* Наголос тут можна поставити в будь-якому місці ☹.
Розмір відповідальності
З попередніх матеріалів ви з’ясували, що Держпраці може накладати штрафні санкції за ст. 265 КЗпП, а також застосовувати «штрафні» статті КпАП, що стосуються трудового законодавства. Розглянемо детальніше, що ж це за санкції.
Тут відразу зазначимо, відповідальність за КЗпП і за КпАП — це різні її види. У випадку з КЗпП маємо справу з фінансовими санкціями (накладаються на ФОП або підприємство загалом), щодо КпАП — з адміністративними санкціями (застосовуються до ФОП або посадових осіб роботодавця-юрособи). З ФОП і санкціями ситуація не така однозначна. Але про це ми скажемо трохи пізніше.
Найпоширеніші санкції за «трудові» порушення
| Порушення | Санкція | Примітка |
| Відповідальність за КЗпП | ||
| — фактичне допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); — виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків | 30-кратний розмір мінзарплати (111690 грн.*), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого було здійснено правопорушення | Штрафні санкції можуть накладатися постановою голови Держпраці, його заступника, начальників управлінь і відділів Держпраці та їх заступників (з питань, що належать до їх компетенції), керівників виконкомів міськрад обласного значення, сільських, селищних, міськрад, рад об’єднаних територіальних громад (п. 2 Порядку № 509) |
| Порушення строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | 3-кратний розмір мінзарплати (11169 грн.), установленої на момент виявлення правопорушення | |
| Недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведенні | 3-кратний розмір мінзарплати (11169 грн.), установленої законом на момент виявлення правопорушення | |
| Недопущення до перевірки щодо виявлення порушень, передбачених абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. вище) | 100-кратний розмір мінзарплати (372300 грн.), установленої на момент виявлення правопорушення | |
| Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених іншими абзацами ст. 265 КЗпП (наприклад, ненаправлення або несвоєчасне направлення повідомлення про прийнятих працівників) | 1 МЗП (3723 грн.) | |
| Відповідальність за КпАП | ||
| — порушення строків виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі; — інші порушення вимог законодавства про працю (тобто порушення, що не потрапляють під інші частини ст. 41 КпАП та інші «трудові» статті цього Кодексу. Наприклад, неподання повідомлення ДФС про прийнятого працівника) | штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг** (від 510 до 1700 грн.) | Штрафні санкції накладаються судами (ст. 221 КпАП) на підставі протоколів про адміністративні правопорушення інспекторів праці (пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 255 КпАП) |
| — повторне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КпАП (див. вище), за яке протягом року винний уже притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 41 КпАП; — ті ж дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда | штраф у розмірі від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.) | |
| фактичне допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) | штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) | |
| повторне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КпАП (див. вище), за яке протягом року винний уже притягувався до адмінвідповідальності | штраф у розмірі від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) | |
| невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи (фізичною особою, яка використовує найману працю), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів***, а також за неподання Фонду соцзахисту інвалідів звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів | штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | |
| * Сума штрафних санкцій розрахована виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент написання статті. ** Неоподатковуваний мінімум доходів громадян. *** Нагадаємо: «інвалідного» нормативу не зобов’язані дотримуватися роботодавці, у яких середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік менше 8 осіб (ч. 1 ст. 19 Закону № 875). | ||
З «коли» можуть застосовувати штрафи за ст. 265 КЗпП?
Річ у тому, що тут необхідно пам’ятати, що розгалужена система штрафів у КЗпП існувала не завжди. Ввели її тільки з 01.01.2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VIII.
Тому штрафні санкції за ст. 265 КЗпП можуть застосовувати щодо правопорушень, вчинених уже після 01.01.2015 р. І це справедливо для разових правопорушень.
Якщо ми маємо справу з триваючими порушеннями (наприклад, робота «неоформлених» співробітників), нехай навіть учиненими до 01.01.2015 р. і не припиненими до цієї дати, то застосовувати штрафні санкції за КЗпП теж будуть. Про це говорить Держпраці в листі від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17.
Строки давності за ст. 265 КЗпП
Тут ситуація доволі неоднозначна.
Річ у тому, що ані КЗпП, ані інші акти трудового законодавства не встановлюють строків давності стосовно ст. 265 КЗпП. І цією законодавчою прогалиною скористалася Держпраці, заявивши про відсутність такого у своїх листах від 29.12.2017 р. № 12291/4/4.1-ДП17 і від 22.02.2018 р. № 1356/4/4.3-ДП-18 (ср. ).
Проте Мінсоцполітики все ж згадало про аналогію закону (див. лист від 05.01.2018 р. № 8/0/22-18/134), застосувавши до спірних відносин ст. 114 ПКУ. Зокрема, держорган заявив, що потрібно застосовувати загальний строк давності в 1095 днів.
Позиція Мінсоцполітики є цілком обґрунтованою. Проте чи будуть таку позицію приймати суди, й досі залишається під знаком питання. До того ж про застосування строків давності в 3 роки поки що говорити рано.
Які строки давності за статтями КпАП?
Усі названі нами вище статті КпАП, які можуть загрожувати посадовим особам роботодавця, розглядаються судами. Тому строк давності становить 3 місяці (ч. 2 ст. 38 КпАП). І знову тут виникає питання разових і триваючих правопорушень. Оскільки більшість «популярних» порушень — триваючі, то відлік 3 місяців ведеться від моменту виявлення кожного з них (наприклад, допуск до роботи «неоформленого» співробітника або неподання повідомлення про прийнятого працівника*). Хоча й разові теж знайдуться. Наприклад, виплата зарплати з порушенням строку. У такому разі відлік 3 місяців ведеться від моменту вчинення цього правопорушення.
* Див. лист Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16.
Ви уклали трудовий договір з неоформленим працівником, а потім завітали з Держпраці і виявили «дооформленську» відсутність договору? У цій ситуації тримісячний строк необхідно відраховувати з дати укладення трудового договору, а не з моменту виявлення порушення Держпраці (див. постанову апеляційного суду Одеської обл. від 15.09.2017 р. у справі № 520/6256/17).
Чи можуть застосувати ст. 41 КпАП і ст. 265 КЗпП одночасно?
Якщо підходити до питання формально, то одночасно застосувати ст. 41 КпАП і ст. 265 КЗпП можуть.
Аргумент такий: до особи, яка вчинила протиправне діяння, можна застосувати відповідальність, що належить до різних видів. Оскільки санкції тут належать до різних видів відповідальності (фінансова й адміністративна), отже, правило ч. 1 ст. 61 Конституції України тут не порушується.
Проте є альтернативний погляд. Стосується він, зокрема, відповідальності за допуск до роботи без оформлення трудового договору.
Суть у тому, що ч. 3 ст. 41 КпАП і абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП по суті встановлюють відповідальність за одне й те ж правопорушення.
Відповідно, щонайменше стосовно ФОП і юридичних осіб, у яких єдиний засновник є директором, порушується принцип, установлений у ст. 61 Конституції України.
Скажемо відразу, ця аргументація ще не визнана Верховним Судом. Поки є практика судів нижчих інстанцій (постанови Сосновського райсуду м. Черкаси від 11.07.2018 р. у справі № 712/4802/18, Придніпровського райсуду м. Черкаси від 18.06.2018 р. у справі № 711/3388/18, Луцького міськрайонного суду від 19.06.2017 р. у справі № 161/7248/17).
У зв’язку із цим, узявши на озброєння таку позицію, є ризик залишитися ні з чим.
