Експортні надходження, як валютні надходження, які ФОП отримує з-за кордону, підлягають обов’язковому продажу (п.п. 1 п. 24 розд. ІІІ Положення № 5). Враховуючи це, характерна особливість експортної операції в тому, що грошові кошти від такої операції надходять на рахунки експортера двома частинами:
— у гривнях — на поточний рахунок (у частині коштів від обов’язкового продажу іноземної валюти);
— в іноземній валюті — на валютний рахунок.
При цьому починаючи з 01.03.2019 р. обов’язковому продажу підлягає 30 % валютних надходжень (п. 25 розд. ІІІ Положення № 5).
Запитання стосується одразу кількох облікових категорій: (1) первісний експортний дохід; (2) дохід від подальшого продажу іноземної валюти; (3) комісія банку. Розглянемо їх по черзі!
Експортний дохід. Дохід підприємця-загальносистемника визначається за фактом надходження грошових коштів (п. 177.2 ПКУ). Відтак, у частині 30 % валютних надходжень, які підлягають обов’язковому продажу, сума «підприємницького» доходу визначається сумою гривень, які надійшли на поточний рахунок підприємця від обов’язкового продажу валютних надходжень.
Але тут є одне «але»: гривні від обов’язкового продажу зазвичай надходять на рахунок експортера вже за мінусом комісії банку. Однак, на нашу думку, слід уключати суму комісії банку до «гривневої» складової експортного доходу.
Щодо решти 70 % валютних надходжень, підприємцю-загальносистемнику слід застосовувати «валютні» правила. Однак «загальносистемна» ст. 177 ПКУ, на відміну від «єдиноподаткової» ст. 292 ПКУ, не прописує спеціальних правил, за якими ФОПу слід визначати дохід, виражений в іноземній валюті.
Фіскали пропонують визначати такий дохід шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату фактичного одержання інвалютного доходу (БЗ 104.04)*. Тож 70 % надходжень від експорту ФОП-загальносистемник перераховує у гривні за курсом НБУ на дату надходження коштів на валютний рахунок.
* Вочевидь, така логіка фіскалів ґрунтується на п. 164.4 ПКУ, хоча прямо про цю норму вони не згадують.
Загальну суму експортного доходу підприємець-загальносистемник визначає як суму «гривневої» (30 %) і «валютної» (70 %) частин цього доходу
Курсові різниці на дату балансу ФОПу-загальносистемнику визначати не потрібно: він не веде бухобліку і вимоги П(С)БО 21 його не стосуються.
Продаж валюти. ФОП-загальносистемник, який вирішив добровільно продати решту (70 %) валютних надходжень, повинен відобразити «загальносистемний» дохід на суму різниці між еквівалентом проданої валюти за курсом міжбанку і її еквівалентом за курсом НБУ. На цьому раніше наполягали фіскали у випадку, якщо курс міжбанку вище, ніж курс НБУ (БЗ 104.04, втратила чинність 07.02.2019 р., хоча навряд чи це свідчить про зміну позиції фіскалів). Натомість якщо раптом курс міжбанку буде нижче, ніж курс НБУ, сума від’ємної різниці до витрат загальносистемника не включається (БЗ 104.05, втратила чинність 07.02.2019 р.).
Комісія банку. Комісія — це та плата, яку банк бере за свої послуги (у нашому випадку — за послугу з продажу іноземної валюти). Для підприємця-загальносистемника плата за таку послугу є витратами, які ФОП може уключити до складу своїх витрат на підставі п.п. 177.4.4 ПКУ.
