Імпортний ПДВ не в тому рядку декларації: наслідки

В обраному У обране
Друк
Ольховик Ольга, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Жовтень, 2018/№ 79
Під час імпорту товару підприємство сплатило «ввізний» ПДВ. У періоді, в якому було оформлено митну декларацію, цю суму відобразили у складі податкового кредиту. Щоправда, помилково, її внесли не до 11-го, а до 10-го рядка декларації (та додатка Д5 з ІПН 300000000000). Про те, до яких наслідків може призвести така неточність, читайте в цій статті.

Одразу скажемо: цю ситуацію узято не «зі стелі», в неї потрапив один із наших передплатників. І її наслідки для нього можуть виявитися не райдужними. Інспектор хоче вилучити цю суму з додатка Д5 та ряд. 10 ПДВ-декларації та нарахувати недоплату до бюджету. В обґрунтованості таких намірів, а також у тому, яким чином підприємству краще викручуватися з цієї халепи, нам зараз і належить розібратися.

Що порушили?

Згідно з п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, обсяги ввезених на територію України товарів/необоротних активів відображають у ряд. 11.1 (що оподатковуються за ставкою 20 %) або 11.2 (що оподатковуються за ставкою 7 %) декларації з ПДВ. Жодних додатків до цих рядків не подають.

А ось у рядках 10.1/10.2 відображають обсяги внутрішньоукраїнських придбань з ПДВ. Зміст цих рядків обов’язково розшифровують у додатку Д5.

Отже, відобразивши імпортні придбання у 10-му рядку, порядок заповнення ПДВ-декларації підприємство порушило. Але

це порушення — методологічна помилка, яка «згортається» в 17-му рядку розділу II декларації і на об’єкт оподаткування жодним чином не впливає

Відповідно ні до якої недоплати до бюджету ця помилка призвести не може.

До речі, регліміт підприємства від допущеної помилки теж не постраждав.

Адже сума ПДВ, сплачена на митниці, збільшує ліміт реєстрації за рахунок показника ∑Митн. А формується він на підставі митних декларацій (МД), поданих до контролюючого органу, з урахуванням аркушів коригування (+/-) та додаткових МД (+/-), складених з 01.07.2015 р. (п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабміну від 16.10.2014 р. № 569) за фактом їх складання (див. 101.17 БЗ). Щоправда, для того щоб сума ПДВ із МД взяла участь у розрахунку ліміту реєстрації (потрапила до рядка 4 Витягу), декларант неодмінно повинен у графі «В» МД правильно зазначити відомості про податковий номер (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) особи, яка претендує на податковий кредит (ПК) (див. лист ДФСУ від 15.12.2014 р. № 15182/7/99-99-24-02-02-17, 101.17 БЗ). Загалом,

факт заповнення рядка 11 декларації з ПДВ на регліміт не впливає

Та й рядок 10 декларації (разом із заповненим до нього додатком Д5) на ліміт реєстрації теж не впливає. Адже «внутрішньоукраїнський» ПК, що відображається в ньому, збільшує регліміт через показник ∑НаклОтр, який:

1) формується на підставі зареєстрованих ПН/РК, отриманих підприємством;

2) не залежить від факту відображення таких ПН/РК у декларації з ПДВ.

Яка відповідальність?

Помилки в податкових звітах штрафонебезпечні тільки у тому разі, коли вони призводять до заниження об’єкта оподаткування.

Якщо ж виявлені порушення не призвели до заниження податкових зобов’язань, підстав для застосування фінансових санкцій немає

Причина проста — жодної відповідальності за такі порушення ПКУ не передбачає. Причому про це говорять і самі податківці (138.01 БЗ).

Як ми вже зазначали, ця помилка на об’єкт оподаткування ніяк не вплинула. Тому ніяких фінансових штрафів тут бути не повинно.

Єдине теоретично можливе стягнення — адміністративний штраф на посадових осіб підприємства за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі ст. 1631 КпАП (у розмірі від 85 до 170 грн.). За повторне аналогічне порушення протягом року — від 170 до 255 грн.

А якщо «зачепитися» за роз’яснення податківців з 101.27 БЗ, в якому вони говорять, що порядок ведення податкового обліку порушується тільки тоді, коли податкові зобов’язання, що підлягають декларуванню, не відображено в декларації за відповідний період, то і цей штраф під питанням. Адже в нашому випадку усе задекларовано вчасно.

Щоправда, зараз нам не до роздумів про доцільність адмінштрафу. Над підприємством нависла значно серйозніша загроза. Як ми вже сказали, інспектор угледів у цьому порушенні помилку, що занижує об’єкт оподаткування (помітивши зайву суму в рядку 10 декларації і заплющивши очі на її відсутність у рядку 11). Тобто з його легкої руки підприємству загрожує:

1) необхідність доплати податку до бюджету (у сумі вже сплаченого «ввізного» ПДВ);

2) штрафна санкція за заниження об’єкта оподаткування, передбачена п. 123.1 ПКУ у розмірі 25 % (50 % у разі повторного аналогічного порушення протягом 1095 днів) на суму заниження податкового зобов’язання/завищення бюджетного відшкодування;

3) пеня.

Зрозуміло, такі наміри інспектора законодавчо не обґрунтовані. Але як переконати в цьому перевіряючих? І що він порушив, діючи таким чином?

Що порушив інспектор?

Спершу зауважимо: подібний підхід фіскалів, скоріше, правило, ніж виняток. І застосовують вони його не тільки до ПДВ. Дуже часто податківці мають таку ваду, як надмірна пильністю до всього, що може збільшити об’єкт оподаткування і водночас повне ігнорування всього, що може його зменшити. Ну хіба знайдеться платник, з якого фіскали не намагалися необґрунтовано зняти витрати? А чи знайдеться хоча б один, якому б запропонували відкоригувати помилково відображені (реально надмірні) доходи? Але ж така однобокість зовсім не вкладається в рамки закону.

Фіскали забувають, що перевірка має бути орієнтована на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності (а не на завищення суми податкових зобов’язань будь-якими мислимими і немислимими способами) і всі права та законні інтереси суб’єкта господарювання при її проведенні мають бути дотримані (ст. 3 Закону № 877*).

* Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Крім того, інспектор повинен здійснювати податковий контроль повно, об’єктивно та неупереджено, утримуватися від неправомірного і необґрунтованого застосування санкцій (п. 2 ст. 8 Закону № 877) і визначати суми податкових та грошових зобов’язань платника виключно в порядку, встановленому ПКУ (п.п. 20.1.18 ПКУ).

А згідно з цим порядком на дату сплати «імпортного» ПДВ у платника виникає право віднести відповідну суму до складу ПК (п. 198.2 ПКУ). Документом, що посвідчує таке право, вважається оформлена відповідно до вимог законодавства МД, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

Зверніть увагу: в періоді сплати «імпортного» ПДВ платник має право врахувати цю суму у складі ПК за наявності відповідним чином оформленої МД. А той факт, що підприємство помилково відобразило її не в тому рядку декларації, на це право жодним чином не впливає. Адже ніяких подібних умовностей у ПКУ немає.

Отже,

підприємство має надати інспектору платіжне доручення (або банківську виписку), що підтверджує сплату «імпортного» ПДВ у відповідному періоді, та МД, оформлену відповідно до вимог законодавства

І пояснити, що цю суму було помилково відображено не в тому рядку декларації.

Тоді інспекторові доведеться виявити не тільки факт необґрунтованого відображення «імпортного» ПК у рядку 10, а й те, що в рядку 11 цю суму помилково не врахували.

І якщо вже він вирішить згадати про допущене порушення в акті перевірки, то обов’язково муситиме зазначити і про 10-й, і про 11-й рядки. У такому разі заниження ПЗ не вилізе. А отже, донараховувати за результатами перевірки буде нічого.

Порада: факт надання підтвердних документів (платіжки/виписки та МД) можна зняти на відеокамеру (таке право підприємству гарантує п. 8 ст. 4 Закону № 877). Це не тільки змусить інспектора більш зважено оцінити ситуацію, а й стане додатковим доказом незаконності його дій у разі, якщо результати перевірки доведеться оскаржувати.

Якщо переконати інспектора не вдалося

Якщо незважаючи на заклик діяти у межах закону, інспектор і далі наполягатиме на своєму, підприємство може зафіксувати ще й «на папері», що усі документи, які підтверджують право відобразити «імпортний» ПК у відповідному періоді, йому було надано.

Для цього ще до закінчення перевірки надішліть листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення (або надайте безпосередньо) до податкової, яка проводить перевірку, копії цих документів (засвідчені печаткою підприємства за її наявності та підписом посадової особи). Такий порядок дій у разі, якщо посадова особа контролюючого органу з будь-яких причин відмовляється враховувати надані їй документи, передбачає п. 44.7 ПКУ (ср. 025069200).

До документів додайте лист, який би роз’яснював ситуацію, що склалася (що імпортний ПДВ у відповідному періоді відображено правомірно, але помилково включено не в той рядок декларації. А інспектор під час перевірки зняв зазначену суму з рядка 10, проте необґрунтовано відмовився додати її до рядка 11 декларації з ПДВ). У листі також згадайте, що помилка, допущена під час заповнення декларації, не може позбавити платника права на ПК, гарантованого п. 198.2 ПКУ. Не забудьте ще й попросити притягнути інспектора до відповідальності згідно з п.п. 21.2.1 ПКУ.

