* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Турагенти й туроператори формують ПК у загальному порядку (ст. 198 ПКУ), який передбачає включення усіх сум «вхідного» ПДВ для надання турпослуг (турпродукту) до складу ПК та подальше нарахування ПЗ відповідно до п. 198.5 ПКУ
Уперше ця позиція пролунала в листі ДФСУ від 06.06.2017 р. № 491/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Тоді це здавалося прикрим непорозумінням. А лист ДФС у м. Києві від 25.10.2017 р. № 2366/ІПК/26-15-12-01-18 — не більше ніж дубль від місцевих податківців. Ну серйозно — не можуть же податківці так безцеремонно перебріхувати ПКУ?!
З появою консультації, що коментується, справа набуває більш серйозного обороту. І хоча консультація стосується тільки турбізнесу, не виключаємо, що такого самого підходу фіскали дотримуватимуться щодо всіх тих, хто нараховує ПДВ з «дельти» (торгівля вживаними товарами — п. 189.3 ПКУ, постачання культурних цінностей — ст. 210 ПКУ).
Отже, податківці вважають, що із запровадженням СЕА з 01.07.2015 р. норми ПКУ слід розуміти інакше. Мовляв, туроператор і турагент повинні усі вхідні суми ПДВ включати до ПК, а потім компенсувати їх нарахуванням ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ. Ця ідея не витримує ніякої критики.
Справді, підхід до визначення ПК і ПЗ з появою СЕА змінився. Але ці зміни не стосуються турбізнесу! Для них у ст. 207 ПКУ передбачено спеціальні правила визначення бази оподаткування: нею є «дельта» (винагорода), а не договірна вартість. Більш того, п. 207.6 ПКУ прямо забороняє відносити до ПК ті придбання, які включаються у вартість турпродукту. Зміни до цієї статті не вносилися.
Йдемо далі. Не зрозуміло, на якій підставі пропонується застосовувати п. 198.5 ПКУ. Як відомо, компенсуючі ПЗ нараховуються у разі використання придбаного у неоподатковуваній або негосподарській діяльності. Ані першого, ані другого тут немає.
Загалом ідея фіскалів цілком провальна, така, що суперечить одразу кільком нормам ПКУ.
Хоча по-людськи податківців зрозуміти можна. Нараховуючи ПЗ тільки з різниці, турагент і туроператор матимуть величезний регліміт (на вході ПН на всі придбання, а на виході — тільки на «дельту»). Ми не раз звертали увагу на цей момент (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 38, с. 3). Чітко розуміємо, що це може створити привід для використання ліміту в різних махінаціях (наприклад, штучна передача тим платникам, у яких ліміту бракує, причому без морок з ∑Перевищ).
Але постійне збільшення регліміту за рахунок усіх вхідних ПН — зовсім не злочин, такими є норми ПКУ. І цілковито правильно податківці говорять: «СЕА не передбачає автоматичного виключення з регліміту окремих сум ПДВ». Але це не привід викривляти закон.
Однак якщо ви підете законним шляхом, вам доведеться наразитися на протидію податківців.
Що вони можуть зробити? Вирізати сам регліміт вони не можуть — немає таких правил. Оштрафувати за заниження податку у них теж не вийде (донарахувавши компенсуючі ПЗ, вони мають згадати і про увесь вхідний ПК). А ось застосувати штраф за нереєстрацію компенсуючої ПН цілком можуть, а це ні мало ні багато 50 % від суми ПДВ у ПН (п. 1201.2 ПКУ). Інакше кажучи, за законний регліміт, схоже, доведеться повоювати.
Цікаво, що завтра вигадають фіскали для турбізнесу? Застосування мінбази? Чи першу подію?..
