Теми статей
Обрати теми

Порушую і плачу*

Ярмак Марія, юрист
У межах цієї статті ми обговоримо тему штрафних санкцій. Скільки можуть коштувати найпоширеніші порушення трудового законодавства? Якими нормативно-правовими актами такі штрафи передбачені? Відповіді на ці та інші запитання знайдете в нашій статті.

* Наголос тут можна поставити в будь-якому місці ☹.

Розмір відповідальності

З попередніх матеріалів ви з’ясували, що Держпраці може накладати штрафні санкції за ст. 265 КЗпП, а також застосовувати «штрафні» статті КпАП, що стосуються трудового законодавства. Розглянемо детальніше, що ж це за санкції.

Тут відразу зазначимо, відповідальність за КЗпП і за КпАП — це різні її види. У випадку з КЗпП маємо справу з фінансовими санкціями (накладаються на ФОП або підприємство загалом), щодо КпАП — з адміністративними санкціями (застосовуються до ФОП або посадових осіб роботодавця-юрособи). З ФОП і санкціями ситуація не така однозначна. Але про це ми скажемо трохи пізніше.

Найпоширеніші санкції за «трудові» порушення

Порушення

Санкція

Примітка

Відповідальність за КЗпП

— фактичне допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

— виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків

(абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП)

30-кратний розмір мінзарплати (111690 грн.*), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого було здійснено правопорушення

Штрафні санкції можуть накладатися постановою голови Держпраці, його заступника, начальників управлінь і відділів Держпраці та їх заступників (з питань, що належать до їх компетенції), керівників виконкомів міськрад обласного значення, сільських, селищних, міськрад, рад об’єднаних територіальних громад (п. 2 Порядку № 509)

Порушення строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі

(абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП)

3-кратний розмір мінзарплати (11169 грн.), установленої на момент виявлення правопорушення

Недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведенні

(абзац шостий ч. 2 ст. 265 КЗпП)

3-кратний розмір мінзарплати (11169 грн.), установленої законом на момент виявлення правопорушення

Недопущення до перевірки щодо виявлення порушень, передбачених абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. вище)

(абзац сьомий ч. 2 ст. 265 КЗпП)

100-кратний розмір мінзарплати (372300 грн.), установленої на момент виявлення правопорушення

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених іншими абзацами ст. 265 КЗпП (наприклад, ненаправлення або несвоєчасне направлення повідомлення про прийнятих працівників)

(абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП)

1 МЗП (3723 грн.)

Відповідальність за КпАП

— порушення строків виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі;

— інші порушення вимог законодавства про працю (тобто порушення, що не потрапляють під інші частини ст. 41 КпАП та інші «трудові» статті цього Кодексу. Наприклад, неподання повідомлення ДФС про прийнятого працівника)

(ч. 1 ст. 41 КпАП)

штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг** (від 510 до 1700 грн.)

Штрафні санкції накладаються судами (ст. 221 КпАП) на підставі протоколів про адміністративні правопорушення інспекторів праці (пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 255 КпАП)

— повторне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КпАП (див. вище), за яке протягом року винний уже притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 41 КпАП;

— ті ж дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда

(ч. 2 ст. 41 КпАП)

штраф у розмірі від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.)

фактичне допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

(ч. 3 ст. 41 КпАП)

штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.)

повторне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КпАП (див. вище), за яке протягом року винний уже притягувався до адмінвідповідальності

(ч. 4 ст. 41 КпАП)

штраф у розмірі від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.)

невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи (фізичною особою, яка використовує найману працю), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів***, а також за неподання Фонду соцзахисту інвалідів звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів

(ч. 2 ст. 1881 КпАП)

штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

* Сума штрафних санкцій розрахована виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент написання статті.

** Неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

*** Нагадаємо: «інвалідного» нормативу не зобов’язані дотримуватися роботодавці, у яких середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік менше 8 осіб (ч. 1 ст. 19 Закону № 875).

З «коли» можуть застосовувати штрафи за ст. 265 КЗпП?

Річ у тому, що тут необхідно пам’ятати, що розгалужена система штрафів у КЗпП існувала не завжди. Ввели її тільки з 01.01.2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VIII.

Тому штрафні санкції за ст. 265 КЗпП можуть застосовувати щодо правопорушень, вчинених уже після 01.01.2015 р. І це справедливо для разових правопорушень.

Якщо ми маємо справу з триваючими порушеннями (наприклад, робота «неоформлених» співробітників), нехай навіть учиненими до 01.01.2015 р. і не припиненими до цієї дати, то застосовувати штрафні санкції за КЗпП теж будуть. Про це говорить Держпраці в листі від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17.

Строки давності за ст. 265 КЗпП

Тут ситуація доволі неоднозначна.

Річ у тому, що ані КЗпП, ані інші акти трудового законодавства не встановлюють строків давності стосовно ст. 265 КЗпП. І цією законодавчою прогалиною скористалася Держпраці, заявивши про відсутність такого у своїх листах від 29.12.2017 р. № 12291/4/4.1-ДП17 і від 22.02.2018 р. № 1356/4/4.3-ДП-18 (ср. ).

Проте Мінсоцполітики все ж згадало про аналогію закону (див. лист від 05.01.2018 р. № 8/0/22-18/134), застосувавши до спірних відносин ст. 114 ПКУ. Зокрема, держорган заявив, що потрібно застосовувати загальний строк давності в 1095 днів.

Позиція Мінсоцполітики є цілком обґрунтованою. Проте чи будуть таку позицію приймати суди, й досі залишається під знаком питання. До того ж про застосування строків давності в 3 роки поки що говорити рано.

Які строки давності за статтями КпАП?

Усі названі нами вище статті КпАП, які можуть загрожувати посадовим особам роботодавця, розглядаються судами. Тому строк давності становить 3 місяці (ч. 2 ст. 38 КпАП). І знову тут виникає питання разових і триваючих правопорушень. Оскільки більшість «популярних» порушень — триваючі, то відлік 3 місяців ведеться від моменту виявлення кожного з них (наприклад, допуск до роботи «неоформленого» співробітника або неподання повідомлення про прийнятого працівника*). Хоча й разові теж знайдуться. Наприклад, виплата зарплати з порушенням строку. У такому разі відлік 3 місяців ведеться від моменту вчинення цього правопорушення.

* Див. лист Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16.

Ви уклали трудовий договір з неоформленим працівником, а потім завітали з Держпраці і виявили «дооформленську» відсутність договору? У цій ситуації тримісячний строк необхідно відраховувати з дати укладення трудового договору, а не з моменту виявлення порушення Держпраці (див. постанову апеляційного суду Одеської обл. від 15.09.2017 р. у справі № 520/6256/17).

Чи можуть застосувати ст. 41 КпАП і ст. 265 КЗпП одночасно?

Якщо підходити до питання формально, то одночасно застосувати ст. 41 КпАП і ст. 265 КЗпП можуть.

Аргумент такий: до особи, яка вчинила протиправне діяння, можна застосувати відповідальність, що належить до різних видів. Оскільки санкції тут належать до різних видів відповідальності (фінансова й адміністративна), отже, правило ч. 1 ст. 61 Конституції України тут не порушується.

Проте є альтернативний погляд. Стосується він, зокрема, відповідальності за допуск до роботи без оформлення трудового договору.

Суть у тому, що ч. 3 ст. 41 КпАП і абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП по суті встановлюють відповідальність за одне й те ж правопорушення.

Відповідно, щонайменше стосовно ФОП і юридичних осіб, у яких єдиний засновник є директором, порушується принцип, установлений у ст. 61 Конституції України.

Скажемо відразу, ця аргументація ще не визнана Верховним Судом. Поки є практика судів нижчих інстанцій (постанови Сосновського райсуду м. Черкаси від 11.07.2018 р. у справі № 712/4802/18, Придніпровського райсуду м. Черкаси від 18.06.2018 р. у справі № 711/3388/18, Луцького міськрайонного суду від 19.06.2017 р. у справі № 161/7248/17).

У зв’язку із цим, узявши на озброєння таку позицію, є ризик залишитися ні з чим.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі