Проступки «старого» директора будуть каратися. Причому розплачуватися за них буде саме він. Чому? Давайте розберемося.
Для того, щоб притягнути до будь-якого виду відповідальності ту чи іншу посадову особу (а директор є посадовою особою на підприємстві), потрібно, щоб у діях цього суб’єкта був склад правопорушення.
Згідно зі ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно, «скелет» правопорушення за загальним правилом складається з:
а) об’єкта (тобто правовідносини, на які посягав попередній директор);
б) об’єктивної сторони (тобто конкретні дії, за які КпАП передбачає відповідальність, наприклад, неутримання сум ПДФО з доходу фізособи);
в) суб’єкта (у нашому випадку він спеціальний — посадова особа підприємства);
г) суб’єктивної сторони (вина (умисел або необережність) суб’єкта правопорушення).
За загальним правилом,
якщо були виявлені порушення «в темному минулому» підприємства, де директором була інша людина, то новий директор відповідати за це не може
Винятком може стати лише триваюче і не припинене порушення*. Проте і тут бувають винятки. Усе залежить від конкретних обставин справи (див., наприклад, постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2016 р. у справі № 335/604/16-п).
* Наприклад, на підприємстві і при попередньому директорові, і при діючій посадовій особі порушуються положення у сфері охорони праці (виконуються роботи підвищеної небезпеки без отримання відповідного дозволу). Це порушення тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 41 КпАП. Порушення виявили в момент перевірки. Отже, «перепаде» новому директорові, оскільки в його діях є повний склад правопорушення.
В інших же випадках повного складу правопорушення в діяннях нового директора не буде. А ось у діяннях «старого» — будуть (див., наприклад, постанову Апеляційного суду Закарпатської обл. від 22.04.2016 р. у справі № 301/174/16-п).
Для того щоб ви в цьому переконалися, пройдемося по основних елементах адмінправопорушення. Отже, об’єкт (тобто заподіяння шкоди правовідносинам) — є. Об’єктивна сторона (тобто дії, карані КпАП) — є. Суб’єкт правопорушення — «старий» директор (новий директор ні при чому). Суб’єктивної сторони (тобто вини навіть у формі необережності) у нового директора немає.
І пам’ятайте, що строки притягнення до адміністративної відповідальності не такі вже великі (ст. 38 КпАП).
Якщо штрафні санкції накладає контролюючий орган і це:
а) разове правопорушення (наприклад, несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок на виробництві — ч. 6 ст. 41 КпАП), то строк становить 2 місяці. Відлік ведемо з моменту вчинення правопорушення;
б) триваюче правопорушення (наприклад, порушення законодавчих актів про охорону праці — ч. 5 ст. 41 КпАП), то строк теж становить 2 місяці. Відлік ведемо з моменту виявлення правопорушення.
Якщо штрафні санкції накладає суд і це:
а) разове правопорушення (наприклад, несвоєчасне надання платіжних доручень — ч. 1 ст. 1632 КпАП), то строк становить 3 місяці. Відлік ведеться з моменту вчинення правопорушення;
б) триваюче правопорушення (наприклад, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору — ч. 3 ст. 41 КпАП), то строк становить 3 місяці. Відлік ведеться з моменту виявлення правопорушення.
