Обов’язок щодня друкувати на РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій установлений п. 9 ст. 3 Закону про РРО*. Тобто за ті дні, коли жодної розрахункової операції через РРО ви не провели, Z-звіт роздруковувати не обов’язково. Навіть якщо були операції «службове внесення» та/або «службова видача» (див. 109.09 БЗ).
Нагадаємо, що «спеціальної» санкції за нероздрукування Z- звіту в самому Законі про РРО давно немає.
Водночас таке порушення контролери завжди трактували як неоприбуткування готівки і застосовували п’ятикратний штраф згідно з Указом Президента України від 12.06.95 р. № 436/95.
Як із цим зараз?
Із п. 11 «касового» Положення від 29.12.2017 р. № 148 бачимо, що
для підприємств і їх відокремлених підрозділів, які ведуть касову книгу, а також для «безРРОшних» ФОП у процесі оприбуткування готівки Z- звіт не фігурує
Для таких підприємств/відокремлених підрозділів оприбуткування — це запис у касовій книзі на основі ПКО.
Тому якщо Z-звіт такі суб’єкти своєчасно не роздрукували, але виручку в касі оприбуткували, говорити про штрафи за неоприбуткування готівки підстав немає.
Про фізосіб-підприємців, що здійснюють готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями), можна і не згадувати. Для них оприбуткування готівки — це запис у книзі обліку доходів і витрат (чи книзі обліку доходів).
А ось для відокремлених підрозділів (і ФОП), які застосовують РРО і при цьому не ведуть касову книгу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 64, с. 14), усе складається набагато гірше. Оприбуткування готівки для них передбачає роздрукування Z-звіту. Отже, невиконання відповідної процедури (тобто відсутність запису в КОРО на РРО згідно з вклеєним Z-звітом) може накликати на таких суб’єктів п’ятикратну штрафну санкцію. Хоча в діючій редакції консультації з БЗ 109.20 податківці чомусь про це не згадують.
Замість цього вони намагаються притягнути санкції згідно з п. 121.1 ПКУ «за незабезпечення зберігання документів». З відповіді фіскалів схоже, що вони прирівнюють нероздрукування Z-звіту до його незбереження. Якщо ми правильно їх зрозуміли, то чекайте за це штраф у розмірі 510 грн.
А ще посадовій особі (головбухові) і касиру загрожує адмінштраф за ст. 1551 КпАП (відповідно — від 85 до 170 грн. і від 34 до 85 грн.). Справи за цією статтею розглядають суди (ст. 221 КпАП; 138.03 БЗ) на підставі адмінпротоколів, складених податківцями (ст. 255 КпАП; 138.03 БЗ).
Оскільки це порушення — разове, стягнення на працівника і посадових осіб підприємства (як правило, головбуха) може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з того самого дня, за який не роздрукували Z-звіт (ч. друга ст. 38 КпАП).
При цьому не забувайте, що окрім власне адмінштрафу, на підставі ст. 401 КпАП покараному судом порушникові доведеться заплатити ще і судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року** (у 2018 році це 1762 х 0,2 = 352 грн. 40 коп.)… ☹
** Пункт 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.