Інвойсу може бути цілком достатньо. Але тільки за умови, що цей інвойс оплачений і містить усі обов’язкові реквізити первинного документа. Пояснимо детальніше.
Бухгалтерський облік. Як ви знаєте, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, п. 2.2 Положення № 88). А первинними вважаються документи, що містять відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 2.1 Положення № 88).
Зверніть увагу: сьогодні щоб вважатися первинним, документ не повинен обов’язково підтверджувати здійснення господарської операції. Достатньо лише містити відомості про неї. Відповідні зміни до визначення терміна «первинний документ» внесено з 03.01.2017 р.
Тому рахунок-фактура (інвойс) цілком може вважатися первинним документом. Але для цього, безумовно, він повинен містити всі обов’язкові реквізити, названі в ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88. Підтверджує це й Мінфін у листах від 16.02.2017 р. № 31-1141006-5/4339 і від 22.08.2017 р. № 35210-07/233364/2658. Водночас він додає ще одну умову для отримання рахунком-фактурою (інвойсом) статусу первинки. Так,
первинним документом рахунок-фактура (інвойс) стане лише після його оплати
До речі, Мінфін підкреслює, що оплачений рахунок-фактура може замінити акт приймання-передачі. І не згадує ні про товарно-транспортні, ні про видаткові накладні. Тому використовувати рахунок-фактуру (інвойс) як первинку рекомендуємо тільки при оформленні операцій з надання послуг.
А якщо інвойс не оплачений і отримати акт від нерезидента не є можливим?
Тоді підприємство цілком може скласти акт самостійно (п. 2.6 Положення № 88). Точніше, такий самоакт повинна скласти посадова особа підприємства, відповідальна за приймання послуг. Але можливість складання самоакта має бути передбачена правилами документообігу підприємства.
Зауважте: незважаючи на те, що імпортна операція в цьому випадку не потрапляє під валютний контроль (оскільки першою подією є отримання послуг), підтвердити факт отримання послуг банку при здійсненні оплати все одно доведеться. І тут вже знадобиться документ, який згідно з умовами договору підтверджує факт надання послуг нерезидентом.
Якщо таким документом є інвойс, то проблем не виникне. Якщо ж згідно з умовами договору підтверджуючим документом є акт нерезидента, без такого акта підприємству не обійтися.
Податок на прибуток. Для цілей оподаткування платник зобов’язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єкта оподаткування та/або податкових зобов’язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з розрахунком і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачене законодавством (п. 44.1 ПКУ). Тобто для податкових цілей згодиться будь-який первинний документ (у тому числі й самоакт), що відповідає бухгалтерським вимогам.
Статус рахунку-фактури (інвойсу) як первинного документа при оформленні наданих послуг за умови їх оплати підтверджують і податківці (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.2017 р. № 6964/10/26-15-14-05-04-22). Хоча трапляються і роз’яснення з протилежним висновком. Наприклад, у листі ДФСУ від 14.11.2017 р. № 2608/О/99-99-13-01-02-14/ІПК фіскали стверджують, що рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа. При цьому вони посилаються на старі листи Мінфіну. І вимагають, щоб факт отримання послуг підтверджувався актом. Тож, мабуть, ще не всі контролери в курсі змін, унесених до Закону про бухоблік.
