7 «дозволених» причин коригування
У цілому, «дозволені» причини коригування можна охарактеризувати таким чином:
| Причини коригування: | Характеристика | ||
| 1 | «Зміна кількості» | головні причини коригування (використовуються найчастіше в стандартних ситуаціях) | |
| 2 | «Зміна ціни» | ||
| 3 | «Зміна номенклатури» | ||
| 4 | «Повернення товару або авансових платежів» | ||
| 5 | «Зменшення обсягу при нульовій кількості» | допоміжні причини (використовуються в нестандартних або перехідних ситуаціях) | використовуються, якщо попередніми РК некоректно обнулили кількість або обсяг |
| 6 | «Зменшення кількості при нульовому обсягу» | ||
| 7 | «Усунення неоднозначностей» | використовується, якщо перед коригуванням необхідно щось відрегулювати (були РК-коригування за старими правилами та ін.) | |
Врахуйте: причину коригування в гр. 2 РК записують без лапок. Причому наводять формулювання повністю (!), в точній відповідності з тим, як зазначено у квитанції, не скорочують, не обривають, не ставлять зайвих пропусків. Так, скажімо, при поверненні товару не можна обірвати і записати «Повернення товару», а потрібно зазначити повністю «Повернення товару або авансових платежів». З іншими причинами зареєструвати РК не вийде. А номенклатуру краще копіювати «буква в букву» з ПН.
І пам’ятайте: в одному РК можна зазначати тільки одну (!) причину коригування. Об’єднувати декілька причин в одному РК не можна.
Тепер про кожну з причин.
Зміна кількості
Цю причину використовують, якщо змінюється кількість, але не змінюється ціна, зокрема, при:
— частковому поверненні товару;
— частковому поверненні передоплати.
За її допомогою також вийде усунути помилки, що виникли в кількості (оскільки для виправлення помилок спеціальної причини немає).
Коригування здійснюють за кількістю: в РК заповнюють гр. 1 — 6, «кількісні» гр. 7, 8, а також 11 — 13 («цінові» гр. 9, 10 не заповнюють — перевірте, щоб у них не було нулів або інших символів; БЗ 101.15).
Причому за новими правилами наводять записи «розгорнуто», а не «на дельту». Тобто на кожну кориговану позицію в РК заповнюють два рядки:
— першим рядком (з «-») «знімають» усю кількість;
— другим рядком (з «+» і з новим наступним порядковим номером, якого не було в ПН) наводять правильну кількість — ту, яка в покупця залишилася.
Таким РК, якщо необхідно, можна коригувати кількість відразу за декількома позиціями ПН. Головне — коригування проводити послідовно: спершу відкоригувати одну позицію (рядками «-»/«+»), потім іншу (рядками «-»/«+») тощо (тобто чергувати рядки «-»/«+», «-»/«+» тощо). У результаті кількість рядків має бути парною.
Зміна ціни
Цю причину використовують, якщо змінюється ціна, але не змінюється кількість, тобто при:
— знижках;
— зниженні ціни тощо.
За її допомогою також вийде усунути помилки, допущені в ціні.
Коригування здійснюють за ціною: в РК заповнюють гр. 1 — 6, «цінові» гр. 9, 10, а також 11 — 13 («кількісні» гр. 7, 8 не заповнюють, БЗ 101.15).
На кожну кориговану позицію в РК заповнюють два рядки:
— першим рядком (з «-») «знімають» позицію зі старою ціною;
— другим рядком (з «+» і з новим порядковим номером) наводять позицію з новою (зміненою) ціною.
Таким чином ніби «переоцінюють» позицію: скасовують стару ціну і присвоюють нову.
Таким РК можна коригувати ціну відразу за декількома позиціями ПН, коригуючи по черзі позицію за позицією і чергуючи рядки «-»/«+», «-»/«+» тощо. Кількість рядків у такому РК має бути парною.
Врахуйте: зниження ціни на частину (!) товару оформляють РК з іншою причиною — «Зміна номенклатури» (БЗ 101.15).
Зміна номенклатури
Цю причину використовують при:
— зміні номенклатури;
— одночасній зміні ціни і кількості (у тому числі «частковій» — на частину товару, а також при частковій зміні ціни (знижці) на частину товару, БЗ 101.15, листи ДФСУ від 05.04.2018 р. № 1406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 26.03.2018 р. № 1229/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);
— виправленні несумових помилок у табличній частині ПН (у коді УКТ ЗЕД, номенклатурі, БЗ 101.16); у тому числі якщо надалі відбувається коригування коду УКТ ЗЕД на митниці.
У такому РК:
— першим рядком (з «-») «знімають» стару номенклатуру (код, ціну/кількість);
— другим рядком/рядками (з «+» і з новим порядковим номером/номерами) наводять нову номенклатуру (код, ціну/кількість).
До одного «мінусового» рядка в такому РК може бути заповнено як один («-»/«+»), так і декілька («-»/«+»,«+») «плюсових» рядків. Тому кількість рядків залежно від ситуації може бути як парною, так і непарною.
Коригування здійснюють за кількістю: в РК заповнюють гр. 1 — 6, «кількісні» гр. 7, 8, а також 11 — 13 («цінові» гр. 9 — 10 не заповнюють, БЗ 101.15).
Повернення товару або авансових платежів
Важливо! Цю причину використовують, якщо відбувається:
— повне повернення товару або
— повернення всієї суми передоплати (врахуйте: часткові повернення оформляють з причиною «Зміна кількості» або «Зміна ціни», зважаючи на те, від зміни чого — кількості чи ціни — вони здійснюються, БЗ 101.17).
Крім того, поки що за допомогою такої причини можна обнулити зайву ПН (або ПН з неправильним ІПН — не на того платника, у тому числі на неплатника). Хоча це і не відповідає суті операції, іншої причини немає.
Зверніть увагу: цю причину застосовують, якщо необхідно скасувати (сторнувати) повністю позицію. Тому запис до РК заносять одним рядком (якщо потрібно «обнулити» відразу декілька позицій, то «мінусових» рядків у РК з такою причиною буде декілька). Коригування здійснюють за кількістю: в РК заповнюють гр. 1 — 6, «кількісні» гр. 7, 8, а також 11 — 13 («цінові» гр. 9, 10 не заповнюють, БЗ 101.17).
РК з такою причиною завжди буде «зменшуючим».
Зменшення обсягу... / Зменшення кількості...
Це особливі причини. Ними користуються, якщо при проведенні попередніх коригувань «напортачили» в «старих» РК і некоректно провели коригування (не в тих графах). У результаті показники кількості/обсягу обнулилися (!) — стали «нульовими».
Тоді здійснити коригування можна, склавши РК з однією з «допоміжних причин». Такий РК заповнюють по-особливому (БЗ 101.15):
| Причина коригування | Використовується, якщо: | Особливості заповнення РК |
| «Зменшення обсягу при нульовій кількості» | замість ціни (гр. 9, 10) відкоригували кількість (гр. 7, 8), тобто коли помилково обнулили кількість, але залишили обсяги | у РК «знімають» обсяги — заповнюють: гр. 1 — 6 і гр. 13 (з «-») важливо (!): гр. 7 — 12 не заповнюють* |
| «Зменшення кількості при нульовому обсягу» | якщо замість кількості (гр. 7, 8) відкоригували ціну (гр. 9, 10), тобто коли помилково обнулили обсяги, але залишили кількість | у РК «знімають» кількість —заповнюють: гр. 1 — 6 і гр. 7 (з «-») важливо (!): гр. 8 — 12 не заповнюють* |
| * Зверніть увагу: ці графи залишають незаповненими (нулі або інші символи в них не проставляють). | ||
Поки що складно однозначно говорити, як ситуація із застосуванням таких причин складеться на практиці. Зверніть увагу: РК із цими причинами складають, якщо кількість/обсяги некоректно обнулили повністю. А ось при їх частковому некоректному зменшенні (якщо не обнулилися до кінця) складають РК з причиною «Усунення неоднозначностей» (БЗ 101.15).
Хоча при складанні РК помилок краще не допускати, оскільки контролери можуть вставляти палиці в колеса щодо можливості зменшення ПЗ платником (не виключено, що це також може стати причиною коригування).
Усунення неоднозначностей
РК з такою причиною з’являється в тому випадку, якщо дані ПН уже раніше коригувалися «старими» РК (складеними за старими правилами: «на дельту», з нумерацією, що повторюється, тощо).
Такий РК, за своєю суттю, буде проміжним перед «основним» коригуванням і виконує допоміжну функцію. Він покликаний «усунути неоднозначності» в ПН, що виникли через попередні коригування, і перетворити «старі» коригування в сучасний вигляд, щоб потім здійснити коригування за новими правилами.
У БЗ 101.15 контролери, зокрема, виділили 3 випадки неоднозначностей і роз’яснили, що РК з причиною «Усунення неоднозначностей» складають:
— якщо під одним порядковим номером обліковуються дві і більше товарні позиції (зазначимо, що така ситуація могла виникнути, наприклад, через те, що в минулому в старих РК рядки і з «-», і з «+» нумерували однаково — одним порядковим номером);
— при одночасному коригуванні за товарною позицією ціни/кількості (й одночасному заповненні в РК в одному рядку граф 7 — 10 — нагадаємо, що раніше самі контролери в такому разі висловлювалися за коригування одним рядком). Додамо, що РК з причиною «Усунення неоднозначностей» також доведеться складати при частковій зміні ціни (тобто якщо в минулому вона змінювалася «одним рядком» на частину товару);
— якщо через неуважність коригування провели не в тих графах: коригування ціни — у «кількісних» гр. 7, 8, а коригування кількості — у «цінових» гр. 9, 10. Хоча якщо через такі коригування повністю обнулялися показники кількості/обсягу (ставали «нульовими»), то коригування проводять через РК з причиною «Зменшення обсягу при нульовій кількості»/«Зменшення кількості при нульовому обсягу» (див. попередній розділ).
При цьому, як роз’яснюють контролери, якщо неоднозначності виявлені в двох і більше рядках (коли одночасно заповнювалися гр. 7 — 10), вони усуваються для кожного з таких рядків окремо (!) шляхом складання окремого РК до кожного рядка, який підлягає виправленню.
Такий РК завжди буде «нульовим». Коригування здійснюють за кількістю: в РК заповнюють гр. 1 — 6, «кількісні» гр. 7, 8, а також 11 — 13 («цінові» гр. 9, 10 не заповнюють, БЗ 101.15). Проте (увага!) такому РК властива своя особливість заповнення «мінусових» рядків. У «мінусових» рядках «цінову» гр. 8 РК не заповнюють, зате обсяги в гр. 13 (якщо раніше ціна змінювалася) відображають скоригованими, вже з урахуванням (!) ціни, що змінилася. В усякому разі, саме так заповнювати РК на «Усунення неоднозначностей» радили столичні податківці. Хоча в БЗ 101.15 цей момент чомусь випущений з уваги.
