Теми статей
Обрати теми

Трудові відносини з директором: враховуємо особливості

Савченко Олена, налоговый эксперт
Директор хоча й стоїть на вершині кар’єрних сходів, по суті, такий же звичайний працівник, як і всі інші. Такий же, та не зовсім. Враховуючи особливості і характер його роботи, в оплаті праці та трудових відносинах із ним є нюанси. Про них зараз і поговоримо.

Більша зарплата директора

Передусім з’ясуємо, чи є якісь обмеження за зарплатою керівника підприємства. Чи може сума премії в декілька разів перевищувати встановлений оклад?

У цьому питанні все обмежується лише фінансовими можливостями підприємства — сумових обмежень за зарплатою немає (звісно, ми говоримо про звичайні комерційні підприємства, з бюджетниками розмова інша). Немає в законодавстві й обмежень на розмір премії порівняно з розміром окладу. Право госпрозрахункових підприємств самостійно встановлювати умови і розміри оплати праці працівників, у тому числі умови та введення і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, закріплено ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону про оплату праці.

Єдиний момент: потрібно звернути увагу на хороше максимальне ЄСВ-обмеження. Так, ЄСВ нараховується тільки на дохід, що не перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, яка дорівнює 15 розмірам МЗП (сьогодні ця сума становить 55845 грн.). Із суми перевищення ЄСВ не стягується.

Зарплата мінімальна і менше

Тепер підійдемо до питання зарплати з іншого боку. Директор отримує зарплату в розмірі мінімальної. Чи є порушення? Давайте поглянемо, що із цього приводу говорить наш законодавець. Мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) ст. 96 КЗпП зафіксувала на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2018 році — 1762 грн.). Це свого роду межа (риска), нижче якої роботодавцям опускатися заборонено.

Зазвичай, оклади (тарифні ставки) в мінімальному розмірі встановлюють некваліфікованим працівникам (розділ 9 Класифікатора професій «Прості професії»). Усім іншим оклади (тарифні ставки) визначають з урахуванням їх кваліфікації і складності виконуваних робіт (ст. 96, 97 КЗпП, ст. 6 Закону про оплату праці). Оскільки директор — це посада, що потребує кваліфікації, встановлювати йому оклад на рівні прожитмінімуму ми не радимо.

На скільки ж його оклад повинен відрізнятися від мінімального? Якщо говорити про госпрозрахункові підприємства (небюджетників), то для них міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) для різних груп працівників не встановлені. Тобто тут усе віддано на відкуп роботодавцям і трудовому колективу. Тому відмінність в окладах (тарифних ставках) може бути навіть кілька гривень і вже виконуватиметься вимога ст. 95 КЗпП про диференціацію розмірів окладів (тарифних ставок).

Також зверніть увагу: розмір зарплати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчий розміру мінзарплати. А якщо виявився нижчим? Доведеться розрахувати директорові «трудову» доплату до рівня мінзарплати.

Це вимога ст. 31 Закону про оплату праці. Зазначимо, що у 2018 році мінімальна зарплата в місячному розмірі дорівнює 3723,00 грн., у погодинному — 22,41 грн./год.

Така «трудова» доплата до рівня мінзарплати може бути в усіх працівників підприємства, якщо їх оклади (тарифні ставки) «недалеко пішли» від прожитмінімуму. У результаті всім працівникам буде виплачуватися зарплата в мінімальному розмірі (3723 грн.). Але порушенням це не є! А ось бажання директора працювати взагалі без зарплати заохочувати не рекомендуємо.

Якщо потрібно зекономити на зарплаті директора у скрутні часи, можна оформити директора на умовах неповного робочого часу. Але ЄСВ усе одно доведеться платити в розмірі не нижче мінімального страхового внеску. Виняток — ситуація, коли директор підприємства має інвалідність або/та є зовнішнім сумісником. Тоді ЄСВ сплачуємо з факту.

Ненормований робочий день

Оскільки директор — особлива посада, потреба у виконанні директорських функцій може виникнути в будь-яку годину доби. Тому є сенс установити для цієї посади ненормований робочий день. Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормувати час їх трудового процесу (див. п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 10.10.97 р. № 7).

Конкретний перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначають у колективному (трудовому) договорі підприємства. На працівників із ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Проте за потреби вони можуть виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу. Але (!) таку роботу не вважають понаднормовою й окремо не оплачують. У табелі обліку робочого часу «надчас» також не відображають.

Як компенсацію за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складності та самостійності в роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу таким працівникам надають щорічну додаткову відпустку (див. п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки). Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день — 7 календарних днів.

Сам собі водій

Якщо директор не підприємстві користується своїм автомобілем, проблем немає. А якщо за ним закріплений службовий автомобіль? Чи потрібно тут оформляти суміщення? Чи, можливо, тут потрібно розглянути варіант сумісництва? Давайте розбиратися.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. У цій ситуації директор керує автомобілем у «директорський» робочий час. Тому сумісництво відкидаємо.

Із суміщенням професій (посад) ми маємо справу, коли працівник разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, виконує додаткову роботу за іншою професією (посадою) на тому ж підприємстві протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (ст. 105 КЗпП). Таким чином, суміщення професій (посад) передбачає, що (1) суміщувана посада внесена до штатного розпису підприємства і вона вакантна; (2) на час виконання обов’язків за вакантною посадою працівник не звільняється від основної роботи, передбаченої його трудовим договором; (3) при суміщенні професій (посад) додаткові обов’язки за іншою (суміщуваною) професією (посадою) працівник виконує в межах робочого часу за основним місцем роботи. За суміщення професій (посад) здійснюється доплата.

З наведеного доходимо висновку. Якщо в штатному розписі немає вакантної посади водія автотранспортних засобів + директор не надавав згоди на суміщення посад, а службовий автомобіль використовується ним виключно для виконання своїх посадових (директорських) обов’язків, то тут не можна говорити про суміщення. У цій ситуації автомобіль є робочим інструментом (таким же, як авторучка або комп’ютер) директора, що допомагає йому в роботі, а керування ним — частиною трудової функції директора. Проте, для уникнення можливих непорозумінь, рекомендуємо в трудовому договорі (контракті, посадовій інструкції) зазначити, що за директором буде закріплений автомобіль, який останній зобов’язується використовувати для виконання своїх посадових обов’язків.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі