Чим відрізняється трудовий договір від ЦПД

Якщо ми укладаємо трудовий договір — нам потрібно орієнтуватися на норми КЗпП, а якщо йдеться про ЦПД — то тут нам потрібно шукати підказки в ЦКУ. Тобто ЦПД і трудові договори створюють різні правовідносини: вільні цивільно-правові у випадку із ЦПД або трудові в межах трудового договору.

Трудовий договір і ЦПД мають деякі спільні риси. Наприклад, в обох випадках фізособа-працівник (або виконавець) виконує роботу (надає послугу), за яку роботодавець (або підрядник/замовник) виплачує йому певну суму коштів. Але куди більше між такими договорами відмінностей.

Давайте поговоримо про ці договори детальніше.

Трудовий договір

Трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, яка зобов’язує (ст. 21 КЗпП):

— працівника — виконувати роботу, визначену трудовим договором, і підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку;

— роботодавця — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, які передбачені трудовим законодавством, колективним договором і угодою сторін.

Тобто, укладаючи трудовий договір, роботодавцеві потрібен процес праці. Заздалегідь визначеного конкретного результату тут немає! Є домовленість лише про процес.

Так, зокрема, в постанові ВСУ від 04.07.2018 р. у справі № 820/1432/17 суд акцентував увагу на тому, що трудовий договір — це угода зі здійснення і забезпечення трудової функції. Тобто за трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу за однією (або декількома) професією, спеціальністю, посадою відповідної кваліфікації, виконувати певну трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання певного завдання трудова діяльність не припиняється.

Договір підряду (договір про надання послуг)

Предметом ЦПД є виконання/надання підрядником/виконавцем певного обсягу робіт/послуг.

Предметами договору підряду можуть бути:

— створювана річ;

— обробка, переробка, ремонт уже існуючої речі.

Що стосується договору про надання послуг, то тут результат від надання послуг зазвичай не має матеріальної форми. Тому за підсумками виконання договору про надання послуг замовник отримує від виконавця не сам результат (тобто річ або майно), а певні дії.

Виконані роботи (надані послуги) приймаються за актом, з якого має бути видно, які саме роботи (послуги) виконані (надані) і прийняті. Саме акт є підставою для оплати робіт (послуг).

Порівнюємо

Трудовий договір виникає тоді, коли суб’єкт господарювання зацікавлений у процесі праці фізособи. Наслідком трудових відносин буде:

— підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку;

— наявність посади в штатному розписі;

— ведення табеля обліку робочого часу;

— виплата зарплати у встановлені строки, а не винагороди за виконані роботи (надані послуги);

— забезпечення необхідних умов праці;

— обов’язок працівника виконувати роботу самостійно, нести особисту відповідальність за виконану ним роботу тощо.

Цивільно-правовий договір виникає тоді, коли (1) купуємо конкретний результат праці, (2) фізособа самостійно забезпечує умови праці + не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку і самостійно організовує свою роботу. Наслідком виконання ЦПД будуть:

— якісні характеристики результату;

— вимірність результату;

— передача результату;

— наслідки неякісного результату;

— дії виконавця на свій ризик.

Наприклад, видавництво потребує особи, яка б з 15:00 до 18:00 два дні на тиждень виконувала роботи з художнього оформлення публікацій різного характеру.

Так, у такій ситуації видавництво бажає отримати конкретний результат — належним чином оформлену публікацію. Але чи буде особа, що виконує такі роботи, сама собі начальник? Відповідь однозначна — ні. Отже, в цій ситуації видавництву правильніше і безпечніше буде укласти з такою особою трудовий договір, прийнявши її на посаду дизайнера (художника-конструктора) з неповним робочим часом.

А ось якщо підприємству необхідно, щоб фізособа на власному обладнанні розробила фірмовий знак у кольорах японського персика й океанської блакиті з лобзиком у центрі знака і надала готовий макет у строк до 31.10.2018 р., то є сенс подумати про ЦПД.

Резюме.

Мета ЦПД — отримання певного матеріального результату (див., зокрема, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2015 р. № 6-48369св14).

Основні умови ЦПД

Сторони договору. Жодних працівник і роботодавець! Якщо договір підряду — підрядник і замовник, якщо договір на надання послуг — виконавець і замовник.

Ні! професійним найменуванням робіт із Класифікатора професій! Викиньте Класифікатор! Нам потрібен результат, а не професія.

Рекомендація на майбутнє. У жодному разі не слід у таблиці 5 Звіту з ЄСВ за рядком з датою початку/закінчення ЦПД відносин заповнювати кадрові графи 12 — 15. Залишайте їх порожніми. Не підставляйте самі себе.

Предмет договору. У ЦПД предметом є виконання роботи з наданням замовникові певного результату або надання послуги. При цьому основне значення має результат. А ось процес виконання роботи/надання послуги ЦПД не регулює.

Саме тому, укладаючи ЦПД, не прописуйте в ньому положень, властивих трудовому договору. Зокрема, не наводьте такі формулювання, як «затверджений графік роботи», «належні умови праці», «оплата праці згідно зі штатним розписом» «прийнятий для виконання функцій сторожа», «виконання робіт за професією сантехніка», «робота виконується з 9:00 до 18:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення» тощо.

Предмет ЦПД має бути прописаний без натяку на трудові відносини.

Безпрограшні формулювання для ЦПД — «робота», «послуга», «винагорода».

Напишіть, наприклад, так: «Договір на виконання ремонтних робіт з обробки фасаду будівлі офісу», «Договір на надання послуг з перекладу українською мовою технічної документації до придбаного устаткування», «Договір на інформаційно-технічне обслуговування», «Договір на складання, підписання і надання фінансової і податкової звітності» тощо.

Ризиковість. Прописуємо, що підрядник/виконавець діє на власний ризик. Він має економічну самостійність і несе пов’язану з нею відповідальність за результати своєї діяльності.

Процес праці. Зазначаємо, що підрядник/виконавець самостійно організовує процес праці.

Ця умова означатиме, зокрема, що:

— підрядника/виконавця не включають до штату підприємства-замовника. Іншими словами, при укладенні ЦПД підрядник/виконавець не подає заяву про прийняття на роботу, а замовник не оформляє відповідний наказ про прийняття на роботу, не зазначає підрядника/виконавця в штатному розписі, не заповнює на нього трудову книжку, не подає повідомлення про прийняття на роботу, не веде за ним Табель обліку використання робочого часу тощо;

— підрядник/виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку замовника, а самостійно регулює свій робочий час. Адже процес виконання роботи/надання послуги ЦПД не регулює. Тому при укладенні ЦПД не встановлюйте графік виконання робіт/надання послуг, наприклад, такий — у робочі дні з 8:00 до 17:00 тощо;

— замовник не може безпосередньо впливати на процес виконання роботи/надання послуги, у тому числі контролювати підрядника/виконавця. Утім, у замовника є право в будь-який момент часу перевірити хід виконання роботи за договором підряду, не втручаючись при цьому в процес її виконання (ч. 1 ст. 849 ЦКУ). І цього права ніхто не скасовував, нагадують суди.

Зазначимо, що

А ось за договором підряду можливий субпідряд (якщо іншого прямо не обумовлено в самому договорі).

Що стосується послуг, то виконавець повинен надати замовникові їх особисто. Так стверджує ч. 1 ст. 902 ЦКУ. Хоча ч. 2 цієї статті все ж дозволяє виконавцеві покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись при цьому відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору. Щоправда, така можливість делегування функцій іншій особі має бути передбачена договором.

Отже, якщо ви хочете ще більше віддалитися від трудового договору, можете прописати в договорі право підрядника/виконавця залучити третіх осіб.

Результат. Прописуємо конкретно що, скільки (у якій кількості, обсязі), в які строки повинен зробити підрядник/виконавець.

Зазначаємо, як передаємо/приймаємо результат. Чиї інструменти/матеріали використовуються для його отримання.

Винагорода. Зазначаємо, що підрядник/виконавець отримує оплату у формі винагороди. ЦПД у жодному разі не повинен містити:

— відомості про те, що підрядник/виконавець отримує заробітну плату, кошти в оплату праці тощо;

— вказівки на те, що виплати за ЦПД здійснюються в межах фонду оплати праці;

— посилання на КЗпП або Закон про оплату праці в частині визначення розміру винагороди.

Щоб установити суму винагороди за ЦПД та/або порядок її визначення, орієнтуйтеся виключно на приписи ЦКУ, а не на норми трудового законодавства.

Наприклад, у частині договору підряду ціну і порядок її визначення прописують безпосередньо в договорі (ст. 843 ЦКУ). Причому:

— ціна може встановлюватися безпосередньо в договорі або додатках до нього (наприклад, кошторис, який містить постатейний перелік витрат, калькуляція, прейскурант);

— у договорі може встановлюватися спосіб, яким самі сторони або інші зацікавлені особи в змозі самостійно визначити конкретну ціну роботи в грошовій сумі.

Не передбачає законодавство обмежень і щодо мінімального і максимального розмірів винагороди.

Та і стосовно встановлення строків виплати винагороди у сторін договору повна свобода дій. За договорами на надання послуг оплачується виконаний перелік дій, прописаний у договорі.

Виплата винагороди. За умовою ч. 1 ст. 854 ЦКУ замовник виплачує належну підрядникові суму за результатами виконання робіт, якщо в договорі не прописана авансова оплата роботи. Вимагати аванс підрядник має право, але тільки у випадку і в розмірі, які визначені в договорі.

Винагороду за надані послуги замовник виплачує виконавцеві в розмірі, у строки і в порядку, які встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦКУ). Тобто тут порядок абсолютно інший, ніж порядок виплати зарплати.

Не рекомендуємо вам прописувати в ЦПД, що винагорода виплачується у строки, встановлені для виплати заробітної плати.

Навздогін

Намагайтеся не укладати ЦПД на ті ж роботи/послуги, які виконують наймані працівники підприємства.

Наприклад, у підприємства є два об’єкти. На одному працює штатний двірник за трудовим договором, а на другому роботи з прибирання території виконує фізособа на підставі ЦПД. Звичайно, умови можуть бути різні, і це не смертельно. Але краще такого уникати.

Також небезпечно виглядає ситуація, коли ЦПД укладений з працівником підприємства, при цьому функції за ЦПД повторюють його «штатні» функції. Наприклад, зі штатним інженером-програмістом укладено ЦПД на розробку програми.

Якщо всі ваші ЦПДшники сидять разом в одному приміщенні, працюють на обладнанні замовника, то, погодьтеся, так і підмиває побачити тут «трудовий підтекст». Тому подумайте про укладення договору оренди робочого місця (коворкінг).

Якщо ваш виконавець/підрядник «сидить» виключно на вашому підприємстві і не має більше інших сторонніх замовників, то також можуть виникнути запитання. Хоча тут ситуація не однозначна. Активній фізособі-виконавцеві/замовникові може світити штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. за діяльність за ЦПД без реєстрації ФОП (ч. 1 ст. 164 КпАП).

І головне: якщо ви не впевнені, може, і не варто ризикувати? Не факт, що ЦПД принесе вам очікувану економію на податках.

У будь-якому випадку не нехтуйте порадами привести ЦПД у бездоганний стан.

Передусім за основу беріть саме договір про надання послуги або виконання робіт. Не займайтеся переробкою трудового договору на ЦПД.

Ще такий момент. Якщо ви укладаєте договір підряду (послуг) з ФОП, але при цьому такий договір має всі ознаки трудових, то статус працівника як ФОП не стане для перевіряючих вагомим аргументом і не змусить їх відмовитися від перекваліфікації договору в трудовий (див., наприклад, рішення Дніпропетровського ОАС у справі від 10.08.2018 р. № 804/2857/18).