Експортні операції є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «г» п. 185.1 ПКУ), але оподатковуються вони за нульовою ставкою (п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ). Для застосування нульової ставки повинне відбутися фактичне вивезення товарів за межі митної території України (товар повинен перетнути митний кордон України).
Датою виникнення податкових зобов’язань при експорті товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ).
За вже усталеною традицією такою датою фіскали називають дату завершення процедури митного оформлення експортної операції. Ця дата визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму (БЗ 101.06).
Наразі таку позицію фіскалів щодо дати ПДВ-зобов’язань при експорті підтримує також і Верховний Суд (див. постанови ВС від 18.01.2018 р. у справі № 807/3168/14* і від 19.02.2019 р. у справі № 823/926/16**). А щоби остаточно її узгодити, фіскали вже звернулися до Мінфіну (див. лист ДФСУ від 12.02.2019 р. № 460/4/99-99-15-03-02-13).
* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/71692611
** Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/79957843
Тепер щодо «експортної» ПН. У принципі, експортна ПН повинна складатися в день виникнення податкових зобов’язань. При цьому обсяг постачання за експортним контрактом, виражений у іноземній валюті, слід перераховувати в гривні.
Яким курсом НБУ при цьому слід керуватися? На перший погляд, потрібно застосовувати курс НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань. Але, на нашу думку, слід діяти трохи інакше. А саме: складати «експортну» ПН на дату фактичного вивезення товару, але при цьому базу оподаткування ПДВ у цій ПН розраховувати за курсом НБУ на дату, що передує складанню митної декларації. Тобто за тим же курсом, який застосовувався в митній декларації, щоб не було розбіжностей між сумами у ПН та у митній декларації. Саме такий курс для експортної ПН пропонують фіскали (БЗ 101.09).
Тепер кілька слів про заповнення «експортної» ПН. У верхній лівій частині в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і зазначається тип причини «07» — складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України. У полі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування нерезидента і через кому — країна, в якій зареєстрований нерезидент, а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН — «300000000000». Податковий номер покупця (нерезидента) в «експортній» ПН не заповнюється (п. 12 Порядку № 1307). Що стосується зазначення в ПН найменування нерезидента, то фіскали допускають, аби таке найменування зазначалося без перекладу державною мовою (БЗ 101.16).
Нульова ставка ПДВ — це податкова пільга. Але у п.п. 7 п. 16 Порядку № 1307 чітко прописано, що графа 9 «Код пільги» заповнюється тільки у випадку, коли йдеться про ПН на операції, звільнені від ПДВ. А експорт — це оподатковувана операція. Хоч і оподатковується вона за зниженою ставкою (0 %). Тому графу 9 в «експортній» ПН не заповнюємо. Такої ж думки дотримуються і фіскали (див. іще одну консультацію з БЗ, підкатегорія 101.16). У графі 8 «Код ставки» розділу Б повинен зазначатися код ставки — «901» (п.п. 6 п. 16 Порядку № 1307). Інші графи заповнюються за стандартними правилами.
Докладно про складання «експортної» ПН читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 28.
