для фізосіб-єдиноподатників:

— дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

— дохід у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ;

б) для юросіб-єдиноподатників:

— дохід (включаючи дохід представництв, філій, відділень юридичної особи) в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

— дохід у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Коли йдеться про безоплатну передачу, про грошову форму доходу навіть думати не доводиться. Тому залишається з’ясувати, чи належить безоплатна передача до «негрошових» доходів єдиноподатника-дарувальника.

Розібратися в цьому допоможе п. 292.3 ПКУ, який дає визначення таких доходів. Він чітко визначає, що в «єдиноподатний» дохід включають тільки безоплатно отримані товари (роботи, послуги). Про дохід від безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) ст. 292 ПКУ не згадує. Отже,

Така ж думка й у податківців. У своїй консультації з підкатегорії 108.01.02 БЗ вони говорять, що ПКУ не передбачає обов’язку єдиноподатника-дарувальника включати у свої доходи вартість безоплатно переданих товарів.