Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Недовнесли вклад до статутного капіталу

Павленко Олексій, податковий експерт
Податки & бухоблік Листопад, 2018/№ 95
В обраному У обране
Друк
Один з учасників ТОВ — іноземний інвестор. Розмір статутного капіталу (СК) товариства та вклади його учасників визначено в установчих документах у гривнях. Іноземний інвестор перерахував свій вклад у доларах (які потім було конвертовано в гривні). Через курсові коливання вийшло, що його вклад внесено не повністю — бракує 3 грн. Інвестор же вважає, що він повністю розрахувався за вкладом. Які наслідки недовнесення вкладу до СК ТОВ? І як можна розв’язати таку проблему? Пошукаємо відповіді разом.

Давайте спершу з’ясуємо, якими можуть бути наслідки від недовнесення вкладу (через що в установлений строк не буде сформовано СК). А потім обговоримо, як можна вийти з такого становища.

Можливі наслідки

Зауважимо, що наслідки такого недовнесення відрізнятимуться залежно від того, чи діє в цьому ТОВ статут, прийнятий ще під старий Закон № 1576*, чи статут підпорядковано тільки новому Закону про ТОВ**.

* Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

** Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

У зв’язку з цим нагадаємо: п. 3 гл. VIII Закону про ТОВ передбачає, що протягом року з дня набрання ним чинності положення статуту, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає колишньому законодавству про ТОВ (цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту).

Тому спершу потрібно визначитися, чи поширюється на ваш статут Закон № 1576, і тоді вже шукати у відповідному законі (чи в обох одразу) наслідки таких «недовкладів». Давайте подивимося, як же відрізнятимуться наслідки таких діянь (у тому числі бездіяльності).

За Законом № 1576. Згідно з ч. 2 ст. 52 цього Закону якщо учасники до закінчення першого року з дня держреєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

— про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

— про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

— про ліквідацію товариства.

Але формулювання цієї норми не надто вже й жорстке. Крім того, в ньому чітко не встановлено строк, протягом якого приймається одне з можливих рішень. Тому

можна просто проігнорувати факт незначного недовнесення і рішення не приймати, а продовжувати працювати далі

Крім того, зауважимо, що будь-якої відповідальності (крім згаданої небезпеки бути виключеним з учасників ТОВ загальними зборами) для учасника, який не вніс своєчасно вклад, Закон № 1576 та інші нормативи не встановлюють***. Але при цьому слід пам’ятати, що з 17.06.2019 р. ТОВ уже підпаде під дію Закону про ТОВ.

*** Принагідно нагадаємо, що відповідно до ст. 50 Закону № 1576 учасники товариства, які не повністю внесли свій вклад, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями в межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

За Законом про ТОВ. Згідно зі ст. 14 цього Закону учасники зобов’язані внести свій вклад протягом шести місяців, якщо інше не передбачено статутом ТОВ. Водночас штрафних санкцій за невнесення вкладів Закон про ТОВ та інші нормативи теж не містять. Статтею 15 цього Закону передбачено, що учаснику, який не(до)вніс вчасно вклад, товариство має надіслати письмове попередження й надати йому додатковий строк для погашення заборгованості, який не може перевищувати 30 днів. У разі не(до)внесення в цей додатковий срок вкладу виконавчий орган ТОВ має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень*:

* При прийнятті цих рішень учасник, який не(до)вніс вклад, права голосу не має.

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Зауважимо, що строк для прийняття рішення теж не встановлено. Та і в нормі написано «можуть прийняти» (а не «повинні»), що можна витлумачити й так, що збори зібрати зобов’язані, але одне із зазначених рішень можуть прийняти, а можуть і не прийняти… Зауважимо, що, порівняно із Законом № 1576, тут до варіантів рішень додався ще один — з перерозподілом частки учасника, який не(до)вніс. Ну й інвестор (у цьому випадку — нерезидент) повинен усвідомлювати небезпеку, що з такої (суто формальної) причини

рішенням загальних зборів (за яке він не може голосувати) його можуть виключити зі складу учасників ТОВ

Крім того (а це вже для 3-гривневого випадку, що тут розглядається, напевно, важливіше), товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково (!) не вніс свій вклад (див. ч. 3 ст. 27 Закону про ТОВ). Тобто нерезидент, доки висітиме цей 3-гривневий борг, не зможе отримувати дивіденди!

До речі, такий наслідок може бути й для того випадку, коли статут ТОВ ще буде «підпорядкований» старому Закону № 1576 (ср. 025069200). Проте якщо в такому старому статуті немає подібного обмеження на виплату дивідендів, то до 17.06.2019 р. (строку, передбаченого для «ретро-норм» п. 3 гл. VIII Закону про ТОВ), проблем з виплатою дивідендів учасникові, який недовніс вклад, бути не повинно.

Шляхи розв’язання

Припускаємо, що вам, можливо, буде складно (а може, й незручно) умовити нерезидента перерахувати суму, яку він недовніс. За курсом на сьогодні це приблизно 11 центів. Тим паче, що, швидше за все, прямої провини нерезидента в такому («курсовому») казусі немає. Але в той же час без його участі, не так то й просто буде цю проблему розв’язати.

1. Найпростіший варіант — попросити нерезидента перерахувати мінімальну суму коштів (переказу) в доларах, яку допускає до перерахування банківська (чи інша фінансова) установа, що здійснює розрахунок.

2. Нерезидент (або його представник), перебуваючи в Україні, може внести в касу необхідні 3 гривні як вклад до СК. У принципі, нерезидент може оформити в простій письмовій формі довіреність** на котрогось із працівників або на іншу фізичну «укрособу» ☺, яка від імені нерезидента-інвестора і внесе згадані 3 грн. в касу ТОВ.

** Див ч. 1 ст. 245 та ч. 3 ст. 244 ЦКУ.

3. Якщо статут «підпорядкований» старому Закону № 1576 і в ньому немає обмеження щодо виплати дивідендів учасникам, які не(до)внесли вклад, можна нарахувати за підсумками найближчого періоду дивіденди нерезиденту, 3 грн. з яких він розпорядиться спрямувати не безпосередньо йому, а на погашення своєї заборгованості із внесення вкладу до СК.

4. Керуючись ст. 15 Закону про ТОВ, прийняти рішення про зменшення розміру СК на 3 грн. Найпевніше, таке незначне зменшення СК не призведе до перерозподілу часток учасників ТОВ. Проте це трудомісткий процес, пов’язаний з унесенням змін до установчих документів та ЄДР. Якщо статут усе ще «заточений» під старий Закон № 1576, то доведеться ще й вносити до нього зміни з переорієнтацією його на новий Закон про ТОВ.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно