(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 89
  • № 88
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2018/№ 90

«Здрастуйте! Цар. Дуже приємно, цар*», або Приймаємо на роботу директора

http://tinyurl.com/y655ja5v
Правильно працевлаштувати працівника — це ціле мистецтво! А коли мова заходить про таку особливу ситуацію, як прийняття на роботу особи — кандидата на посаду директора, питань не уникнути. Що ж, давайте негайно вирішимо «приймально-директорські» питання разом! А ось про те, що робити, якщо директор — єдиний працівник на підприємстві, про його відповідальність та багато-багато іншого, ми з вами поговоримо в наступних статтях. Тож сідайте зручніше. Буде цікаво.

* Цитата з радянської кінокомедії «Іван Васильович змінює професію» виробництва кіностудії «Мосфільм».

Формуємо профіль вакансії

На що потрібно звернути увагу при формуванні профілю вакансії за посадою «директор»?

На початковому етапі важливо грамотно скласти профіль вакансії. Це вам допоможе зекономити час — непідходящі кандидати самі «відваляться», зате цільова аудиторія буде приваблена.

Спочатку чітко і зрозуміло сформуйте найменування посади та посадові обов’язки особи, яка її обійматиме. Не потрібно зазначати у вакансії, що вам потрібен Chief Operating Officer, якщо ви шукаєте виконавчого директора ☺.

Детально викладіть вимоги до претендента. Тут вам може допомогти Довідник кваліфікаційних характеристик. Так, наприклад, можна вказати, що директор підприємства повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр), післядипломну освіту в галузі управління, стаж роботи за професіями керівника нижчого рівня — не менше 5 років.

Пам’ятайте! У профілі вакансії забороняється:

зазначати обмеження щодо віку кандидатів;

пропонувати роботу тільки жінкам або тільки чоловікам (крім випадків, визначених законодавством);

висувати вимоги, що надають перевагу представникам певної раси, кольору шкіри;

висувати вимоги щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства в профспілках або інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

вимагати від осіб, які працевлаштуються, надання відомостей про особисте життя (ч. 3 ст. 11 Закону про зайнятість і ст. 241 Закону «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР).

Контракт: чи є варіанти?

Чи обов’язково з директором укладати трудовий контракт або письмовий трудовий договір?

Частина 4 ст. 65 ГКУ свідчить: у разі найму керівника підприємства з ним укладають трудовий договір або контракт.

У цьому документі визначають строк найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Водночас із директором акціонерного товариства може бути укладений тільки контракт (ч. 5 ст. 58 Закону про АТ).

Отже, здебільшого чинне законодавство надає власникам підприємства вибір: контракт або трудовий договір. При цьому трудовий договір може бути укладено в усній формі, за винятком випадків, прямо передбачених ст. 24 КЗпП, коли письмова форма договору обов’язкова.

Що стосується трудового контракту, то він є особливою формою трудового договору та укладають його виключно в письмовій формі. При укладенні контракту з працівником роботодавець повинен керуватися Положенням № 170. Крім того, можна скористатися Методичними рекомендаціями про правове забезпечення контрактної форми трудового договору і сфери його застосування, доведеними листом Мін’юсту від 28.03.2000 р. № 32-8/473 (ср. 025069200).

Типова форма контракту затверджена наказом Мінпраці від 15.04.94 р. № 23.

Чим може бути вигідний трудовий контракт власникові підприємства

Відповідь проста. У контракті можна обумовити такі специфічні умови, як, наприклад, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання контракту тощо (див. ч. 3 ст. 21 КЗпП).

Але, не варто забувати, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним трудовим законодавством, угодами і колдоговором, вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП).

Контракт набирає чинності з дня його підписання або з дати, визначеної сторонами безпосередньо в самому контракті. Якщо строк закінчення контракту не зазначений, такий контракт вважатиметься укладеним на невизначений строк. КЗпП не містить умови, що вказує на строковість контракту. Тому роботодавець і директор мають право самостійно визначити строк його дії. Виняток становлять випадки, коли строк укладення контракту обумовлений у відповідних нормативно-правових актах.

Наказу (розпорядженню) бути!

З директором укладений трудовий контракт. Чи потрібно видавати ще й наказ про його прийняття на роботу?

Так, потрібно. Це одна з двох вимог ст. 24 КЗпП: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Як ми вже говорили вище, контракт — це особлива форма трудового договору, а директор, незважаючи на свій «особливий» статус, усе ж найманий працівник.

Зазначимо, що наказ (розпорядження) про прийняття на роботу має офіційно затверджену типову форму № П-1 (див. наказ № 489). Проте обов’язковою вона не є.

За потреби роботодавець може доопрацювати її під себе. Також він має право і зовсім розробити власну, зручну для нього форму наказу (розпорядження). Проте при такій «самодіяльності» важливо пам’ятати: наказ (розпорядження) про прийняття на роботу повинен містити всі обов’язкові реквізити типової форми № П-1.

Як скласти розпорядження про вступ на посаду директора приватного підприємства особою, яка є єдиним засновником, ви можете побачити нижче.

Зверніть увагу: якщо в підприємства два і більше засновники (учасники), то в розпорядженні необхідно зазначити підставу вступу директора на посаду — заяву про прийняття на роботу (контракт (труддоговір)) + протокол загальних зборів учасників, його дату і номер. Тобто в цьому випадку процес призначення на посаду директора буде таким: претендент на посаду пише заяву на ім’я загальних зборів учасників підприємства, далі такі збори приймають рішення про призначення особи на посаду директора й оформляють його протоколом, потім з особою укладають трудовий договір (усний або письмовий) або контракт, та оформляють такий договір (контракт) наказом (розпорядженням).

Важливо! Відсутність наказу (розпорядження) про прийняття на роботу може бути кваліфікована як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, якщо такий договір укладався в усній формі.

І якщо інспектор праці при проведенні інспекційного відвідування виявить таке порушення, підприємству загрожує штраф у 30 мінзарплат (наразі — 111690 грн.), за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Держреєстратор

На підприємстві відбувається зміна директора. Чи обов’язково окремо повідомляти держреєстратора про те, хто обійматиме посаду «директор», і чи ці відомості можна зазначити в Статуті?

Відомості про того, хто конкретно є керівником юридичної особи, не повинні фігурувати в Статутах або інших установчих документах. Такі відомості направляють держреєстраторові окремо (п. 13 ч. 1 ст. 9 Закону № 755).

Якщо на підприємстві відбувається зміна директора, держреєстраторові необхідно надати такі документи (ст. 17 Закону № 755):

— заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, за формою 3, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5;

— протокол загальних зборів учасників товариства (рішення власника приватного підприємства) про зміну директора підприємства (підписується у присутності нотаріуса, див. п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755);

— довіреність (від нового директора) на проведення реєстраційних дій, якщо реєстрацією зміни директора підприємства займається довірена особа, або паспорт, якщо реєстрацією змін займається особисто директор (ст. 14 Закону № 755);

— документ, що засвідчує сплату реєстраційного збору.

Держреєстратор вносить нові відомості про директора до ЄДР, про що інформує податкову і статистику

У свою чергу, податкова обробляє отримані дані, якщо все «ок», дає сигнал держреєстраторові і, вуаля, у виписці з ЄДР з’являються відомості про нового директора. На все відведено 24 години.

Тепер підприємство може подати до банку картку зі зразком підпису нового директора, отримати нові електронні ключі.

Повідомлення про прийняття на роботу

Чи потрібно подавати Повідомлення про прийняття на роботу директора? Адже відомості про особу, яка обійматиме посаду «директор», податківці отримають від держреєстратора.

Обов’язково потрібно. І не має значення, новостворене це підприємство чи «старе», на якому відбувається зміна директора.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП визначено, що працівник може бути допущений до роботи за наявності відразу двох обставин: (1) укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і (2) Повідомлення податківців про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Причому ці дві обставини є самостійними.

Вони поширюються на всіх найманих працівників, у тому числі й на директора

Щодо відомостей від держреєстратора зазначимо таке.

Надання фіскалам Повідомлення про прийняття працівника на роботу (КЗпП + постанова № 413) і порядок внесення інформації про керівника підприємства до облікових даних платників податку (Закон № 755) регулюються різними правовими актами.

Інформація від держреєстратора «осідає» в податковій, тоді як дані, що містяться в Повідомленні, вносяться до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (далі — реєстр) відповідно до Закону № 2464 (Пенсійний фонд (ПФУ)). Тобто одержувачі інформації різні.

Тож

Повідомлення про прийняття на работу директора подати потрібно. Тим паче, що це вимога закону

Після того як Повідомлення подане, директор може приступати до виконання посадових обов’язків.

Тепер про новостворені підприємства. Тут потрібно виходити з того, що протокол зборів засновників (рішення власника (якщо він один)) підприємства про призначення на посаду директора конкретної особи, по суті, є лише резолюцією на заяві про прийняття на роботу цієї особи. А реєстраційні документи тільки ідентифікують того, хто обійматиме цю посаду після реєстрації підприємства.

До реєстрації підприємства трудові відносини виникнути просто не можуть.

Після проведення держреєстрації майбутній директор видає розпорядження (наказ) про вступ на посаду (див. вище). У ньому дату початку трудової діяльності необхідно зазначити з урахуванням дня, який знадобиться для повідомлення фіскалів про початок роботи.

Далі формується і подається Повідомлення до дати початку роботи!

Хто його формує, підписує і подає? Це може бути один із засновників підприємства, уповноважений на такі дії протоколом зборів засновників (див. лист Мінсоцполітики від 18.09.2015 р. № 14209/0/14-15/13).

Що стосується директора, то він може підписати сам на себе Повідомлення, тільки якщо він спеціально уповноважений на такі дії засновниками (на підставі належним чином оформленої довіреності, за якою представлятиме інтереси засновників перед третіми особами). Інакше краще не ризикувати.

А якщо все-таки не подати Повідомлення? Відразу скажемо, не дуже хороша думка. Після того як ви направите до Пенсійного фонду таблицю 5 Звіту з ЄСВ з датою початку роботи директора, фонд може звірити ці дані з даними з реєстру. І якщо побачить, що Повідомлення не подавалося, ця інформація буде передана Держпраці. Не думаємо, що ви будете раді зустрічі з інспектором праці. Та й штраф в 1 мінзарплату, який «світитиме» за таку вільність підприємству, особливого задоволення не принесе.

Неосновне, неповне і ненормоване

Чи можна прийняти на роботу директора на умовах неповного робочого часу?

Чи можна його прийняти за сумісництвом?

Чи обов’язково директорові встановлювати ненормований робочий день?

Розпочнемо по порядку. Так, з директором можна укласти трудовий договір про роботу в умовах неповного робочого часу. Можливі варіанти:

неповний робочий день (наприклад, 1 година при 8-годинному робочому дні),

неповний робочий тиждень (наприклад, 1 робочий день із 5-ти);

поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, 1 робочий день із 5-ти, 1 година). Тут жодних заборон немає.

Також у загальному випадку директор може бути прийнятий на роботу на умовах сумісництва. Винятком є випадки, коли робота за сумісництвом заборонена особі законом (наприклад, особа, що претендує на посаду директора, працює за основним місцем роботи директором держпідприємства) або обмеження/заборона на сумісництво передбачені колдоговором підприємства*.

* Детальніше про обмеження на сумісництво див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 42.

Крім того, якщо роботодавець — ТОВ (ТДВ), то зауважте, що директор не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства бути директором іншого суб’єкта господарювання, що провадить діяльність у сфері діяльності товариства (п. 3 ч. 5 ст. 40 Закону про ТОВ).

Переходимо до ненормованого робочого дня. Перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначають колективним договором (окремим нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою (представником трудового колективу)).

Якщо сторони вважають, що директор працює у звичайному режимі, то ненормований робочий день йому не встановлюють і, відповідно, відпустку за ненормований робочий день не надають. Тобто тут усе вирішують роботодавець і трудовий колектив.

Важливо! Директор підприємства — це найманий працівник. Проте роботодавцем для нього є по суті загальні збори учасників (засновник — якщо він єдиний власник).

Отже, всі рішення щодо умов, режиму роботи директора приймають загальні збори учасників (засновник) і оформляють протоколом (рішенням засновника), якщо інше не передбачене Статутом підприємства.

Далі директор на підставі протоколу (рішення засновника) видає відповідне розпорядження (наказ), «озвучуючи» прийняті рішення.

Якщо зміна умов праці директора відбувається в процесі роботи, то тут також важливо, хто є ініціатором цього. Якщо директор, то він подає відповідну заяву зборам засновників (засновникові), далі на підставі протоколу (рішення засновника) видає відповідне розпорядження (наказ).

Якщо ж зміна істотних умов праці — ініціатива засновників, то тут слід дотримуватися положень ст. 32 КЗпП.

За наявності на підприємстві змін в організації виробництва і праці засновники проводять збори, на яких приймають відповідне рішення щодо директора.

Рішення оформляють протоколом, з яким ознайомлюють директора не пізніше ніж за два місяці до введення змін. Якщо директор не згоден продовжувати роботу в нових умовах, то з ним припиняють трудовий договір на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

висновки

  • З директором підприємства може бути укладений трудовий договір або трудовий контракт.
  • Укладення трудового договору оформляють наказом про вступ на посаду.
  • Про прийняття на роботу директора обов’язково повідомте податківців.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті