Дивіденди на неоплачену частку: платити чи не платити?

Перед тим як розібратися з «недбалим» ☺ учасником (акціонером), нагадаємо деякі моменти щодо порядку розрахунку дивідендів.

Як розраховується розмір дивідендів?

ТОВ. У ТОВ розмір дивідендів для кожного з учасників визначається виходячи з частки в статутному капіталі товариства.

Конкретні розміри часток передбачаються в статуті того чи іншого ТОВ.

Те, як часто можуть виплачуватися дивіденди, на сьогодні регулюється самим товариством у статуті або рішенні загальних зборів учасників.

При цьому можна брати як рік, так і квартал або навіть місяць. Головне, щоб у цьому періоді був прибуток.

Не заперечує цього і Мін’юст. Про що він і висловився в листі від 10.06.2011 р. № 379-0-2-11-8.1.

Але зверніть увагу, чи працює ТОВ на підставі модельного статуту, затвердженого постановою КМУ від 16.11.2011 р. № 1182.

Якщо це так, то розподіл прибутку проводиться одноразово за підсумками календарного року протягом першого кварталу року, що настає за звітним (п. 30 статуту).

Крім того, зауважте: незабаром ситуація зміниться (див. на с. 32 цього номера).

АТ. Щодо АТ усе складніше.

Тут дивіденди — це теж частина прибутку, але з розрахунку на одну належну акціонерові акцію певного типу та/або класу.

Право на отримання дивідендів є в тих учасників, які, по-перше, володіють акціями, а по-друге, внесені до спеціального переліку акціонерів на момент початку виплати дивідендів.

Акції бувають різні, і вони дають різний обсяг прав, зокрема, щодо «дивідендних» питань.

Залежно від типу акції розмір дивідендів може фіксуватися в статуті (привілейовані акції) або визначатися загальними зборами акціонерів виходячи з номінальної вартості кожної акції (прості акції).

І ще один момент, що стосується як ТОВ, так і АТ.

Учасник (акціонер, що володіє простими акціями) може вимагати від товариства виплати дивідендів у примусовому порядку, тобто через суд, тільки коли прийнято рішення про виплату дивідендів загальними зборами учасників (акціонерів) товариства.

Виняток — власники привілейованих акцій.

Після закінчення 6 місяців після звітного календарного року вони відразу можуть вирушати до суду і стягувати належні йому виплати.

При цьому зверніть увагу на таке.

Виплата дивідендів — це грошове зобов’язання.

Тому в примусовому порядку учасник (акціонер) зможе стягнути з товариства суму дивідендів з урахуванням інфляції і 3 % річних за період «прострочення» згідно з ч. 2 ст. 625 ЦКУ (постанова ВС від 17.01.2018 р. у справі № 910/11316/17*).

* Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71659611.

Так платити чи не платити?

Якщо говорити про АТ, то щодо виплати дивідендів акціонерові з невнесеною часткою ситуація така. Законодавець у ст. 158 ЦКУ встановив пряму заборону на виплату дивідендів до повної сплати всього статутного капіталу. Тому

З ТОВ складніше. Річ у тім, що законодавець встановлює наслідки для неоплати частки в заявленому статутному капіталі товариства.

Так, згідно з ч. 3 ст. 144 ЦКУ і ст. 52 Закону про госптовариства, якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

— про виключення з товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, і про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

— про зменшення статутного капіталу і про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

— про ліквідацію товариства.

Проте найцікавішим є те, що наслідків для неприйняття рішення з нашого списку законодавець не передбачив.

Змусити загальні збори учасників ТОВ прийняти те чи інше рішення теж не можна. Адже всі питання із цього списку належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Суд, органи держвлади та інші суб’єкти не можуть підміняти найвищий орган управління товариства (див. постанову ВС від 28.02.2018 р. у справі № 923/1106/16).

До речі, на сьогодні законодавець не пов’язує фактичне внесення частки до статутного капіталу ТОВ з членством у товаристві. А саме членство в товаристві — один з ключових моментів у праві на дивіденди.

Крім того, свого часу в рішенні від 05.02.2013 р. № 1-рп/2013 Конституційний Суд визнав, що питання щодо визначення кількості голосів для повноважності загальних зборів учасників товариства (у випадках невнесення учасником частки до статутного капіталу та ігнорування загальними зборами положень ч. 3 ст. 144 ЦКУ і частини другої ст. 52 Закону про госптовариства) підлягає законодавчому врегулюванню.

Тому у випадку з ТОВ і невнесеними частками до статутного капіталу товариства загальні збори цілком уповноважені приймати будь-яке рішення, у тому числі і щодо розподілу прибутку між своїми учасниками. Було б тільки що розподіляти ☺.

Тож

Але «несформованим» радимо швидше визначатися з внесенням часток до статутного капіталу в повному обсязі. З набранням чинності Законом про ТОВ учасник з невнесеним або не до кінця внесеним вкладом втратить право на отримання дивідендів (детальніше див. на с. 32 цього номера).