Нагадаємо: відповідно до цієї норми за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику, посадова особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом.

А повторне протягом останніх 12 місяців прийняття такого неправомірного рішення є підставою для застосування до такої особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом.

До речі, про такі свої наміри теж варто інспектору сказати. Можливо, це переконає його в серйозності ваших намірів та змусить переглянути свою позицію. Хоча, наприклад, добитися на практиці через суд стягнення компенсації за завдану незаконним рішенням інспектора шкоду (тобто притягнути його до цивільно-правової відповідальності за ст. 1174 ЦКУ) буде вельми проблематично.

Також врахуйте: якщо документи надійдуть контролерам менше ніж за три дні до закінчення перевірки, це стане приводом для її продовження на строк, передбачений ст. 82 ПКУ.

А якщо документи надійдуть до податкової вже після того, як перевірка закінчиться, то контролери зможуть не враховувати їх у результатах цієї перевірки, а призначать із цього приводу окрему позапланову документальну перевірку. Тому краще подати підтвердні документи податківцям якомога раніше.

Якщо ж до закінчення перевірки надіслати такі документи ви не встигнете, знайте: протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта перевірки, до податкової, яка здійснювала перевірку, можна подати заперечення та/або додаткові документи, що підтверджують показники, відображені в податковій звітності. Але знов-таки, в цій перевірці їх уже не врахують, а призначать додаткову позапланову перевірку.

На наш погляд, імовірність того, що питання вирішиться на цьому рівні, досить висока. Адже маємо наявну незаконність дій фіскалів. Хоча цілком можливо, що вони продовжуватимуть опиратися. Тоді залишається тільки варіант адміністративного та/або судового оскарження їхнього рішення (на що надає право п. 56.1 ПКУ).

Оскаржуємо рішення контролерів

Скаргу (у письмовій формі із засвідченими копіями документів) подають до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення, що оскаржується (п. 56.3 ПКУ). Це означає, що в нашому випадку поскаржитися в порядку ст. 56 ПКУ можна тільки в ДФСУ, оскільки «спірне» повідомлення-рішення прийматиметься на обласному рівні. Рішення за скаргою має бути прийняте протягом 20 календарних днів, наступних за днем її отримання, і надіслане платникові поштою з повідомленням про вручення або надано особисто під розписку (п. 56.8 ПКУ).

Хоча строк розгляду скарги може бути продовжено (але у будь-якому випадку він не може перевищити 60 календарних днів), про що також платник має бути письмово повідомлений ще до закінчення 20-денного строку (п. 56.9 ПКУ).

Якщо в зазначені строки платник не отримав відповіді/повідомлення про продовження розгляду, скарга вважається повністю задоволеною

Якщо адміністративне оскарження не увінчалося успіхом, платник може звернутися до суду. Причому на це у вас є тільки місяць після закінчення адміністративного оскарження (п. 56.19 ПКУ).

Хоча податківці у 133.05 БЗ говорять про те, що навіть у разі адміноскарження до суду можна звернутися протягом 1095 днів. Раніше таку позицію займав і ВАСУ (лист ВАСУ від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11, ухвала ВАСУ від 25.05.2018 р. у справі № 816/3449/14*). Проте будьте обережні! Виходячи з сьогоднішньої позиції Верховного Суду, найімовірніше, застосовуватиметься саме п. 56.19 ПКУ та місячний строк. Причому без будь-яких застережень (див., наприклад, постанову ВС від 08.08.2018 р. у справі № П/811/1680/17**).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57958152

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75776128

А от якщо в адміністративному порядку рішення контролерів не оскаржувалося, підприємство має право звернутися до суду протягом строків позовної давності зі ст. 102 ПКУ (п. 56.18 ПКУ).

Врахуйте: просити суд притягнути посадових осіб контролюючих органів до відповідальності згідно з п.п. 21.2.1 ПКУ не потрібно. Це не в його повноваженнях (див., наприклад, рішення Окружного адміністративного суду в м. Києві від 07.05.2018 р. у справі № 826/15095/17***).

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73833944

висновки

  • Відображення «імпортного» ПК не в тому рядку декларації — не більш ніж методологічна помилка, яка «згортається» в 17-му рядку розділу II декларації і на об’єкт оподаткування жодним чином не впливає.
  • Під час проведення перевірки інспектор зобов’язаний виявити не тільки факт необґрунтованого відображення «імпортного» ПК у рядку 10, а й те, що в рядку 11 цю суму помилково не врахували.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити