висновок документа
Недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу (ОЗ) по закінченні договору оперативної оренди враховується у витратах платника податку
Якщо витрати на ремонт орендованої нерухомості призводять до збільшення економічних вигод від використання такого об’єкта і орендодавець одразу не компенсує такі витрати, то орендар в обліку формує окремий об’єкт необоротних матеріальних активів. Так чинити рекомендують п. 8 П(С)БО 14 «Оренда» та п. 21 Методрекомендацій № 561*.
Тобто орендар у бухобліку понесені на ремонт орендованого об’єкта витрати відносить у дебет субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи» і амортизує за загальними правилами.
Якщо розмір витрат на поліпшення орендованого об’єкта відповідає «податковому» визначенню ОЗ, тобто їх вартість більша 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ), то і в податковому обліку їх теж визнають ОЗ групи 9 з мінімальним строком амортизації 12 років (див. лист ДФСУ від 19.03.2018 р. № 1092/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, 102.05 БЗ). Нарахована амортизація за таким об’єктом бере участь при визначенні амортизаційних податкових різниць.
Враховуючи це, високодохідників турбує запитання: як відображати в податковому обліку операцію з повернення ремонтованого об’єкта орендодавцю до закінчення договору оренди, тобто до закінчення строку амортизації?
Відповідь на нього дали фіскали у роз’ясненні, що коментується. У ньому контролери сказали, що оскільки утворений ремонтно-орендний об’єкт визнається у податковому обліку ОЗ, то і його вибуття слід відображати як вибуття звичайного об’єкта ОЗ, тобто списувати на витрати. При цьому недоамортизована частина такого ОЗ буде визнана залишковою вартістю ОЗ, що вибуває, і вона візьме участь у продажних податкових різницях, передбачених ст. 138.1 ПКУ. А саме високодохіднику при списанні такого об’єкта доведеться:
— збільшити фінрезультат на бухоблікову суму недоамортизованої частини ремонтно-орендного ОЗ;
— зменшити фінрезультат на податкову суму недоамортизованої частини ремонтно-орендного ОЗ.
Цілком справедливо і зважено. Адже вибуття недоамортизованого ремонтного об’єкта ОЗ вписується у поняття продаж товарів відповідно до п.п. 14.1.202 ПКУ.
Хотілося б додати тільки те, що повертаючи відремонтований об’єкт, який визнано в обліку ОЗ, орендар фактично дарує орендодавцю недоамортизовану частину ОЗ. Тому:
1) високодохідник також має звернути увагу на статус орендодавця. Якщо він — юрособа — неплатник податку на прибуток, прибутківець-нульовик або ж ФОП-єдинник, то йому доведеться ще застосувати податкову різницю із п.п. 140.5.10 ПКУ. А саме: збільшити фінрезультат на суму недоамортизованої частини безоплатно переданого об’єкта-поліпшення (БЗ 102.13);
2) така передача вписується у поняття постачання товарів відповідно до п.п. 14.1.191 ПКУ. А отже, орендар при поверненні недоамортизованої частини ремонту має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими для безоплатної передачі необоротних активів. Тобто йому доведеться скласти дві податкові накладні:
— одну виходячи з договірної вартості (нульову);
— іншу виходячи з мінбази постачання ОЗ, тобто залишкової (незамортизованої) вартості поліпшень на початок періоду, в якому здійснювалася передача.
Водночас фіскали проти такого трактування. Так, у категорії 101.06 БЗ вони наполягають, що при поверненні поліпшеного об’єкта оренди за мінбазу ПДВ потрібно приймати вартість придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.
Із цим ми не погоджуємося. Тому радимо тим, хто зіткнувся з цією проблемою, отримати індивідуальну консультацію на своє ім’я з цього приводу. Можливо, вам дадуть лояльне роз’яснення.
