Відразу скажемо, що забезпечення, яке створюється на строк більше року, повинно дисконтуватися. Тобто відображатися в балансі в сумі з урахуванням дисконтування. Пояснимо.
Як і будь-яке зобов’язання, резерв залежно від очікуваного строку погашення (виконання зобов’язання, під яке створений резерв) може бути і короткостроковим, і довгостроковим.
Як наведено в п. 4 П(С)БО 11, довгострокові — це всі зобов’язання, які не є поточними. А поточні — зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців починаючи з дати балансу (п. 4 П(С)БО 11).
Відповідно, якщо ви маєте справу з довгостроковим зобов’язанням (у вас виконання такого зобов’язання очікується після закінчення декількох років), то і забезпечення, що створюється під нього, слід класифікувати як довгострокове.
Згідно з п. 16 П(С)БО 11 забезпечення довгострокових зобов’язань визнаються в сумі їх теперішньої вартості.
У свою чергу, теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі діяльності підприємства (п. 4 П(С)БО 11).
Тож, як бачимо, за вимогами П(С)БО 11
при формуванні довгострокових забезпечень відповідні суми підлягають дисконтуванню
Тобто визнавати в обліку довгострокове забезпечення слід у сумі з урахуванням дисконтування.
Аналогічно вимагається оцінювати довгострокові забезпечення й при обліку за міжнародними стандартами. Згідно з п. 45 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» у випадках, коли вплив фактора часу на вартість грошей є суттєвим, величина забезпечення повинна дорівнювати наведеній вартості очікуваних витрат на врегулювання зобов’язання.
Через вплив фактора часу на вартість грошей забезпечення, пов’язані з вибуттям грошових коштів, які виникають невдовзі після звітного періоду, є більш обтяжливими, ніж забезпечення з пізнішим строком вибуття такої самої суми грошових коштів. Отже, там, де такий вплив суттєвий, забезпечення дисконтуються (п. 46 МСБО 37).
Для визначення величини довгострокового забезпечення вплив зміни вартості грошей у часі є, зазвичай, суттєвим. Тож, враховуючи норми пп. 45 і 46 МСБО 37, величина забезпечення має бути теперішньою вартістю витрат, які, як очікується, знадобляться для погашення зобов’язання, тобто підлягати дисконтуванню.
Дисконтована сума (вартість) дозволяє отримати суму грошових коштів, які будуть потрібні в майбутньому для погашення зобов’язання, яке ми маємо сьогодні, з урахуванням їх можливого знецінення протягом періодів перебування забезпечення на балансі підприємства.
Тож при створенні довгострокового забезпечення його суму потрібно продисконтувати до теперішнього часу — оцінити за дисконтованою вартістю. Дисконтована вартість, звісно, буде меншою, ніж майбутня сума витрат на виконання зобов’язання. А різниця між ними списуватиметься протягом усього періоду на фінансові витрати (Дт 952 — Кт 47).
У результаті, до кінця строку виконання зобов’язання забезпечення буде сформоване в повному обсязі з урахуванням ставки дисконтування.
