Учасникові про тендер: перші кроки в публічних закупівлях

В обраному У обране
Друк
Альошкіна Наталя, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Травень, 2018/№ 37
Здійснення державних закупівель завжди супроводжувалося певними особливостями і тонкощами. Із запуском електронної системи закупівель цей процес став більш прозорим, а коло можливих учасників (потенційних постачальників) розширилося і стало справою не лише «обраних»… Тепер спробувати свої сили і запропонувати товари, послуги (роботи) може практично будь-яка зацікавлена особа. Як мовиться: «Стукайте, і вам відкриють…». А ось які для цього треба зробити перші кроки, які головні моменти публічних закупівель врахувати і що, в принципі, являє собою тендер та електронна система закупівель? Про це ми розповімо вам прямо зараз.

Розпочнемо з головного нормативного документа, який регулює порядок здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави і територіальних громад — це Закон № 9921.

1 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Тут знаходимо визначення поняття «тендер (торги)». По суті, це конкурентний відбір учасників з метою визначення переможця торгів відповідно до процедур, встановлених цим Законом. Інакше кажучи, відбір із представлених тендерних пропозицій найвигіднішої для замовника.

Причому характерною рисою усіх процедур такого відбору є їх публічність

Для цих цілей і створена електронна система закупівель (ЕСЗ). Що це таке?

Електронна система закупівель

До складу ЕСЗ (більше відомої як ProZorro) входять веб-портал Уповноваженого органу (https://prozorro.gov.ua) і авторизовані електронні майданчики (наприклад, див. адресу в Інтернеті: https://www.dzo.com.ua, https://e-tender.ua тощо), між якими забезпечений автоматичний обмін інформацією і документами (п. 6 ст. 1 Закону № 922).

Зауважимо, що в тестовому режимі ця система запрацювала ще з 12.02.2015 р. З 1 квітня 2016 року проведення тендерів через ЕСЗ стало обов’язковим для монополістів і центральних органів виконавчої влади, а з 1 серпня 2016 року — для усіх держзамовників2 (див. п. 1 розд. ІХ Закону № 922).

2 Органи держвлади, місцевого самоврядування і соціального страхування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

Інакше кажучи,

на сьогодні єдиний спосіб продати продукцію або послугу бюджетним, державним організаціям — це взяти участь в електронних торгах

Відтепер участь в закупівлях істотно спрощено. Замовник-бюджетник (ст. 10 Закону № 922) самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики повинен опублікувати інформацію про закупівлю (оголосити тендер) на веб-порталі Уповноваженого органу.

Доступ до публічних тендерів має будь-яка зацікавлена особа (потенційний постачальник). Для цього треба лише вибрати авторизований електронний майданчик, зареєструватися там і подати в електронному вигляді свою пропозицію на тендер, що зацікавив вас. Причому, врахуйте: один учасник може подати тільки одну пропозицію до кожної окремої закупівлі.

Учасники торгів можуть у режимі online подавати будь-які питання/вимоги/скарги3 замовникові тендеру (ст. 18 Закону № 922)

3 Шаблони документів можна знайти за адресою: https://prozorro.gov.ua/zahist-uchasnikiv

Також майданчик надає повну технічну і консультаційну підтримку зареєстрованому на ній учасникові.

Разом з тим будь-який користувач (без реєстрації учасником) має змогу проглянути у вільному доступі абсолютно усю історію закупівельного процесу — від моменту розміщення оголошення4 про плановані закупівлі до укладення договорів по кожному окремому замовникові, а також може ознайомитися з тендерною документацією5.

4 Офіційний портал оприлюднення інформації про публічні закупівлі України: https://prozorro.gov.ua

5 Вона визначає умови проведення публічних закупівель. Розробляється, затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в ЕСЗ. Обов’язкові складові цієї документації визначені в ст. 22 Закону № 922.

Але як у будь-якому правилі є свої винятки, так і тут існують держзакупівлі, які можуть здійснюватися в обхід ЕСЗ. Про них нижче.

Винятки із загального правила

По-перше, майте на увазі: ЕСЗ не застосовується при закупівлі товарів, робіт і послуг, вичерпний перелік яких наведений в п. 3 ст. 2 Закону № 922. Зокрема, це послуги міжнародних третейських судів, товари і послуги, пов’язані з розробкою дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет, державних нагород тощо.

По-друге, обов’язок (!) здійснювати тендерні закупівлі через ЕСЗ стосується лише так званих надпорогових закупівель.

Цікавий момент: терміни «надпорогові» і «допорогові» закупівлі в нормативних документах ви не знайдете. Проте вони міцно посіли своє місце на практиці і широко застосовуються в ЕСЗ. Які закупівлі вважати «надпороговими» і «допороговими» і чому вони так називаються, читайте далі.

«Пороги» для закупівель

Річ у тім, що в частині проведення публічних закупівель законодавець встановив вартісні «пороги» застосування Закону № 992 (абзаци другий і третій ч. 1 ст. 2 Закону № 922). У зв’язку з цим умовно їх можна розділити на два види.

1. Надпорогові закупівлі — коли очікувана вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує для:

— товару (товарів), послуги (послуг) — 200 тис. грн.;

— робіт — 1,5 млн грн.

В окремих сферах діяльності встановлений «особливий» (підвищений) вартісний поріг для:

— товару (товарів), послуги (послуг) — дорівнює або перевищує 1 млн грн.;

— робіт — дорівнює або перевищує 5 млн грн.

2. Допорогові закупівлі — коли вартість предмета закупівлі нижче зазначеного вище вартісного порога.

При цьому використання ЕСЗ при проведенні тендеру на допорогові закупівлі — справа добровільна

Але врахуйте: у цьому випадку замовник зобов’язаний лише оприлюднити в ЕСЗ звіт про укладені договори, та й то за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн.

Якщо ж при допорогових закупівлях було добровільно прийнято рішення про використання системи ProZorro, то у такому разі слід дотримуватися порядку дій, прописаного в п. 5.1 Порядку № 356 (алгоритм здійснення закупівлі наведений в додатку 1 до цього Порядку).

6 Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35.

Цікавий момент: якщо пропозицію по допороговій закупівлі подав тільки один учасник, то така закупівля «перестрибує» етап аукціону і відразу отримує статус «Кваліфікація» (п. 8.3 Порядку № 35).

Для надпорогових закупівель своя історія. Так, наприклад, якщо пропозицію подав лише один учасник при проведенні процедури відкритих торгів, закупівля визнається такою, що не відбулася. Адже для проведення такої процедури повинно бути подано мінімум дві пропозиції.

Скажемо декілька слів про усі законодавчо передбачені процедури публічних торгів для надпорогових закупівель.

Процедури держзакупівель

Надпорогові закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з трьох процедур (п. 1 ст. 12 Закону № 922):

— відкриті торги (розд. IV Закону № 922);

— конкурентний діалог (розд. V Закону № 922);

— переговорна процедура закупівлі (розд. VI Закону № 922).

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі товарів

Конкурентний діалог використовується у тому випадку, якщо замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг або якщо предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, виконання дослідно-конструкторських робіт, визначення вимог до виконання яких вимагає переговорів.

Причому інформація про проведення конкурентного діалогу має бути оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу (ч. 1 ст. 34 Закону № 922).

Конкурентний діалог проводиться в два етапи:

— на першому етапі на підставі тендерних пропозицій (без зазначення цін) можуть бути обговорені усі аспекти закупівлі з метою визначення технічних вимог і вимог якості предмета закупівлі або визначення нових характеристик предмета закупівлі. Усі учасники, які брали участь у діалозі, запрошуються на другий етап;

— на другому етапі

остаточні тендерні пропозиції учасників розглядаються в порядку, передбаченому процедурою відкритих торгів (ч. 2 ст. 34 Закону № 922)

Переговорна процедура закупівель використовується у виняткових випадках, перерахованих в п. 2 ст. 35 Закону № 922 (ср. 025069200). До таких винятків належать, наприклад, відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку або крайня потреба в здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних або соціальних обставин тощо.

Логічно, що ця процедура закупівлі не вважається тендером у розумінні Закону № 922 (див. ст. 1 цього Закону). Проте якщо за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір, інформація про це все одно обов’язково публікується на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після ухвалення такого рішення.

Як бачимо, у будь-якому випадку, незалежно від процедури закупівлі, що використовується, інформація про неї проходить через електронну систему закупівель.

Вважаємо, що із загальними правилами здійснення державних закупівель усе зрозуміло. Безумовно, в ході процесу закупівлі може з’явитися безліч інших специфічних запитань, наприклад, в частині оформлення тендерної документації, оскарження процедури закупівлі тощо. Але ці запитання виходять за рамки нашої статті.

А в наступній статті ми розповімо про те, з якими витратами учасникові доведеться зіткнутися під час участі в тендері і як їх відображати в обліку.

висновки

  • Єдиний спосіб, за винятком прямо прописаних законом, продати продукцію або послугу бюджетним, державним організаціям — стати учасником публічних торгів.
  • При допороговій вартості предмета закупівлі проведення тендеру через СЕЗ — справа добровільна.
  • Основна процедура публічних закупівель — це відкриті торги
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити