Забігаючи наперед, скажемо, що дані, отримані фіскалами від банків, не дадуть підстав податківцям наполягати, що той чи інший ФОП ухиляється від сплати податків.
Пояснюється це тим, що інформація про рахунки, відкриті фізособами у банках, як і дані про рух коштів і залишок на них — це банківська таємниця (ст. 60 Закону № 2121*). І фіскали хоч і мають право доступу до неї, але лише в обмеженому обсязі.
* Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.
Вони можуть без будь-яких обґрунтувань отримувати в певному банку (направивши йому письмову вимогу) лише інформацію про наявність банківських рахунків, відкритих платником податків (п.п. 20.1.5 ПКУ та п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121).
До іншої інформації, яка є банківською таємницею (в тому числі і до даних про обсяг та обіг коштів на рахунках), їм дорога закрита. Щоб отримати цю частину інформації, фіскалам доведеться заручитися підтримкою суду (п.п. 20.1.5 ПКУ та п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121). Причому це не може бути якесь одне судове рішення суду, що поширювалося б на всіх без винятку фізосіб, які є ФОП. Йдеться тільки про конкретну особу, щодо якої існують підтверджені факти правопорушення.
Таким чином, на сьогодні податківці максимум на що спроможні — так це отримати інформацію про те, скільки і в яких банках є рахунки у «фізика»-ФОП.
Хоча ця інформація і так у податківців має бути. Річ у тім, що при відкритті рахунків ФОП зобов’язані повідомляти фінустанову про свій підприємницький статус (п. 69.7 ПКУ). Якщо ж ФОП цього не зробить, то, на думку фіскалів, банк має сам перевірити факт здійснення фізособою підприємницької діяльності за відкритими реєстрами і при встановленні такого факту повідомити податківців про усі рахунки цієї фізособи (див. лист ДФСУ від 04.09.2017 р. № 1794/6/99-99-13-01-02-14/ІПК).
А от доступу до сум, що знаходяться на рахунках, чи до інформації про операції на них фіскали не отримають. Та навіть якби й отримали, то мають спочатку довести, що ФОП допустив порушення, яке призвело до недоплати податку в бюджет. Адже не можна виключати, що кошти, які проходили по особистому рахунку, вже були один раз оподатковані (наприклад, як зарплата, стипендія, соцдопомога чи пасивні доходи, податок з яких утримав податковий агент при їх виплаті).
Підсумуємо. Порядок доступу податківців до банківської таємниці, що діє на сьогодні, не дає підстав усерйоз побоюватися того, що вони визнають кошти на особистому рахунку неоподатковуваною виручкою. А інформація про сам факт наявності у ФОП особистих рахунків до неприємностей не призведе.
Що буде в майбутньому — сказати важко. Є підстави говорити, що з часом податківці отримають повний доступ до банківської таємниці. Річ у тім, що наша країна найближчим часом (за прогнозами, у 2020 році) може приєднатися до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією (Common Reporting Standard) CRS. І тоді українські банки збиратимуть і передаватимуть дані про своїх клієнтів податківцям, а ті обмінюватимуться інформацією з колегами з інших країн.
Якщо так станеться, тоді у податківців буде інформація про всі надходження на особисті рахунки фізосіб і ФОП. І вони зможуть зробити свої фіскальні висновки. Але чи отримають фіскали доступ до всієї банківської таємниці — покаже тільки час.
