Посилки «фізикам» із-за кордону

Як видно з назви статті, в ній ітиметься про посилки, надіслані на ім’я фізичних осіб. Тобто про ті, вміст яких імовірно отримується для особистого користування конкретного громадянина. А про «митно-податкові» та інші нюанси, пов’язані з одержанням із-за кордону посилок суб’єктами госпдіяльності, ви зможете прочитати в одному з найближчих номерів.

Класифікуємо посилку

Згідно з МКУ посилка з-за кордону може мати статус міжнародного поштового відправлення (МПВ) або міжнародного експрес-відправлення (МЕВ). І залежить цей статус від того, хто є перевізником посилки.

Щоправда, одержувачу посилки якихось явних привілеїв жоден із цих статусів не дає. Тобто йому, по суті, байдуже, як «по-митному» називатиметься посилка — і принципи оподаткування, і принципи митного оформлення для МПВ та для МЕВ спільні.

Посилки, що підлягають оподаткуванню

Товари, що пересилаються в МПВ/МЕВ, підлягають оподаткуванню митними платежами (згідно з п. 27 ч. 1 ст. 4 МКУ до них відносять мито, акцизний податок та ПДВ) з урахуванням правил зі ст. 234 МКУ. Згідно з цими правилами підакцизні товари та товари, що не підлягають оподаткуванню акцизом, оподатковують по-різному.

Будь-які товари, крім підакцизних. Частина 1 ст. 234 МКУ встановлює, що будь-які товари (крім підакцизних), які пересилаються на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи):

— в одній депеші від одного відправника у МПВ;

— в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у МЕВ,

за умови, що їх сумарна фактурна вартість (СФВ) не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.

Про те, що такі МПВ/МЕВ не оподатковуються ПДВ, зазначено і в п.п. 196.1.17 ПКУ.

Відповідну вимогу містить ч. 2 ст. 234 МКУ.

Зверніть увагу: для розрахунку стап’ятдесятиєврового ліміту береться вартість не кожного окремого МПВ/МЕВ, а сумарна вартість усіх МПВ/МЕВ, призначених для одного одержувача, що пересилаються в одній депеші поштового оператора/в одному вантажі експрес-перевізника.

Тобто навіть якщо покупець замовив кілька «закордонних» товарів у різний час і відправлено їх було кількома посилками, але одночасно і одним перевізником, то при розрахунку ліміту буде враховано вартість усіх замовлень. І без сплати податків можна буде обійтися тільки у тому разі, якщо їх сумарна вартість не перевищить 150 євро. Якщо ж сумарна вартість посилок, відправлених одночасно одним перевізником на адресу одного одержувача, перевищить 150 євро, і мито, і ПДВ доведеться сплатити.

Важливо! З 01.01.2019 р. п.п. 196.1.17 ПКУ звучатиме по-новому. Згідно з майбутньою редакцією

Тобто не оподатковуватимуться ПДВ тільки перші три МПВ/МЕВ, відправлені фізичній особі протягом місяця, сумарна вартість яких не перевищує 150 євро.

А всі наступні МПВ/МЕВ, одержані цього місяця, будуть оподатковуваними ПДВ незалежно від їх вартості.

Хто і як контролюватиме кількість неоподатковуваних посилок?

Поки що незрозуміло. Нібито, зараз із цією метою розробляють спеціальне програмне забезпечення, за допомогою якого вестимуться відповідні реєстри.

А обов’язок контролювати перевищення «трьохштучного» ліміту планують покласти на перевізника. Але жодного затвердженого порядку досі ще немає. Та й відповідних змін до МКУ, які б зрівнювали норми ст. 234 МКУ з оновленими нормами п.п. 196.1.17 ПКУ, дотепер не прийнято. Тож наразі чекаємо.

Підакцизні товари. З підакцизними товарами усе інакше. У ч. 3 ст. 234 МКУ зазначено: підакцизні товари незалежно від вартості оподатковуються митом відповідно до цього Кодексу, а також іншими податками відповідно до ПКУ.

Зверніть увагу: конструкція наведеної фрази така, що незрозуміло, чим слід оподатковувати підакцизний товар «незалежно від вартості» — тільки митом чи ще й іншими податками, передбаченими ПКУ.На практиці фіскали оподатковують підакцизну посилку усіма податками (митом, акцизом та ПДВ) незалежно від її вартості.

Хоча формально для ПДВ-оподаткування підакцизної «достап’ятдесятиєврової» посилки підстав немає. Адже п.п. 196.1.17 ПКУ звільняє від оподаткування ПДВ будь-які (у тому числі й підакцизні) товари, що пересилаються у МПВ/МЕВ.

Як відбувається декларування?

Товари, що переміщуються у МПВ/МЕВ, які не є об’єктом оподаткування митними платежами (тобто ті, в яких пересилають «безакцизні» товари сумарною вартістю не більше 150 євро), декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Жодної участі одержувача неоподатковуваної посилки в процесі її декларування не потрібно.

А ось оподатковувані відправлення підлягають письмовому декларуванню (ст. 236 МКУ):

1) на підставі декларації CN 22 або СN 23. Таким чином декларують МПВ сумарною вартістю, що не перевищує 10000 євро (п. 6 постанови № 450*).

* Постанова КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Форми декларацій CN 22/CN 23 встановлено актами Всесвітнього поштового союзу. Найчастіше саме їх використовують як товаросупровідні документи до кожного МПВ.

Нарахування митних платежів здійснюється посадовою особою митниці на бланку оглядового розпису форми М 15, один примірник якого передається одержувачеві МПВ.

Нараховані суми митних платежів одержувач сплачує операторові поштового зв’язку. А він потім перераховує їх на рахунок митниці;

2) шляхом подання декларації М-16. Її оформляють при декларуванні МЕВ, якщо їх сумарна вартість не перевищує 10000 євро (п. 7 постанови № 450).

Декларацію М-16 може подати одержувач власноруч, експрес-перевізник чи інша уповноважена одержувачем особа (громадянин на підставі нотаріальної довіреності або підприємство на підставі договору).

Бланки декларації М-16 надає декларанту експрес-перевізник.

Оплату податків громадяни можуть здійснити через касу уповноваженого банку або шляхом перерахування на відповідний рахунок митного органу, що здійснює митне оформлення.

Після завершення митного оформлення декларанту передаються відривні корінці першого та другого аркуша декларації М-16;

3) шляхом подання МД, у разі якщо:

— сумарна вартість МПВ/МЕВ перевищує 10000 євро;

— МПВ/МЕВ містить підакцизні товари (п. 3 постанови № 450).

Форму МД затверджено постановою № 450, а порядок її заповнення прописано в наказі Мінфіну від 30.05.2012 р. № 651 (ср. ).

Це означає, що громадянин повинен отримати усі дозволи (ліцензії), сертифікати відповідності або свідоцтва про визнання відповідності у випадках, передбачених законодавством для суб’єктів ЗЕД.

Скільки доведеться заплатити?

Безакцизні посилки дорожче 150 євро. Як ви вже знаєте, їх оподатковують митом та ПДВ.

При цьому базу оподаткування митом визначають відповідно до ст. 368 та ст. 374 МКУ. Ці ж правила враховують при розрахунку бази оподаткування ПДВ. Щоправда, ПДВ-базу збільшують ще на суму самого мита (п.п. 191.1.1 ПКУ). З урахуванням цих норм виходить ось що. Якщо СФВ МПВ/МЕВ:

— перевищує 150 євро, але не перевищує 10000 євро, — базою оподаткування митом є частина СФВ, що перевищує 150 євро. А базою оподаткування ПДВ — ця ж сума, збільшена на суму мита.

Такі МПВ/МЕВ оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 % та ПДВ за ставкою 20 % (або 7 % для окремих медпрепаратів і медобладнання).

Наприклад, якщо СФВ посилки 200 євро, то податки доведеться сплатити не з усієї цієї вартості, а тільки з 50 євро (200 євро - 150 євро). Тобто мито становитиме еквівалент 5 євро (50 євро х курс НБУ х 10 %), а ПДВ 11 євро (якщо товар, що ввозиться, оподатковується за ставкою 20 %: (50 євро + 5 євро) х курс НБУ х 20 %));

— перевищує 10000 євро, — базою оподаткування митом буде фактурна вартість. А ПДВ-базою — фактурна вартість, збільшена на суму мита. Такі МПВ/МЕВ оподатковують митом за повними ставками Митного тарифу України та ПДВ (20 % або 7 %).

Згідно зі ст. 368 МКУ фактурна вартість товару — ціна товару, що переміщується через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості про вартість таких товарів).

Особа, яка декларує товари, має право довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості (ч. 3 ст. 368 МКУ). Водночас

Про це зазначено в ч. 4 ст. 368 МКУ.

Але пам’ятайте: товари, що пересилаються в МПВ/МЕВ, сумарною вартістю не більше 150 євро митними платежами не оподатковуються (ст. 234 МКУ). Тому за такими посилками визначати базу оподаткування не доведеться.

Посилки з акцизними товарами. Ці посилки незалежно від іх вартості оподатковують митом, акцизним податком та ПДВ.

Базу оподаткування митом визначають у тому ж порядку, що й для безакцизних посилок вартістю більше 10000 євро — нею буде фактурна вартість. А от ПДВ-база в цьому разі буде збільшена ще й на суму акцизу (тобто вона дорівнює сумі фактурної вартості, мита та акцизу).

Базою оподаткування акцизним податком є:

— у разі застосування адвалорних ставок — вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням ПДВ та акцизного податку (п.п. 214.1.2 ПКУ);

— у разі застосування специфічних ставок — величина, визначена в одиницях виміру ваги, обсягу, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ПКУ);

— у разі застосування одночасно адвалорних та специфічних ставок — база оподаткування, визначена за двома попередніми правилами (п. 214.5 ПКУ).

Перерахунок іноземної валюти здійснюють за курсом НБУ на дату подання МД, а у разі, коли вона не подається, — на дату визначення податкових зобов’язань (п. 214.2, ст. 39¹ ПКУ). А ставки податку встановлено ст. 215 ПКУ.

А тепер узагальнимо все сказане в таблиці.

Декларування та оподаткування товарів у МПВ/МЕВ на ім’я громадян