* Тут і далі під лікарняними розуміємо оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця і суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під декретними — суму допомоги по вагітності та пологах.
У питаннях розрахунку «непрацездатної» середньої зарплати найманим працівникам** «головує» Порядок № 1266. Саме у ньому прописаний механізм обчислення цього показника. Причому, що особливо приємно, і для лікарняних, і для допомоги по вагітності та пологах середня зарплата обчислюється за єдиними правилами.
** Сьогодні ми з вами поговоримо про розрахунок середньої зарплати найманим працівникам підприємств.
Пробіжимося ними.
Правило 1. Середню зарплату обчислюємо з розрахунку на 1 календарний день. Зайнятість працівника (повна, неповний робочий день/тиждень), графік роботи, порядок оплати праці (місячна/поденна/погодинна оплата праці) працівника тут не важливі.
Таким чином, при визначенні суми лікарняних/допомоги по вагітності та пологах використовуємо показник середньоденної заробітної плати.
Правило 2. Середньоденну зарплату (ЗПсер) розраховуємо за формулою:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Як бачите, для того, щоб розрахувати суму середньоденної зарплати насамперед необхідно визначити розрахунковий період.
Правило 3. У загальному випадку розрахунковий період (тобто період, за який здійснюють розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.
Який місяць вважати місяцем настання страхового випадку? Той, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами.
А якщо працівник не відпрацював 12 місяців? Тоді дивимося таблицю нижче.
Правила визначення розрахункового періоду
| Стаж роботи на цьому підприємстві | Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25) |
| Приклад 1. Працівник працює на підприємстві з 2000 року. З 24 вересня 2018 року він перебуває на лікарняному. Розрахунковий період: вересень 2017 року — серпень 2018 року. | |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26) |
| Приклад 2. Працівниця прийнята на роботу з 14 травня 2018 року. З 1 жовтня 2018 року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Розрахунковий період: червень — вересень 2018 року. | |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27) |
| Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу з 7 вересня 2018 року, а вже 10 вересня він захворів. Розрахунковий період: з 7 по 9 вересня (включно) 2018 року. | |
Важливо! При розрахунку лікарняних/декретних місяць, в якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного дня, не включається до розрахункового періоду. Це прямо виходить з положень п. 25 Порядку № 1266. Тобто до розрахункового періоду потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880).
Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу з 2 квітня 2018 року. З 15 вересня 2018 року він захворів.
Розрахунковим періодом для розрахунку лікарняних буде травень — серпень 2018 року. Квітень 2018 року до розрахункового періоду не включаємо.
Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаємо з розрахункового періоду.
Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
4) відпустка без збереження заробітної плати.
Майте на увазі:
замінювати виключені з розрахункового періоду місяці іншими не потрібно!
Розрахункові період визначений? Тоді підраховуємо кількість календарних днів у ньому і вивчаємо правила далі. ☺
Дні в розрахунку лікарняних/декретних
Правило 4. При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні (1) тимчасової непрацездатності, а також відпусток (2) «за свій рахунок», (3) у зв’язку з вагітністю та пологами і (4) для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років).
Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з якихось причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.
Приклад 5. Працівник хворів з 17 по 22 вересня 2018 року. Розрахунковий період: вересень 2017 року — серпень 2018 року (365 к. дн.). У розрахунковому періоді:
— з 1 лютого 2018 року йому був установлений режим неповного робочого тижня (робочі дні: понеділок та вівторок, вільні від роботи дні: середа — п’ятниця, вихідні дні: субота та неділя);
— з 1 по 15 червня перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а з 2 по 25 липня — у щорічній основній відпустці.
За працівником при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо тільки дні відпустки «за свій рахунок» (15 к. дн.). А ось дні, невідпрацьовані у зв’язку з роботою в режимі неповного робочого тижня, і дні щорічної відпустки залишаємо.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати:
365 - 15 = 350 (к. дн.).
Отже, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «непрацездатної» середньої, підрахували. Визначаємо суму заробітної плати, яка нарахована в розрахунковому періоді і братиме участь у розрахунку середньоденного заробітку.
Виплати в розрахунку лікарняних/декретних
Правило 5. У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності найманого працівника бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (див. пп. 3 і 32 Порядку № 1266).
А ось лікарняним і допомозі по вагітності та пологах у розрахунку «середньої» місця немає. Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних/декретних. Тому і виплати, нараховані за такі дні, викидаємо з розрахунку.
Приклад 6. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 1 жовтня 2018 року. У розрахунковому періоді (жовтень 2017 року — вересень 2018 року) вона з 7 по 22 червня перебувала на лікарняному (16 к. дн., сума лікарняних — 4339,68 грн.), а з 1 по 17 серпня — у щорічній відпустці (17 к. дн., сума відпускних — 5762,66 грн.).
Сума заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді за фактично відпрацьований час, — 106590,90 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (без урахування 16 к. дн. хвороби):
365 - 16 = 349 (к. дн.).
Сума виплат, які братимуть участь у розрахунку декретних (без урахування суми лікарняних):
106590,90 + 5762,66 = 112353,56 (грн.).
Середньоденна зарплата дорівнює:
112353,56 : 349 = 321,93 (грн./к. дн.).
Правило 6. Із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, виключаємо «зарплатні» виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин (див. приклад 7 нижче).
Правило 7. При розрахунку «середньої» усі виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони були фактично нараховані і відображені у Звіті з ЄСВ.
Тому суми донарахованої/відсторнованої зарплати враховуємо в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування проведені. Підтвердження цьому знаходимо також у наказі Мінсоцполітики «Про затвердження прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.10.2015 р. № 1022 і листах ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380 та Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16 (ср. ).
І тільки відпускні вибиваються з цього правила. Для них є...
Правило 8. Суми відпускних, незалежно від того, в якому місяці вони були фактично нараховані в бухобліку, при розрахунку лікарняних/декретних відносимо до місяців, за які вони нараховані (див. листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15 і ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422).
Приклад 7. Працівник хворіє з 24 вересня 2018 року. У розрахунковому періоді (вересень 2017 року — серпень 2018 року) він у квітні 2018 року не відпрацював жодного дня, оскільки перебував у відпустці «за свій рахунок» (30 к. дн.).
У розрахунковому періоді працівникові нарахована зарплата за фактично відпрацьований час у сумі 102000,00 грн. Крім того, у квітні нараховані відпускні за період щорічної відпустки* (перебував у відпустці з 2 по 11 травня (9 к. дн.)) у сумі 3660,96 грн. і матеріальна допомога до відпустки — 3500,00 грн.
* Підприємство нарахує відпускні наперед, у місяці виплати.
Оскільки у квітні працівник не відпрацював жодного дня, цей місяць (30 к. дн.), а також суму матеріальної допомоги (3500,00 грн.), нарахованої цього місяця, виключаємо з розрахунку середнього заробітку. А ось відпускні, нараховані у квітні за дні щорічної відпустки в травні, візьмуть участь у розрахунку. Адже згідно з правилом 8 (див. вище) ми їх повинні віднести до місяця, за який вони нараховані.
Кількість днів у розрахунковому періоді:
365 - 30 = 335 (к. дн).
Сума заробітку, що бере участь у розрахунку:
102000,00 + 3660,96 = 105660,96 (грн.).
Середньоденна зарплата дорівнює:
105660,96 : 335 = 315,41 (грн./к. дн.).
Правило 9. Якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин (див. вище) не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату знаходимо так.
Тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Приклад 8. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років і не працює, надала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. Її оклад на дату початку тимчасової непрацездатності, зазначену в лікарняному листі, — 6000,00 грн. У розрахунковому періоді зарплатні виплати їй не нараховувалися.
У розрахунковому періоді працівниця не відпрацювала жодного дня з поважної причини — перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Отже, середньоденну зарплату їй обчислюємо відповідно до правила 9:
6000,00 : 30,44 = 197,11 (грн./к. дн.).
А як бути, якщо працівник — почасовик?
У такому разі розрахунковим шляхом «виводимо» його місячну тарифну ставку. Для цього годинну тарифну ставку множимо на норму робочого часу того місяця, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності (див. лист Мінсоцполітики від 23.05.2017 р. № 262/0/86-17/273).
Правило 10. Якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад), то розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).
Правило 11. Якщо працівник — сумісник (у тому числі внутрішній), то розрахунок лікарняних/декретних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи! Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Тобто
для внутрішніх сумісників розрахунок «непрацездатних» виплат здійснюємо в тому ж порядку, як і для зовнішніх сумісників
Крім того, зауважте: сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні/декретні, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку № 1266).
Приклад 9. Працівник підприємства працює за основним місцем роботи з травня 2014 року, а з 4 червня 2018 року працює ще й на умовах внутрішнього сумісництва. З 15 по 21 вересня 2018 року він перебував на лікарняному.
Розрахунковий період:
— за основним місцем роботи: вересень 2017 року — серпень 2018 року (365 к. дн.). Сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді за основним місцем роботи, — 81600,00 грн.;
— за місцем роботи за сумісництвом: липень — серпень 2018 року (62 к. дн.). Сума зарплати, нарахованої за місцем роботи за сумісництвом, — 6000,00 грн.
Розрахунок лікарняних ведемо окремо за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом. Окремо визначаємо розрахункові періоди за кожним місцем роботи, кількість календарних днів і виплати, які нараховані в них.
Середньоденна зарплата:
— за основним місцем роботи:
81600,00 : 365 = 223,56 (грн./к. дн.);
— за місцем роботи за сумісництвом:
6000,00 : 62 = 96,77 (грн./к. дн.).
Із середньоденною зарплатою розібралися. Час крокувати далі. ☺
висновки
- Середньоденну зарплату і для оплати періоду тимчасової непрацездатності, і для оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюють за єдиними правилами.
- У загальному випадку «непрацездатний» розрахунковий період дорівнює 12 повним календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.
- При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні (1) тимчасової непрацездатності, а також відпусток (2) «за свій рахунок», (3) у зв’язку з вагітністю та пологами і (4) для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років.
- У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які увійшли до бази стягнення ЄСВ у складі заробітної плати.
