висновок документа
Розрахунки за договором відступлення вимоги між кредитором-резидентом і новим кредитором — нерезидентом у межах договору відступлення вимоги не можуть вважатися надходженням валютної виручки за експортним договором поставки
У цьому листі київські фіскали розглядали питання можливості зняття з контролю експортної операції в тій ситуації, коли експортер здійснює відступлення вимоги за експортним контрактом на користь нерезидента і отримує від останнього грошові кошти (очевидно, у тій самій сумі, що й сума боргу за експорт) як плату за відступлене право вимоги. Тобто, зрештою, валюта до України надходить, але не від того нерезидента.
Київські фіскали дали негативну відповідь на це запитання, намагаючись формально обґрунтувати свої висновки. Але давайте обговоримо докладніше.
Зауважимо, що, виходячи зі змісту листа, ймовірно, йдеться про ситуацію, коли відвантаження на експорт відбулося ще за часів дії старого валютного законодавства, тобто до 07.02.2019 р. (дати набрання чинності Законом про валюту* та низкою підзаконних НБУ-нормативів**), а відступлення вимоги резидентом нерезиденту відбулося (чи має відбутися) вже під час дії нових валютних нормативів.
* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
** Докладніше про «валютну революцію» читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 6, с. 18.
Проте, як вважають автори листа, нові інвалютні нормативи не передбачають зняття експортної операції з контролю у разі відступлення вимоги за експортним контрактом на користь іншого нерезидента та надходження оплати не як виручки за експорт, а як компенсації за отримане право вимоги***.
*** Прямо не припускали зняття такої операції з контролю і нормативи, що були чинними до 07.02.2019 р.
Ось на що вказали фіскали: відповідно до п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7**** банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (а не за відступлене право). Хоча, вважаємо, тут цілком можна було б прирівняти таку оплату до плати за товар…
**** Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.
Добре, якщо цей запит був «промацуванням» ґрунту. А якщо експортер уже здійснив таке відступлення, то йому доведеться розраховувати на те, що він переконає банк зняти операцію з нагляду. Інакше по закінченні 365 днів з дати вивізної МД почне нараховуватися пеня, поки її розмір не досягне усієї суми контракту. І тоді — доведеться або все «відмотувати назад» (розривати договір відступлення, повертати новому кредитору гроші і домагатися оплати від боржника), або всю суму за експорт віддати до бюджету у вигляді пені…☹
Хочемо звернути вашу увагу, що зараз валютний нагляд за експортом дещо пом’якшився, і п.п. 6 п. 9 Інструкції № 7 допускає зняття операції з нагляду, зокрема, у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — початковим кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією експорту товарів*****. Тому сподіватимемося, що НБУ, на відміну від фіскалів, підійде до цієї проблеми ліберально.
***** За такої ситуації після договірного оформлення відступлення, мабуть, відповідальність за порушення строку розрахунків ляже вже на нового кредитора (резидента).
Але поки НБУ цього не зробив, панове експортери, з відступленням права вимоги боргу за експортними контрактами будьте уважні й пам’ятайте, що відступити таке право резиденту можна. А ось нерезиденту — якщо ви не отримаєте на це добро від банку — поки що не варто (тобто договір відступлення укласти ви, звісно ж, можете, але за це, швидше за все, доведеться розплачуватися пенею)!
