Отже, підприємство, на якому директор працює в «гордій самотності», — явище цілком нормальне й особливо не примітне. Тепер давайте розбиратися, а чи потрібен працюючому підприємству директор узагалі чи управління може взяти на себе власник?
Кожному АТ (ТОВ) по директорові!
Приватне підприємство. У випадку з приватним підприємством особливих запитань не виникає. Річ у тому, що право на самостійне управління унітарним підприємством* власникові надають ч. 4 ст. 63 і ч. 4 ст. 128 ГКУ. Тут говориться, що громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, якого призначає (обирає) сам засновник.
* Унітарним, зокрема, є підприємство, створене одним засновником і засноване на його приватній власності (ч. 4 ст. 63 ГКУ).
Як бачите, ГКУ залишає за засновником приватного підприємства вибір: управляти ним самостійно чи перекласти «вантаж відповідальності» на найманого директора. Тому зафіксуйте в статуті, що управління підприємством здійснює особисто власник/засновник, і «рулюйте» самостійно.
Акціонерне товариство. Тут теж усе просто й однозначно. Закон про АТ щодо цього не передбачає жодної альтернативи:
засновник може управляти акціонерним товариством, але лише за умови укладення з ним контракту як з найманим працівником
Усьому «провиною» ч. 5 ст. 58 Закону про АТ, яка передбачає, зокрема, що з кожним членом виконавчого органу акціонерного товариства укладається контракт.
ТОВ/ТДВ. А ось у випадку з ТОВ/ТДВ усе трохи складніше.
Як передбачено ч. 2 ст. 65 ГКУ, власник підприємства реалізує своє право на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи згідно зі статутом підприємства.
Здавалося б, ось воно — свідчення того, що ТОВ/ТДВ теж цілком собі може працювати без найманого директора. Проте, на наш погляд, думка про «безпосереднє управління» належить до приватних підприємств, а ось госптовариствам доведеться задовольнятися управлінням «через уповноважені органи».
Судіть самі. Стаття 97 ЦКУ говорить нам про те, що управління товариством здійснюють його органи управління, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлене законом. На те ж, але в іншому формулюванні, вказує і ч. 1 ст. 89 ГКУ.
Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1 ст. 39 Закону про ТОВ). Повноваження виконавчого органу можуть бути припинені тільки обранням нового виконавчого органу або тимчасових виконавців їх обов’язків (п. 13 ст. 39 Закону про ТОВ).
Ідемо далі. Для керівництва діяльністю підприємства, згідно з ч. 3 ст. 65 ГКУ, власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи призначає (обирає) керівника підприємства. У випадку найму керівника підприємства з ним укладають договір (контракт) (ч. 4 ст. 65 ГКУ).
Схоже, що ані ЦКУ з ГКУ, ані Закон про ТОВ не передбачають права товариства працювати без виконавчого органу: одноосібного (директор) або колегіального (дирекція). Ну а сама наявність такого органу, а також особи, яка виконує певні функції з керівництва поточною діяльністю підприємства, за ідеєю вимагає укладення з ним трудового договору і виплати заробітної плати.
Такого висновку можна дійти з положень ч. 3 ст. 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору*.
* У принципі Закон про ТОВ містить непряму згадку про можливість укладення з директором ЦП-договору (ч. 7 ст. 39 Закону про ТОВ), проте норма ця нова і як вона буде реалізована на практиці, поки що до кінця не зрозуміло.
Виходить,
засновник не може керувати поточною діяльністю ТОВ без призначення на посаду його директора
Тому повинні попередити! У виконанні засновником директорських функцій без зарахування до штату підприємства і виплати заробітної плати контролери можуть «розгледіти» порушення трудового законодавства. У результаті підприємство може поплатитися зовсім не маленьким штрафом у тридцятикратному розмірі однієї мінзарплати (3723 грн.) на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП (у 2018 році — 111690 грн.).
Тимчасове припинення діяльності
Єдина ситуація, за якої контролюючі органи все ж допускають виконання власником директорських функцій без укладення трудового договору, — це тимчасове припинення діяльності підприємства.
Так, Мінсоцполітики в листі від 07.02.2012 р. № 113/13/84-12 рекомендувало передбачити в статуті форму участі власника в управлінні підприємством без укладення трудового договору (у тому числі на період часу, коли підприємство не здійснює госпдіяльності), а також спосіб винагороди власникові за таку діяльність.
У свою чергу, податківці в листі від 01.06.2017 р. № 435/6/99-99-15-02-02-15/ІПК дають добро на призначення загальними зборами учасників ТОВ особи, відповідальної за складання, підписання і надання звітності (за умови, що діяльність на підприємстві не ведеться, штатні працівники відсутні, а дані про фізособу-підписанта внесені до ЄДР).
Ну і, нарешті, у категорії 301.04.01 податківці допустили, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функції керівника може виконувати засновник без отримання за це будь-якої винагороди. Відповідно, підприємство має право в такому випадку не нараховувати єдиний соціальний внесок.
Отже, можна зробити висновок, що
контролери не бачать нічого негожого в тому, що підприємством без (!) діяльності і працівників тимчасово (!) керуватиме засновник
Оформити передачу обов’язків із керівництва підприємством одному з учасників рекомендуємо відповідним рішенням загальних зборів учасників. При цьому для того, щоб мінімізувати ризики виникнення претензій із боку органів Держпраці, у жодному разі не укладайте (!) із засновником трудовий договір. Також не можна вносити до трудової книжки засновника запис про роботу на посаді директора.
Крім того, передаючи засновникові директорські повноваження:
1) внесіть відомості про «уповноваженого» засновника до ЄДР;
2) подайте до банку тимчасову картку зі зразками підпису засновника, щоб той міг розпоряджатися поточним рахунком підприємства;
3) подайте податківцям форму № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями про засновника, відповідального за ведення бухгалтерського і податкового обліку;
4) подайте заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою, наведеною в Порядку № 557.
