Нарахування єдиного соцвнеску
| Висновок консультації | Коментар |
| Нарахування ЄСВ* при «розреєстрації» ФОП-загальносистемника | |
| Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП. Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування ЄСВ для ФОП не передбачений, місяць, в якому така особа припинила підприємницьку діяльність, належить до базового звітного періоду, за який сплачується ЄСВ (лист ДФСУ від 08.12.2017 р. № 2887/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК) | Висновок податківців відповідає нормам чинного законодавства. ЄСВ доведеться сплатити і за той місяць, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. При цьому пам’ятайте: сума ЄСВ за місяць, на який припадає дата «розреєстрації», не може бути нижче мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Він визначається як добуток мінімальної заробітної плати і ставки страхового внеску (наразі — 819,06 грн.) |
| * Тут і далі — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. | |
| Відшкодування працівникові вартості використання власного мобільного телефону для виробничих потреб | |
| Сума коштів, відшкодована роботодавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом і базою нарахування ЄСВ за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема: — договору про надання послуг мобільного зв’язку; — списку працівників, що використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю; — розрахункових документів, що надаються оператором мобільного зв’язку абонентові, в яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість переговорів (підкатегорія 301.03 БЗ) | Потрібно зазначити, що жодними нормативними документами перелік «первинки», необхідної для «безподаткового» обліку телефонних розмов, не передбачений. Таким чином, обов’язкова наявність розшифровки телефонних переговорів — це нічим не підкріплена ініціатива податківців. На наш погляд, для обґрунтування мобільних витрат цілком достатньо договору, розрахункових документів на оплату мобільних послуг і наказу про господарське використання мобільних телефонів. Крім того, не зайвим буде розробити і затвердити Положення про використання мобільного зв’язку на підприємстві. У ньому має сенс встановити заборону на використання телефонів в особистих цілях. І хоча податківці відсутність розшифровок вважають достатньою підставою для того, щоб визнавати витрати на послуги мобільного зв’язку негосподарськими, суди з ними в цьому питанні часто не погоджуються (див., зокрема, рішення Київського окружного адмінсуду від 19.01.2018 р. у справі № 810/3639/17*, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 13.03.2017 р. у справі № 810/945/16**). Зверніть увагу: якщо господарність мобільних розмов не буде доведена, їх вартість доведеться включити до бази нарахування ЄСВ (див. консультацію в підкатегорії 301.03 БЗ) як виплату, що належить до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 |
| * Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72273909. ** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65488256. | |
| Організоване харчування працівників за ціною нижче собівартості | |
| Різниця між собівартістю продуктів харчування і ціною їх продажу включається до бази нарахування ЄСВ працівників підприємства, оскільки ця виплата не зазначена в Переліку № 1170 (лист ДФСУ від 02.08.2017 р. № 1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) | Передусім тут виникає питання з персоніфікацією доходів. Для того, щоб на кінець місяця (а саме тоді буде пораховано собівартість реалізованої продукції) визначити дохід конкретного працівника, що купував страви в їдальні, підприємству необхідно знати, що конкретно (яку продукцію) і в якій кількості купував працівник протягом місяця. Зібрати таку інформацію практично нереально. А якщо немає персоніфікації — немає й доходу, з якого стягується ЄСВ. Крім того, аргументи податківців про те, що різниця між собівартістю і ціною продажу товару є базою нарахування ЄСВ, оскільки не зазначена в Переліку № 1170 як виплата, на яку роботодавці не нараховують цей внесок, виглядають дивно. Якщо вже вони хочуть бачити її у складі зарплати, то повинні зазначити конкретний пункт Інструкції № 5, який вводить цю виплату до фонду оплати праці. Адже саме цією Інструкцією необхідно користуватися роботодавцям при визначенні видів виплат, які належать до основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, що надаються в межах трудових відносин |
| Орендна плата | |
| Відносини, що виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. ЄСВ не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи відповідно до договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна (підкатегорія 301.03 БЗ) | Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 винагорода за ЦПД потрапляє до бази нарахування ЄСВ, тільки якщо такий договір передбачає виконання робіт (див. гл. 61 ЦКУ) або надання послуг (див. гл. 63 ЦКУ). Договір оренди належить до ЦПД, але його правове регулювання здійснюється на підставі гл. 58 і 59 ЦКУ. Факт виконання робіт або надання послуг у цьому випадку відсутній. Те саме свого часу говорив і Мін’юст у листі від 23.02.2004 р. № 8-11-19. Тобто висновок податківців абсолютно справедливий. На суму орендної плати ЄСВ нараховувати не потрібно |
| Сплата ЄСВ головою фермерського господарства, зареєстрованого як юрособа | |
| Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юрособа, виконує функції керівника або бухгалтера такої організації, то таке фермерське господарство використовує його працю як працю фізичної особи і, відповідно, повинне нарахувати на його дохід ЄСВ на загальних підставах (підкатегорія 301.04.04 БЗ) | Висновок податківців справедливий, тільки якщо голова (чи бухгалтер) фермерського господарства — найманий працівник, з яким укладено трудовий договір*. Але так буває далеко не завжди. Нагадаємо: члени фермерського господарства не можуть бути найманими працівниками в цьому господарстві. Їх трудові відносини регулюються не КЗпП, а Статутом фермерського господарства — юрособи. Тому голова — член фермерського господарства не може бути його найманим працівником. Отже, такий голова зобов’язаний стати на облік як платник ЄСВ «за себе». Схоже, податківці, нарешті, погодилися із цим (див. лист ДФСУ від 26.06.2018 р. № 19425/7/99-99-13-02-01-17). Хоча раніше вони стверджували, що голова фермерського господарства не може бути його членом (див., зокрема, лист ДФСУ від 29.01.2018 р. № 300/6/99-99-13-02-01- 15/ІПК) |
| * Тут ми не розглядаємо сімейні фермерські господарства. | |
| База нарахування ЄСВ у разі прийняття на роботу / звільнення з роботи | |
| У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру (підкатегорія 301.04.01 БЗ) | Нагадаємо: у загальному випадку якщо база нарахування ЄСВ за основним місцем роботи не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток МЗП за цей місяць і ставки ЄСВ (ч. 5 і 6 ст. 8 Закону № 2464). А якщо працівник відпрацював не повний місяць у зв’язку з прийняттям на роботу не в перший робочий день (чи звільненням не в останній робочий день) місяця? У цій ситуації все змінюється. Адже згадане вище правило діє за умови перебування в трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця (п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 449). Але зауважте: якщо працівник прийнятий на основне місце роботи в перший робочий день місяця, який не збігається з першим числом календарного місяця, то з урахуванням того, що такий працівник відпрацював повністю всі робочі дні цього місяця, база нарахування ЄСВ повинна бути не нижче законодавчо встановленого розміру МЗП на місяць (див. відповідне роз’яснення в підкатегорії 301.04.01 БЗ) |
| Працівник підприємства виконує роботу (надає послуги) за ЦПД | |
| Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до ЦПД за основним місцем роботи, до бази нарахування ЄСВ за звітний місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база нарахування ЄСВ буде меншою за розмір МЗП, то ЄСВ розраховується як добуток МЗП і ставки ЄСВ у розмірі 22 % (підкатегорія 301.04.01 БЗ) | Зверніть увагу: якщо ЦПД укладено з працівником — зовнішнім сумісником або з непрацівником підприємства (сторонньою фізичною особою), то ЄСВ розраховують від фактично нарахованої суми доходу. Проводити порівняльні розрахунки і визначати додаткову базу в таких випадках не потрібно |
| Виконання робіт (надання послуг) ФОП | |
| З метою уникнення подвійного нарахування ЄСВ фізична особа — підприємець, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених ЦПД, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її держреєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності) (підкатегорія 301.10 БЗ) | Так, ми, безумовно, згодні з тим, що підприємець повинен надати документ, який підтверджує його держреєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, з видами діяльності. Адже не нараховувати ЄСВ дозволяється тільки у тому випадку, коли роботи, що виконуються (послуги, що надаються) за ЦПД, відповідають видам діяльності ФОП, зазначеним в ЄДР (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). Проте ми вважаємо, що таким документом має бути копія витягу з ЄДР, а не копія виписки. Адже саме про цей документ говорить п.п. 1 п. 1 розд. ІІ Інструкції № 449. Причому, на наш погляд, це може бути і копія паперового витягу, і роздруківка електронного витягу*, й електронна копія електронного витягу |
| * Отримати відомості з ЄДР можна, створивши відповідний запит на сайті Мін’юсту (див. за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/home). | |
| Виконання робіт (надання послуг) незалежним професіоналом | |
| Якщо суб’єкт господарювання виплачує особі, яка займається незалежною професійною діяльністю, дохід, безпосередньо пов’язаний з такою діяльністю, ЄСВ суб’єктом господарювання на зазначені виплати не нараховується у разі надання такою фізичною особою копії повідомлення про взяття її на облік у контролюючих органах як фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (підкатегорія 301.10 БЗ) | У Законі № 2464 прямо говориться тільки про необкладення ЄСВ винагороди, виплаченої за ЦПД фізособам-підприємцям при виконанні ними робіт (наданні послуг), що відповідає видам діяльності, зазначеним в ЄДР. Водночас адвокати, нотаріуси та інші незалежні професіонали самостійно сплачують ЄСВ зі своїх доходів (так само, як і ФОП). Тому на суми, виплачені їм за ЦПД, нараховувати ЄСВ нелогічно, адже це призведе до подвійного оподаткування. Розуміючи це, спочатку Пенсійний фонд (див. листи від 19.03.2012 р. № 6183/03-20 і від 01.03.2011 р. № 3954/ 03-30), а тепер і податківці дозволяють не нараховувати ЄСВ на суми виплат незалежним професіоналам, якщо вони надають суб’єкту господарювання копію повідомлення про взяття на облік як платника ЄСВ за формою № 2-ЄСВ |
| ЄСВ на суму компенсації за невикористані дні відпустки, перераховану на рахунок нового роботодавця | |
| Роботодавець (страхувальник), від якого звільняється працівник, нараховує та відображає в таблиці 6 Звіту за формою № Д4 у складі загальної суми нарахованої заробітної плати (доходу) суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка на бажання працівника перераховується на рахунок підприємства, на яке він переходить (підкатегорія 301.06.01 БЗ) | Ми згодні з тим, що розрахунок і нарахування сум компенсації за невикористану відпустку, а також нарахування на них ЄСВ повинне здійснювати підприємство, з якого звільняється працівник. Новому ж роботодавцю воно повинне перерахувати тільки «чисту» суму, яка виплачувалася б працівникові на руки |
