Довіреність на підписання договорів директорові не потрібна. Чому?
Передусім такий висновок випливає з ч. 5 ст. 65 ГКУ, яка передбачає, що керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юрособами і громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах і порядку, визначених установчими документами.
Крім того, право директора (генерального директора) ТОВ/ТДВ діяти від імені товариства без довіреності передбачає ч. 10 ст. 39 Закону про ТОВ*. Аналогічне правило для директора АТ установлене ч. 2 ст. 60 Закону про АТ.
* Статут може наділяти правом діяти від імені підприємства без довіреності не лише генерального директора, але й кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу. Також статут може передбачати право всіх або окремих членів виконавчого органу здійснювати дії від імені товариства без довіреності виключно разом.
Здавалося б, ось і все... Але на жаль!
Річ у тому, що щоб уникнути подальших спорів щодо законності правочину, директорові потрібно все ж підтверджувати свої «директорські» повноваження іншими документами.
Нагадаємо, що за правилами ЦКУ правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною/сторонами. Причому від імені юрособи договір підписують особи, уповноважені на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦКУ). Виходить, хоч директорові і не потрібна довіреність, він за потреби може підтверджувати свій статус і обсяг своїх повноважень за допомогою посвідченої копії виписки зі статуту і копії протоколу загальних зборів засновників про обрання директора.
Зверніть увагу! Відомості про керівника підприємства (зокрема, П. І. Б., ІПН, а також дані про наявність обмежень у представництві юрособи) вносять до ЄДР (п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону № 755). Тому іноді виникає спокуса не кривдити потенційного партнера недовірою і проханнями надати виписку зі статуту, а просто зазирнути в ЄДР (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Але при цьому пам’ятайте (!): дані про директора в ЄДР можуть бути неактуальними (наприклад, у зв’язку з призначенням нової посадової особи). Тому при перевірці повноважень директора вашого контрагента не обмежуйтеся лише даними з ЄДР, а звірте їх із даними зі статуту і протоколу про його призначення.
І на завершення розповімо ще про один момент, про який потрібно пам’ятати при укладенні договорів. Згідно з ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, які є предметом цього правочину, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймають виключно загальні збори учасників.
Інформацію про вартість чистих активів вашого контрагента ви можете отримати з його фінзвітності. Інший варіант: контрагент може надати вам цю інформацію у вигляді бухгалтерської довідки. Не маючи цих даних, ви можете підписати договір, на укладення якого директор, через вимоги ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ, не мав права. А це вже може стати підставою для визнання договору недійсним у судовому порядку**.
** Щоправда, надати згоду на вчинення правочину можна і після його вчинення. У такому разі будь-яких підстав для визнання його недійсним не буде. Така можливість прямо передбачена ч. 2 ст. 46 Закону про ТОВ.
