З чого розпочати? З документів!
Порядок виплати зарплати (періоди, строки, розмір і т. д.) має бути прописаний:
— у колдоговорі, укладеному на підприємстві;
чи
— у нормативному акті роботодавця (наприклад, Положенні про оплату праці), погодженому з профкомом, що діє на підприємстві (представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), — якщо колдоговір не укладений.
Давайте озвучимо основні моменти, на які слід звернути увагу.
Строки і періодичність виплати
Тут важливо врахувати такі три вимоги, встановлені в ч. 1 і 2 ст. 115 КЗпП і ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці*. Озвучимо їх.
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Виплачуйте заробітну плату працівникам:
1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тобто зарплата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22-го числа поточного місяця (15** + 7), а зарплата за місяць — не пізніше 7-го числа місяця, що йде за місяцем її нарахування;
** Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів місяця (з 1-го по 15-те число) (див. лист Мінпраці від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10).
3) в робочі дні. Якщо день виплати зарплати збігається зі святковим, неробочим або вихідним днем, зарплату виплачуйте напередодні.
Приклад 1. Положенням про оплату праці підприємства (п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — субота і неділя) встановлено, що зарплата виплачується 2 рази на місяць 7-го і 22-го числа.
У квітні 2018 року 7-ме (субота) і 22-ге (неділя) припали на дні, які є вихідними для працівників підприємства. Отже, зарплата має бути виплачена працівникам напередодні, тобто 6 (п’ятниця) і 20 (п’ятниця) квітня.
Бліц-відповіді на ваші запитання див. у табл. 1.
Таблиця 1. Бліц-відповіді на запитання щодо строків та періодичності виплати зарплати
| Запитання | Відповідь |
| Чи можна на підставі заяви працівника виплачувати йому зарплату один раз на місяць? | Виплата зарплати мінімум двічі на місяць — це обов’язок, а не право роботодавця. Він підлягає безумовному виконанню незалежно від згоди працівника отримувати зарплату один раз на місяць. Працівник, звичайно, може написати таку заяву, але ви все одно зобов’язані розрахувати суму авансу і, якщо зарплату виплачуєте: — у безготівковій формі, — перерахувати її на рахунок працівника; — готівкою з каси, — отримати зарплату у банку, оприбуткувати в касі, а потім після закінчення трьох робочих днів не отримані суми зарплати депонувати (здати у банк), щоб виплатити їх разом із сумою зарплати за другу половину місяця |
| Чи можна усю суму зарплати за поточний місяць виплачувати в аванс? | Не рекомендуємо так чинити, оскільки в цьому випадку буде порушено вимогу про виплату зарплати не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів (див. вище). А це може загрожувати підприємству фінсанкціями за ст. 265 КЗпП |
| Директор хоче виплатити зарплату раніше встановленого строку, оскільки головбух і касир йдуть у відпустку. Чи буде це вважатися порушенням порядку виплати зарплати? | У своїх роз’ясненнях (див., наприклад, роз’яснення в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 44) фахівці Мінсоцполітики сходяться на думці, що виплачувати зарплату працівникам в окремі місяці раніше встановлених в колдоговорі (Положенні про оплату праці) строків можна. І це не буде розцінено як порушенням трудового законодавства. Головне — правильно оформити таке рішення документально: видайте відповідний наказ (розпорядження), в якому вкажіть дату виплати зарплати і період, за який вона виплачується. Ознайомте з наказом (розпорядженням) працівників |
Розмір заробітної плати…
…за 1-шу половину місяця. Розмір зарплати за першу половину місяця (авансу) має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника (ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці).
Зверніть увагу на два важливі моменти.
Перший — при розрахунку авансу не враховують премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Їх ви нарахуєте працівникові наприкінці місяця і виплатите у складі зарплати за другу половину місяця. Тобто при розрахунку авансу працюємо з «голим» «грязним» окладом (тарифною ставкою) працівника.
Другий момент — сума авансу залежить від фактично відпрацьованого працівником часу в періоді, за який його виплачуєте.
Приклад 2. На підприємстві (п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — субота і неділя) зарплата виплачується двічі на місяць. Визначимо суму авансу, яку повинен отримати працівник у травні 2018 року, якщо:
1 варіант — робочі дні з 1 по 15 травня були відпрацьовані ним повністю;
2 варіант — з 2 по 12 травня він перебував у щорічній відпустці.
Оклад працівника — 5250,00 грн.
1 варіант. Сума авансу за травень 2018 року складе:
5250,00 грн. : 21 роб. дн. х 10 роб. дн. = 2500,00 грн., де 21 — кількість робочих днів у травні 2018 року з урахуванням перенесення* (робочий день з понеділка 30 квітня перенесений на суботу 5 травня); 10 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником за першу половину травня (2 — 5, 7, 8, 10, 11, 14 і 15 травня).
* Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня (з урахуванням перенесень робочих днів, рекомендованих КМУ) див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 7, с. 43.
2 варіант. Сума авансу за травень 2018 року:
5250,00 грн. : 21 роб. дн. х 2 роб. дн. = 500,00 грн., де 2 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих за першу половину травня (14 і 15 травня).
…за місяць. Розмір заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчий розміру мінімальної зарплати. А якщо виявився нижчим? Доведеться розрахувати і нарахувати працівникові «трудову» доплату до рівня мінзарплати. Це вимога ст. 31 Закону про оплату праці. Зазначимо, що у 2018 році мінімальна зарплата в місячному розмірі дорівнює 3723,00 грн., в погодинному — 22,41 грн./год.
До речі, підказка для бухгалтера! Якщо на вашому підприємстві у 2018 році немає окладів (місячних тарифних ставок) нижче 3723,00 грн. (годинних тарифних ставок нижче 22,41 грн.), вважайте, що ви зірвали «джек-пот»! Морочити собі голову «трудовою» доплатою вам не треба. Її не буде.
Оклад нижче 3723,00 грн. (годинна тарифна ставка нижче 22,41 грн.)**? Тоді, можливо, вам доведеться мати справу з «трудовою» доплатою. Чому можливо? Річ у тому, що з 2017 року з розміром мінзарплати слід порівнювати не «голий» оклад (тарифну ставку), встановлений працівникові, а загальну суму трудових виплат, нарахованих йому в поточному місяці згідно з умовами трудового договору (оклад + доплати + надбавки + премії), за винятком:
** Нагадаємо, що згідно зі ст. 96 КЗпП мінімальний оклад (тарифна ставка) не має бути нижче прожитмінімума, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2018 році — 1762,00 грн.). Про те, як розрахувати мінімальну годинну тарифну ставку, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 7, с. 46.
— виплат, перерахованих у ст. 31 Закону про оплату праці (доплат за роботу в несприятливих умовах праці і умовах підвищеного ризику для здоров’я; за роботу в нічний і надурочний час, роз’їзний характер праці, премій до святкових і ювілейних дат);
— виплат, нарахованих за невідпрацьований час (відпускні, компенсація за невикористану відпустку, інші виплати, нараховані виходячи з середньої зарплати за невідпрацьований час);
— систематичної матдопомоги (див. лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282);
— виплат, які згідно з Інструкцією № 5* не входять до фонду оплати праці (лікарняні, декретні, разова матдопомога, вихідна допомога тощо).
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Важливо! Порівняльні розрахунки проводимо в порівнянних умовах. Тобто якщо працівник не виконав місячну (годинну) норму праці, наприклад, у зв’язку з роботою в умовах неповного робочого часу, хворобою, відпусткою, прогулом, простоєм тощо, нараховану йому зарплату за фактично відпрацьований час порівнюємо з мінзарплатою, визначеною пропорційно виконаній нормі праці.
Якщо фактична зарплата працівника виявилася вища «мінімалки», нараховуємо йому фактичну зарплату. Якщо ж перемогла «мінімалка», додатково розраховуємо і нараховуємо працівникові «трудову» доплату. Її величина дорівнює різниці між мінзарплатою, визначеною пропорційно виконаній нормі праці і фактичною зарплатою працівника.
Приклад 3. Працівник підприємства (п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — субота і неділя) перебував в щорічній відпустці з 2 по 16 травня 2018 року. Сума відпускних склала — 999,46 грн. Оклад працівника 2100,00 грн. Доплат, надбавок, премій немає.
Розрахуємо суму основної зарплати, яка буде нарахована працівникові за фактично відпрацьовані дні (з 17 по 31 травня — 10 робочих днів):
2100,00 грн. : 21 роб. дн. х 10 роб. дн. = 1000,00 грн.
Розрахуємо пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу) суму мінзарплатної межі:
3723,00 грн. : 21 роб. дн. х 10 роб. дн. = 1772,86 грн.
Фактична зарплата працівника нижча мінзарплатної межі. Отже, на різницю між цими двома величинами (772,86 грн. (1772,86 грн. - 1000,00 грн.)) працівникові слід нарахувати «трудову» доплату.
Приклад 4. Використовуючи умови прикладу 3, припустимо, що працівникові встановлена погодинна оплата праці (годинна тарифна ставка — 16,00 грн./год). Премій, надбавок немає. За травень 2018 року працівник фактично відпрацював 80 годин (норма праці на травень — 166 годин).
Сума основної зарплати за фактично відпрацьовані години (з 17 по 31 травня — 80 годин):
16,00 грн./год х 80 год = 1280,00 грн.
Розмір мінзарплатної межі:
22,41 грн./год х 80 год = 1792,80 грн., де 22,41 грн./год — мінімальна зарплата в погодинному розмірі.
Фактична зарплата працівника нижча мінзарплатної межі. Отже, на різницю між цими двома величинами (512,80 грн. (1792,80 грн. - 1280,00 грн.)) працівникові слід нарахувати «трудову» доплату.
Відповіді на ваші запитання щодо розміру авансу див. у табл. 2.
Таблиця 2. Бліц-відповіді на запитання щодо розміру зарплати (авансу)
| Запитання | Відповідь |
| Як розрахувати суму авансу відрядникові? | Аванс відрядникові розраховуємо виходячи з фактичного обсягу виготовленої ним продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця і відрядних розцінок (див. лист Мінпраці від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10) |
| Оклад працівника 3000 грн. Виходячи з якої суми розраховувати йому аванс — з 3000 грн. або 3723 грн. (з урахуванням «трудової доплати»)? | Виходячи з окладу 3000 грн. Пояснимо. У розрахунку суми авансу бере участь лише оклад (тарифна ставка). «Трудову» доплату до рівня мінзарплати визначаємо за підсумками роботи за місяць (тобто наприкінці місяця), коли буде відома уся сума нарахованої зарплати за відпрацьований час. Адже тільки тоді можна точно визначити, досягла зарплата працівника встановленого мінімального розміру або ні, чи потрібно нараховувати доплату до мінзарплати і в якому розмірі. Виплачувати «трудову» доплату слід разом із зарплатою за другу половину місяця |
| Чи можна встановити аванс у % від окладу? | Так, можна. Рекомендуємо його встановлювати на рівні 55 % — 60 % від окладу (місячної ставки), щоб врахувати коливання кількості робочих днів (годин) у першій і другій половині конкретного місяця |
| Чи можна до суми авансу застосовувати податкову соціальну пільгу (ПСП)? | Ні, зменшувати суму авансу на ПСП (якщо працівник має право на її застосування) не можна! Відповідні роз’яснення ДФСУ наведені в підкатегорії 103.08.01 ЗІР. Фіскали наполягають, що ПСП застосовується до загальної суми зарплати, нарахованої за місяць, а не до її частини (авансу) |
| Розрахований виходячи з окладу (тарифної ставки) розмір авансу — 2000,00 грн. Це чиста сума, яку працівник повинен отримати на руки, або на руки він повинен отримати за вирахуванням податків? | На сьогодні широко застосовуються два способи розрахунку суми авансу: 1 спосіб: аванс розраховують в «грязній» сумі (див. приклад 2) і виплачують за вирахуванням ПДФО і ВЗ. При такому підході розмір авансу змінюватиметься з місяця на місяць залежно від кількості робочих днів (годин), що припадають на першу половину місяця. Припустимо, що «грязна» сума авансу, розрахована виходячи з окладу, — 2000,00 грн. (4200,00 грн. : 21 роб. дн. х 10 роб. дн.). Сума ПДФО — 360,00 грн. (2000,00 грн. х 18 % : 100 %), сума ВЗ — 30,00 грн. (2000,00 грн. х 1,5 % : 100 %). На руки працівник отримає аванс у сумі 1610,00 грн. (2000,00 грн. - 360,00 грн. - - 30,00 грн.); 2 спосіб: аванс виплачується у фіксованій сумі, наприклад 60 % від окладу, яку працівник отримує «чистими» на руки. У цьому випадку «чиста» сума перераховується в «грязну» (шляхом множення на коефіцієнт 1,242236) і від «грязної» суми здійснюють розрахунок зобов’язань за ПДФО і ВЗ. Наприклад, фіксована сума авансу працівника (60 % від окладу) — 2000 грн. «Грязна» сума авансу — 2484,47 грн. (2000 грн. х 1,242236). Сума ПДФО — 447,20 грн. (2484,47 х 18 % : 100 %), сума ВЗ — 37,27 грн. (2484,47 грн. х 1,5 % : 100 %). На руки працівник отримає аванс у сумі 2000,00 грн. (2484,47 грн. - 447,20 грн. - - 37,27 грн.). Обидва ці способи є правильними і не суперечать чинному трудовому законодавству. Який вам більше до душі — обирайте |
выводы
- Роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникам заробітну плату не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
- Розмір зарплати за першу половину місяця не має бути меншим оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника.
