Учені розглядають комунікативний бар’єр як перешкоду в передачі інформації. Відразу наведемо приклад. Керівник говорить: «Підготуйте звіт терміново!». Але при цьому він не уточнює дату, до якої звіт має бути готовий. Співробітник, отримавши таке розпорядження, відкладає виконання якогось іншого, теж важливого, завдання і починає готувати терміновий, «гарячий» звіт. У результаті звіт вже готовий, а ось інше завдання «провисло». Керівник сварить підлеглого! У чому проблема? Виник комунікативний бар’єр — занадто узагальнений характер інформації призвів до можливості двозначного її тлумачення. Керівник вкладав у свої слова один сенс — зробіть цей звіт відразу після того, як виконаєте ось те важливе завдання. Працівник «прочитав» в цих словах зовсім інший сенс — відклади усе і візьмися за звіт, адже він терміновий…
Насправді, комунікативні бар’єри бувають дуже різними.
Бар’єри нерозуміння. Суть цих бар’єрів тримається на самій формі передачі інформації. Її подають в якомусь такому вигляді, з якого приймаючій стороні незрозуміло, що саме від неї вимагається. У цьому сенсі розглянутий вище бар’єр двозначності розпорядження керівника, безумовно, належить до бар’єрів нерозуміння. Інформація може бути незрозумілою через самі фізичні умови її передачі: шум, хтось відволікає співрозмовника; через особливу вимову слів — не забувайте робити паузи в словах і не кваптеся, коли повідомляєте щось важливе. Бар’єром може бути і занадто гучна мова, що відразу ж перемикає співрозмовника в емоційний режим, він більше зосереджується на відновленні свого психологічного комфорту і розпізнаванні ставлення того, хто кричить, до нього, чим на сенсі висловлювання. Будьте спокійніші, коли повідомляєте щось важливе!
Наша мова недосконала, слова в ній можуть мати відразу декілька значень. Яке з них буде декодовано у кожному конкретному випадку, залежить від багатьох чинників. Пам’ятаєте приклад, який ми навели на самому початку статті? Керівник мав на увазі одне, а співробітник зрозумів зовсім інше. Тому так важливо говорити якомога конкретніше і уточнювати сенс слів і понять, які ви використовуєте.
Також не забувайте про логічність вашого повідомлення, використовуйте зв’язуючі елементи: по-перше, по-друге, по-третє; спочатку скажемо найголовніше, а тепер про деталі, якщо так … то, і т. ін.
І останній різновид бар’єрів нерозуміння — логічні бар’єри. Відмінності в мисленні учасників комунікації. Як мінімум, треба говорити про те, що є люди, які схильні до абстрактно-логічного мислення, і люди з наочно-образним мисленням. Одним усе зрозуміло вже з самих ваших слів, іншим — потрібні картинка, зразок, схема. Зважайте на це!
Бар’єри відмінності. Усі люди дуже різні… Ми відрізняємося за статтю і віком (найнаочніші відмінності), але, крім того, і за своїми цінностями, переконаннями, інтерпретативними схемами, перевагами, соціальним статусом, роллю… Та й загалом, за дуже багатьма критеріями. Якщо ці відмінності не враховувати, вони перетворюються на бар’єри, а отже перешкоджають ефективній комунікації.
Так, наприклад, у вітчизняних організаціях часто можна зустріти бар’єри, засновані на вікових відмінностях. Старші за віком співробітники відмовляють у спілкуванні і лояльному відношенні молоденьким новачкам. Що робити? Нам здається продуктивною стратегія позитивного переосмислення комунікативного бар’єра. Суть її надзвичайно проста. Треба знайти щось позитивне в тому, що новачок — такий молодий. І свіжий погляд на проблему може привнести, і відповідальним за придбання чаю/кави в колективі бути, і за документами в інший кінець міста змотатися.
Окремо зупинимося на інтерпретативних схемах — кожен із нас схильний інтерпретувати інформацію на свій лад…. Ось такий простий приклад. Керівник критикує співробітника за невчасно виконане завдання. Одна людина може сприйняти це як загрозу собі особисто. Вона вважатиме, що керівник давно запланував її звільнення, а зараз просто чіпляється, щоб нарешті виконати свій підступний план. Інший працівник сприйме це як прагнення керівника принизити його, знецінити його таланти і досягнення. Тут, ясна річ, включається інтерпретативна схема «досягнення».
Як здолати бар’єри, породжені відмінностями в інтерпретативних схемах?
Пропонуємо вам дуже важливу і дієву стратегію — знаходження спільного. Як би не різнилися наші точки зору на світ, способи його розуміння, відношення до життя і навіть світогляд, ми здатні знайти щось, що нас об’єднує. У найпростішому виді, якщо ви помітили, що людина зі схемою «образа» вже включила її, підійдіть до неї після того, як закінчите критикувати, доторкніться до плеча і скажіть: «Бачу, що ви засмучені… Я теж дуже засмучуюся, коли мене критикують».
Бар’єри стосунків. Осібно стоять менш масштабні, але від того не менш шкідливі бар’єри стосунків. Вони породжуються і підтримуються неприємними емоціями, які пов’язані з попереднім досвідом спілкування. Якщо між двома співробітниками був конфлікт через те, що один нібито підставив іншого, у когось з них може з’явитися презирство до другого. А у когось — злість і роздратування. Страх, презирство, злість, роздратування, образа, які з’явилися у відносинах двох людей, але не були обговорені і переосмислені, перетворюються на комунікативні бар’єри, віддаляють таких учасників комунікації один від одного і перешкоджають встановленню взаєморозуміння.
Допомогти в такій ситуації покликана стратегія діалогу, обговорення стосунків. У жодному разі не можна ігнорувати накопичувану сторонами напругу, навпаки, варто її обговорити, розібратися в тому, що не так, вибачитися за ті дії, які були несправедливими, відновити розуміння суті інших дій тощо. Тільки розмова про стосунки, коли обидві сторони немов би дивляться на ці стосунки згори, допомагає усунути бар’єри, що виникли в комунікації між ними.
От і все! Нехай не буде ніяких бар’єрів не лише у вашому спілкуванні з оточенням, але і на вашому шляху на щастя! Якесь не дуже реалістичне побажання вийшло... Припишемо. А якщо бар’єри все-таки зустрінуться вам, де б то не було, зумійте їх здолати!
