Оплачуємо лікування працівників

І передусім зазначимо, що ПКУ передбачає декілька варіантів надання роботодавцем допомоги на лікування працівника підприємства:

— допомога на лікування і медичне обслуговування (п.п. 165.1.19 ПКУ);

— нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна (п.п. 170.7.3 ПКУ);

— цільова благодійна допомога на лікування (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ).

Розберемо умови надання кожного виду допомоги.

Допомога на лікування і медичне обслуговування

Кошти або вартість майна (послуг), що надаються платнику податку як допомога на лікування і медичне обслуговування, не включають у його оподатковуваний дохід, якщо дотримано вимог, установлених п.п. 165.1.19 ПКУ. Озвучимо їх.

1. Допомога надається працівнику підприємства на його лікування або медичне обслуговування, в тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів.

2. Витрати, пов’язані з наданням такої допомоги, мають бути документально підтверджені. Про які документи йдеться?

Податківці прояснюють це питання в листах від 13.03.2017 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15 і від 19.08.2016 р. № 18024/6/99-99-13-02-03-15, а також у консультації з підкатегорії 103.02 БЗ. На їх думку, норми п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосовуватися за наявності документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (у разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податків (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Це можуть бути:

1) документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність і характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану);

2) документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника та одержувача послуг, обсяги і вартість таких послуг (платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану).

Причому в цій ситуації важливо, щоб сума виданої допомоги не перевищувала суму коштів, витрачених на лікування згідно з платіжними (розрахунковим) документами. Інакше в контролерів при перевірці може виникнути спокуса віднести різницю в оподатковуваний дохід працівника.

3. Допомога на лікування буде неоподатковуваною, якщо її надають для компенсації витрат, що не покриваються фондом загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Проте подібна система страхування в Україні ще не введена. Отже, до її впровадження роботодавець має повне право ігнорувати цю умову.

Зверніть увагу: на наш погляд, неоподатковувана на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ допомога може бути надана як у грошовій формі, так і майном (послугами).

Допомога на лікування і медичне обслуговування надається роботодавцем на підставі заяви працівника, до якої мають додаватися відповідні підтверджуючі документи (див. вище).

З неоподатковуваної ПДФО допомоги на лікування ВЗ не утримують. Підстава — п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Неоподатковувані суми допомоги на лікування і медичне обслуговування відображаються роботодавцем у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ окремим рядком з ознакою доходу «143», а в розділі II за рядком «Військовий збір» — у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам.

Роботодавець, що відшкодував вартість лікування без підтверджуючих документів, обкладає суму наданої допомоги як інший дохід.

Ставка податку — 18 %.

Крім того, оподатковувана допомога на лікування ввійде до бази нарахування ВЗ. Ставка збору — 1,5 %.

У розділі I форми № 1ДФ оподатковувану допомогу наводять з ознакою доходу «127». Також не забудьте відобразити допомогу на лікування в розділі II Податкового розрахунку в загальній сумі нарахованих/виплачених у звітному кварталі доходів.

Допомога на лікування не входить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5). Тому ЄСВ на неї не нараховуємо. Підтвердження цьому знаходимо в п. 14 розд. I Переліку № 1170.

Приклад 1. Працівник підприємства звернувся до керівництва в березні 2018 року з проханням про надання йому матеріальної допомоги на лікування.

До заяви були додані виписка з історії хвороби, призначення лікаря з переліком необхідних для лікування медикаментів, чек РРО аптечної установи про придбання таких препаратів на загальну суму 21000 грн.

Як надання допомоги на лікування відобразити в обліку підприємства, див. у табл. 1.

Таблиця 1. Надання неоподатковуваної допомоги на лікування

Нецільова благодійна допомога

Суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не обкладають ПДФО і ВЗ, якщо виконано дві умови, встановлені в п.п. 170.7.3 ПКУ:

1) допомогу надає резидент (юридична або фізична особа);

2) розмір нецільової благодійної допомоги сукупно за рік не перевищує суми, визначеної згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2018 році — 2470 грн.).

Нараховують нецільову благодійну допомогу відповідно до наказу роботодавця, підставою для видання якого слугує заява працівника. У ній працівник повинен зазначити, що просить надати саме нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами. Це і дозволить не оподатковувати її при дотриманні перелічених вище умов.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану нецільову благодійну допомогу відображають з ознакою доходу «169».

Важливо! Якщо надана допомога перевищує неоподатковуваний розмір, то у одержувача виникає оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.20 ПКУ). У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ такий дохід показують окремим рядком з ознакою «127» (див. листи ДФСУ від 24.06.2016 р. № 14009/6/99-99-13-02-03-15 і від 07.04.2017 р. № 4945/Д/99-99-13-02-03-14).

Також з оподатковуваної нецільової благодійної допомоги слід утримати ВЗ. При цьому в рядку «Військовий збір» розділу II Податкового розрахунку відображають загальну суму нарахованого доходу (як оподатковуваного ВЗ, так і неоподатковуваного).

Нецільова благодійна допомога не входить у базу нарахування ЄСВ як матеріальна допомога разового характеру згідно з пп. 3.31 і 3.32 Інструкції № 5. Про що додатково свідчить і п. 14 розд. I Переліку № 1170. При цьому сума наданої допомоги значення не має.

Приклад 2. Працівник підприємства подав заяву з проханням про надання йому нецільової благодійної допомоги у зв’язку з сімейними обставинами.

Нецільову благодійну допомогу надано в сумі 6400 грн.

Як зазначену операцію слід відобразити в бухгалтерському обліку підприємства, див. у табл. 2.

Таблиця 2. Надання нецільової благодійної допомоги

Цільова благодійна допомога на лікування

Основні вимоги для необкладення ПДФО сум цільової благодійної допомоги на лікування, що надається працівнику його роботодавцем, такі (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ):

1) благодійник (фізична або юридична особа) — резидент України;

2) виплата допомоги здійснюється безпосередньо закладу охорони здоров’я. Тобто платник податків цільову благодійну допомогу на лікування на руки не отримує;

3) допомога надається для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів);

4) неоподатковувану цільову благодійну допомогу не надають на:

— косметичне лікування або косметичну хірургію;

— водолікування і геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;

— лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики і порцеляни;

— аборти (крім абортів, що проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);

— операції з переміни статі;

— лікування венеричних захворювань (окрім СНІДу і венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування);

— лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

— придбання ліків, медичних засобів і пристосувань, які не включені у перелік життєво необхідних, затверджений КМУ*;

* Вважаємо, слід орієнтуватися на Національний перелік основних лікарських засобів, затверджений постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333.

5) допомога надається на лікування платника податку, члена його сім’ї першого ступеня споріднення; інваліда, дитини-інваліда або дитини, у якої хоча б один з батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної або малозабезпеченої сім’ї; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав;

6) допомога надається в розмірі, що не перекривається виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування.

Як ми вже згадували, на сьогодні система загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні не введена. Тому до її запровадження неоподатковуваною вважатиметься вся сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на вказані цілі, при дотриманні всіх необхідних умов.

До заяви слід додати рахунок-фактуру закладу охорони здоров’я на оплату медпослуг.

Важливо! Цільова благодійна допомога на лікування працівника, що виплачується відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, не обмежена розміром.

Проте для неї п.п. 170.7.5 згаданого Кодексу встановлює граничний строк використання: 24 місяці, наступні за місяцем її отримання.

Якщо допомога на лікування не була використана і не повернена протягом зазначеного строку роботодавцю, то вона перетворюється для фізособи — одержувача такої допомоги в оподатковуваний дохід, з якого йому за підсумками річного декларування потрібно буде сплатити ПДФО і ВЗ.

Водночас набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися в орган ДФСУ з поданням про продовження строку використання цільової допомоги на лікування. При цьому потрібно вказати обставини, що свідчать про неможливість її повного використання у встановлені строки.

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану цільову благодійну допомогу на лікування відображають з ознакою доходу «169».

Якщо хоча б одна з перелічених вище умов неоподатковуваності не виконана, надана допомога на лікування включається в оподатковуваний дохід. Тобто з її суми необхідно утримати ПДФО. У розділі I Податкового розрахунку таку оподатковувану допомогу відображайте з ознакою доходу «127».

А тепер пару слів про ВЗ. У базу обкладення ВЗ потрапить тільки оподатковувана ПДФО допомога на лікування. З неоподатковуваної утримувати ВЗ не потрібно (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але! І оподатковувану, і неоподатковувану допомогу на лікування потрібно відобразити в розділі II форми № 1ДФ.

На допомогу на лікування, перераховану медзакладу, не нараховують ЄСВ (п. 3.30 і п. 3.32 Інструкції № 5, п. 13 розд. II Переліку № 1170).

Приклад 3. Працівник звернувся до керівництва підприємства з проханням оплатити лікування його доньки в медичному закладі в сумі 18000 грн. До заяви про надання цільової благодійної допомоги на лікування ним були додані виписка з амбулаторної карти доньки та рахунок-фактура на загальну суму 18000 грн.

Цільову благодійну допомогу на лікування перераховано закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває донька працівника.

Як зазначені операції підприємство відобразить у бухобліку, див. у табл. 3 на с. 79.

Таблиця 3. Надання цільової благодійної допомоги на лікування

Отже, ми розглянули три способи компенсації витрат на лікування працівника. Який з них обрати — вирішувати вам. Напевно вибір буде на користь оплати витрат з найменшим податковим навантаженням.