Нюанси експорту у ФОП-єдинника

Оскільки наслідки при експорті товарів і послуг ФОП — платником ЄП можуть певною мірою відрізнятися, розглянемо їх окремо.

Експорт товарів

Розрахунок. Суб’єкти ЗЕД мають право самостійно визначати форму розрахунків за ЗЕД-операціями з тих, які не суперечать законам України і відповідають міжнародним правилам, а також вільно обирати банківсько-кредитні установи, які вестимуть їх валютні рахунки і розрахунки з іноземними суб’єктами госпдіяльності, користуватися їх послугами (ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ).

Режим здійснення валютних операцій, загальні принципи валютного регулювання і санкції за порушення валютного законодавства (у тому числі і за порушення порядку розрахунків) визначає Декрет № 15-93*.

* Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

У ст. 7 Декрету № 15-93 зазначено, що в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торгового обігу використовується як засіб платежу іноземна валюта або грошова одиниця України — гривня. І що такі розрахунки здійснюються тільки через уповноважені банки в порядку, встановленому НБУ.

В той же час, якщо виходити з того, що посередник— фінансова компанія прийматиме платежі (і конвертуватиме інвалюту) через свій «уповноважений банк», то

І маловірогідно, що до ФОП спробують застосувати тут санкції із ст. 16 того ж Декрету. У ній, нагадаємо, за порушення резидентами порядку розрахунків, встановленого ст. 7 Декрету № 15-93, передбачений штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, які використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків.

Водночас, думаємо, що найбільш оптимальним в такій ситуації було б для ФОП укласти з посередником (фінансовою компанією) договір комісії, доручення (чи т. ін.) про постачання товарів єдинника на експорт — щоб фінкомпанія (яка виступає від свого імені або від імені ФОП) мала відношення з нерезидентом.

Тоді б питань з приводу законності розрахунку за експорт через посередника було б значно менше.

ЗЕД-пеня. Як відомо, виручка резидентів в іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках в терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніш за 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується (ч. перша ст. 1 Закону № 185**). Тому, якщо експорт товарів буде оформлений вивізною МД, то при такій формі розрахунків починаючи з 181-го дня від дати вивезення товару фіскали можуть нарахувати пеню по 0,3 % на день (незважаючи на те, що експортне постачання нерезидент вже оплатив). Причому з часом розмір пені може зрівнятися і з повною сумою постачання на експорт (ст. 4 Закону № 185)!

** Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Тому ФОП, щоб не наразитися на «ЗЕД-пеню», бажано укладати з фінансовою компанією договір комісії або т. п. (згідно з яким посередник би укладав експортний контракт з нерезидентом від свого імені). Тобто такий договір, щоб у вивізній МД посередник — фінкомпанія була в гр. 9 МД вказана як «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання». Тоді у банку будуть підстави зняти таку операцію з валютного контролю.

А ось при укладенні з фінкомпанією договору доручення або агентського в цій графі експортної МД повинен вказуватися довіритель (принципал) — тобто ФОП. Тому тут проблема з пенею може так просто і не вирішитися.

Якщо ж експорт товару не оформляється МД (тобто не підпадає під валютний контроль), то форма договору з фінкомпанією вже не настільки критична.

Експорт послуг

Розрахунок. Що стосується згаданої в питанні форми розрахунку, то усе сказане нами вище про розрахунки за експорт товарів актуальне і для розрахунків за послуги (і за роботи), надані ФОП-єдинником нерезидентам.

ЗЕД-пеня. З 03.01.2017 р. вимоги про 180-денний термін ЗЕД-розрахунків перестали поширюватися на експорт послуг (окрім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав.

Аби тільки послуги не виявилися роботами (на роботи обмеження в 180 днів усе так само поширюється) або транспортними послугами. Проте при наданні ФОП — єдинником групи 2 послуг нерезиденту може спливти ще одна проблема (див. нижче).

ЄП-наслідки. Нагадаємо, що платники ЄП, які працюють в гр. 2, мають право надавати послуги тільки платникам ЄП або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Тому,

А якщо послуги надаватимуться на експорт фізособі-«нерезу», що не є громадянином України? Тут усе не настільки прозоро. Термін «населення» в ПКУ не визначений, тому одразу не ясно, охоплює він лише населення України або усієї планети Земля? ☺

Фіскали у БЗ 107.12 із цього приводу написали, що населення — це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни цієї держави, іноземні громадяни, які живуть в цій державі тривалий час, особи без громадянства і особи з подвійним і більше громадянством. Це визначення використовується і в листі Міндоходів від 14.01.2014 р. № 464/5/99-99-19-01-01-10 (ср. ).

Таке визначення дало привід деяким місцевим фіскалам висловитися про те, що ФОП 2 групи ЄП не має права надавати послуги нерезидентам, що знаходяться за межами України. Наприклад, такий висновок фігурує в листі ГУ Міндоходів у Чернівецькій обл. від 25.07.2013 р. № 282/10/24-00-17-19.

Але в пізнішому листі ГУ ДФС у Харківській обл. від 18.08.2017 р. № 1663/ІПК/8/20-40-13-11-12 податківці пишуть, що це обмеження стосується тільки послуг нерезидентам, визначення яких відповідає п.п. «а», «б» п.п. 14.1.122 ПКУ. Тобто фізособам-«нерезам» надавати послуги, виходить, можна!

Втім, враховуючи неоднозначність цієї ситуації, слід зважати на можливі податкові ризики при плануванні таких операцій. При цьому, дійди справа до суду, ми не беремося оцінити шанси єдинника на виграш…