1 У «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 46, с. 25 ми аналізували цей документ ще на стадії законопроекту і позначили основні моменти прийдешніх змін в області валютного регулювання.
2 Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.
Вже багато читачів, напевно, в курсі3, що Нацбанк «під» згаданий Закон про валюту затвердив і оприлюднив 8 «ключових» постанов. Це — НБУ-нормативи, що становлять нову систему валютного регулювання і замінюють базу з 56 нормативно-правових актів, які скоро припинять свою дію в цій сфері. Тобто кількість робочих «валютних» нормативів незабаром стане в 7 разів меншою!
3 Див. «постноворічний» (від 4 січня 2019 року) прес-реліз на сайті НБУ: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=85295172&cat_id=55838
Нові валютні НБУ-нормативи
Перерахуємо ці постанови Правління НБУ. Усі вони датовані 02.01.2019 р. і мають наведені нижче номери:
№ 1 «Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України»;
№ 2 «Про затвердження Положення про здійснення операцій з валютними цінностями»;
№ 3 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей»;
№ 4 «Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення»;
№ 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»;
№ 6 «Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками»;
№ 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів»;
№ 8 «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції».
Майже усі ці документи почнуть застосовуватися одночасно із Законом про валюту, тобто починаючи з 7 лютого (за винятком пп. 2 і 4 постанови № 6 і пп. 4 — 6 постанови № 7, які стали діяти вже з 05.01.2019 р.4).
4 Дата їх офіційного опублікування.
Як сповістив НБУ, постанови № 1, 2, 3, 4 і 6 є постійно діючими нормативами, постанови № 5 і 7 носять тимчасовий характер, а постанова № 8 є одним з ключових документів із впровадження ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді.
Окрім цього, НБУ випустив ще дві «технічні» постанови: № 10 («Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України») і № 16 («Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій»). Набувають чинності з 07.02.2019 р. (остання напевно зацікавить більше коло читачів).
Що стосується цих нових НБУ-нормативів і Закону про валюту, то сьогодні ми позначимо лише найвагоміші зміни і низку «успадкованих» положень із старих нормативів, які є найцікавішими. Далі ми напевно ще повернемося до детального аналізу цих нормативних «валютних» новинок у світлі якихось окремих тем і конкретних проблем.
Розрахунки
Основним регулюючим новим нормативом в області валютних розрахунків є затверджене постановою № 2 Положення про здійснення операцій з валютними цінностями» (далі — Положення № 2). Цей документ закріплює багато з раніше діючих норм, але є і деякі нововведення.
Крім того, найбільш містким (у тому числі і в частині валютних обмежень) і дуже цікавим є Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою № 5 (далі — Положення № 5)5. У сфері розрахунків ним теж введені/продовжені певні обмеження.
5 Але термін дії конкретних заходів захисту тепер обмежений (максимум — 18 міс.) — див. ст. 12 Закону про валюту (особливо її ч. 2 і 4).
Загальне. У частині 2 ст. 5 Закону про валюту (ця норма продубльована в п. 27 Положення № 2) дуже чітко зазначено, що
усі розрахунки на території України здійснюються тільки в гривнях
Винятків із цього правила дуже небагато (див. їх у ч. 2 ст. 5 Закону про валюту і в пп. 2 і 3 п. 27 Положення № 2): здебільшого це — операції з іноземними інвестиціями, з виплатою за ними доходів/дивідендів, придбанням державних цінних паперів і ще деякі специфічні операції.
Розрахунки за контрактами з нерезидентами. У розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговими операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (окрім низки операцій, пов’язаних з іноземними інвестиціями), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня (п. 28 Положення № 2).
І розрахунки, а також перекази за такими операціями повинні здійснюватися виключно через банки (п. 31 Положення № 2 і п. 16 Положення № 5) і тільки безготівковими коштами (див. нижче). При цьому банкам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів перекази в гривні за поточними неторговельними операціями за межі України (п. 15 Положення № 5).
Згідно з п.п. 2 п. 109 Положення № 5 здійснення розрахунків за торговельним зовнішньоекономічним договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу забороняється, окрім випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначного розміру (тобто еквівалент 150 тис. грн. — наразі це приблизно 5,3 тис. доларів США)! Тобто в межах цієї суми на день можна буде оплачувати за одним ЗЕД-контрактом платіжною карткою. Думаємо, можливо буде платити з платіжної картки на день за будь-якою кількістю контрактів — але щоб кожен платіж на перевищував еквівалент 150 тис. грн. Хоча, можливо, банкіри фразу «за одним… договором (контрактом)» розтлумачать суворіше…
Готівкова інвалюта, інвалюта як застава. Пункт 32 Положення № 2 (але див. також п. 16 Положення № 5) на території України забороняє:
1) здійснювати розрахунки за валютними операціями з використанням готівкової інвалюти і банківських металів як платіжного засобу, за винятком випадків сплати відсотків за вкладами (депозитами) або кредитами (позиками);
2) використовувати як заставу готівкову інвалюту і банківські метали (за винятком операцій із застави майнових прав на кошти в іноземній валюті та/або банківських металах, що знаходяться на рахунках у банках).
Крім того, банкам забороняється видавати готівкові кошти в інвалюті в межах України з рахунків клієнтів банків, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, емітованих як резидентами, так і нерезидентами, через банківський автомат самообслуговування. Такі операції здійснюються виключно в гривнях (п. 17 Положення № 5).
Ще обмеження. Переказ коштів в інвалюті з поточного рахунку резидента-ФОП, відкритого як суб’єктові господарювання, на поточний рахунок цієї фізичної особи в інвалюті, відкритий для власних потреб, забороняється (п. 113 Положення № 5).
Резидентам, включаючи уповноважені установи, забороняється здійснювати валютні операції з надання кредитів (позик, фінансової допомоги) в гривнях нерезидентам і їх представництвам в Україні (п. 14 Положення № 5).
Експорт-імпорт: нові строки і нагляд
1. Строк розрахунків за експортно-імпортними операціями починаючи з 07.02.2019 р. збільшується з 180 до 365 днів (див. п. 21 Положення № 5). Зазначимо, що п. 2 ст. 12 Закону про валюту дозволяє НБУ встановлювати граничний строк, хоча самим Законом він узагалі не обмежений.
Важливо! Згідно п. 2 постанови № 7 цей строк поширюється на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не порушений (не сплив) 180-денний строк розрахунків. Комусь дуже пощастило… ☺
Зазначимо, що для цілей такого нагляду постановою № 7 і затверджена Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі — Інструкція № 7).
2. З 07.02.2019 р. на підставі п. 7 ст. 11 Закону про валюту
скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують мінімального розміру фіноперації, що підлягає фінмоніторингу, — 150 тис. грн.
На сьогодні це приблизно 5,3 тис. доларів США.
Положення № 5 іменує її «незначною сумою». Мабуть, для цих цілей береться курс НБУ на дату здійснення операції (на дату експортної МД або дату перерахування передоплати за імпорт). Виходячи з логіки п. 2 постанови № 7 (див. вище), такі «незначні» експортно-імпортні операції, за якими 180-денний строк не сплив до 07.02.2019 р., мають бути цією датою зняті з валютного нагляду.
Але! Це послаблення не поширюється на випадки штучного дроблення постачання/валютних операцій при експорті/імпорті (див. останній абзац п. 9, а також п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7).
3. Крім того, банк знімає з валютного нагляду експортну/імпортну операцію, яка залишилася незакрита на «незначну суму» (150 тис. грн.), для цих цілей курс НБУ береться на дату останньої події: останньої оплати/постачання/заліку (п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7). Але майте на увазі, що ця норма також не застосовується у випадках штучного дроблення постачання/валютних операцій при експорті/імпорті.
4. Починаючи з 7 лютого
під нагляд знову підпадають будь-які види експорту та імпорту робіт/послуг і прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (див. п.п. 1 п. 6 і п.п. 4 п. 9 Інструкції № 7)
5. Із заліками у сфері ЗЕД усе залишається, як і раніше — див. п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7 (тобто коли валюта контракту — з 1-ї групи Класифікатора валют або російські рублі, то при взаємозаліку контракт не знімуть з валютного нагляду).
6. Стаття 13 Закону про валюту за порушення резидентами строку розрахунків наказує нараховувати пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неотриманих грошових коштів за договором у гривні (якщо це валюта контракту) або в інвалюті, перерахованій у гривні за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неотриманих грошових коштів за договором (вартості товару, що недопоставлений). Стягнення пені усе так само покладено на фіскалів (ч. 8 ст. 13 Закону про валюту). Тобто в цьому («пеневому») плані особливо нічого не змінилося.
Обов’язковий продаж інвалютних надходжень
Нагадаємо, що обов’язковий продаж 50 % надходжень в інвалюті було продовжено на період з 14.12.2018 р. по 06.02.2019 р. постановою НБУ від 13.12.2018 р. № 138.
Положення № 5 «заповідає» нам цей обов’язковий продаж інвалюти і після впровадження валютних нововведень — починаючи з 7 лютого.
Згідно з п. 24 Положення № 5 обов’язковому продажу усе так само підлягають надходження в інвалюті з-за кордону, а також з території України (з поточних рахунків6 юросіб-нерезидентів) на користь юросіб-резидентів, що не є банками, ФОП, іноземних представництв (окрім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті у банках для ведення спільної діяльності без створення юрособи. Обов’язковому продажу підлягає 50 %7 згаданих інвалютних надходжень в інвалюті 1-ї групи Класифікатора і в російських рублях (пп. 25 і 27 Положення № 5).
6 Окрім інвестиційних рахунків.
7 Керівники НБУ вже говорять про зниження в недалекому майбутньому частки обов’язкового продажу інвалюти до 30 % і навіть — про повну відміну.
Банк зобов’язаний продати такі надходження без доручення клієнта і виключно на наступний робочий день після дня зарахування такої інвалюти на розподільчий рахунок.
Перелік інвалютних надходжень, що не підлягають обов’язковому продажу, див. у п. 26 Положення № 5. В основному цей список нагадує старий.
Декларування і визначення валютних цінностей
Декларування скасоване з 07.02.2019 р. У зв’язку з цим вважаємо, що валютну декларацію за 1 квартал подавати не треба, адже на дату декларування (на кінець 1 кварталу) ця обов’язковість вже не діятиме.
Визначення терміна «валютні цінності» (п.п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про валюту) тепер не охоплює цінні папери, у тому числі векселі!
І ще про різне
Використання придбаної інвалюти. Як і раніше, Положення № 5 (п. 44) зобов’язує в загальних випадках використовувати придбану інвалюту протягом 10 робочих днів після дня її зарахування на поточний (не пізніше за два робочих дні, якщо така валюта придбана для цілей, пов’язаних із виконанням зобов’язань перед уповноваженим банком — кредитором за кредитним договором).
Позитивна курсова різниця. Нагадаємо, що ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185-ВР, а також пп. 6 і 7 розд. ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281) містять вимоги про перерахування до бюджету позитивної курсової різниці, отриманої при «примусовому» продажу банком раніше придбаної інвалюти, яка у встановлений строк не витрачена клієнтом або яка була повернута в Україну. Однак ці документи з 07.02.2019 р. припиняють свою дію, а нові нормативи (у тому числі Закон про валюту, Положення № 5 та інші) подібних «курсових санкцій» уже не встановлюють!
Через кордон. Валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що не перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, не вимагають документальних підтверджень (декларування). Якщо переміщувана сума більша, то необхідні певні документальні підтвердження її походження (детальніше див. у п. 18 Положення № 5).
Реєстрація кредитів і позик у нерезидентів. Стара процедура реєстрації НБУ кредитів і позик у «нерезів» з 7 лютого відміняється. Замість цього обслуговуючий банк тепер про такі договори направлятиме відомості в інформаційну систему НБУ. Детальніше про те, як цей механізм працюватиме із згаданої дати, читайте в постанові № 6 і затвердженому нею Положенні…
Рахунки «за бугром», ліцензування, «фривольні» перекази інвалюти. І юр-, і фізособам дозволено відкривати рахунки у фінустановах за кордоном (п.п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону про валюту).
Відміняються індивідуальні ліцензії на інвалютні операції, їх замінить система е-лімітів:
— звичайним фізособам-резидентам дозволяється переказувати за кордон інвалюту на особисті потреби (не пов’язані з підприємницькою діяльністю) в розмірі, що не перевищує в сукупності 50000 євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті/гривні за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції);
— для резидентів з числа юросіб і ФОП гранична сума таких перерахувань «за бугор» становить не більше 2000000 євро включно —
це обмеження не поширюється на поточні валютні операції (окрім операцій за договорами дарування, з оплати премій, бонусів, призів, матеріальної допомоги)
Про це йдеться у пп. 88 — 90 Положення № 5.
Крім того. Як повідомив НБУ в згаданому прес-релізі (див. виноску 3) з 7 лютого нас чекають ще такі валютні послаблення:
— відміняється обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
— дозволяється укладення валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних і боргових операцій;
— дозволяється в оnline-режимі купувати іноземну валюту фізичним особам (у межах ліміту придбання готівкової валюти — до 150 тис. грн./день в еквіваленті);
— дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
— дозволяється укладення банками валютних свопів з резидентами і нерезидентами;
— збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб — з 15 до 150 тис. грн./рік;
— збільшується ліміт на придбання банківських металів фіз- і юрособами до еквіваленту 150 тис. грн./день (без обмежень для юросіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);
— дозволяється юрособам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;
— дозволяється резидентам внесення платежів в іноземній валюті при страхуванні життя;
— дозволяється здійснювати інвестиції і кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;
— дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунки для виплат за зовнішніми запозиченнями;
— дозволяється здійснення інвестицій в Україну не лише у валютах 1-ї, але і 2-ї групи Класифікатора валют (п. 29 Положення № 2).
Перевірка документів! Постановою № 8 затверджено новий порядок аналізу і перевірки банкірами документів клієнтів. Якщо вас цікавлять «фінмоніторингові штучки», рекомендуємо ознайомитися з цим документом детально (і особливо — з додатком до нього), щоб ваші валютні операції йшли як по маслу і щоб уникнути в майбутньому будь-яких неприємних інцидентів… і не лише з банкірами.
До речі, пам’ятайте, що на валютному терені незабаром нас ще чекає низка законів, у тому числі — про протидію BEPS8 (див. законопроект «Про імплементацію Плану протидії розмиванню баз оподаткування і виведенню прибутку з-під оподаткування»9).
8 Base Erosion and Profit Shifting (розмивання бази та виведення прибутку).
9 https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=80189571&cat_id=55838
Як каратимуться «валютні» порушення
За ст. 13 Закону про валюту. Тут установлено («пролонговано») покарання за порушення строків розрахунків з експорту/імпорту у вигляді нарахування пені фіскалами, про що ми вже говорили (див. вище).
За ст. 14 Закону про валюту. Підпункт 3 ч. 1 цієї статті до юросіб (окрім уповноважених установ) «за порушення вимог валютного законодавства» передбачає заходи впливу у вигляді штрафних санкцій. Частина 4 цієї статті конкретизує, що
ДФСУ має право адекватно здійсненому порушенню застосувати до юросіб захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до (!) 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства
Тобто на зміну старим «100 %» санкціям (у розмірі, еквівалентному сумі операції) за ст. 16 Декрету № 15-93, які «помірно» застосовував НБУ, тепер прийде нова «до 100 %-ва» санкція, але застосовувана вже фіскалами! Та ще й «адекватно здійсненому порушенню»! Загалом, терміново запасайтеся «термосками» для фіскальних валютних перевірок.
Але звертаємо увагу, що згідно з ч. 1 ст. 15 Закону про валюту головні фіскали ще повинні визначити порядок застосування цього штрафу.
Частина 3 ст. 14 Закону про валюту передбачає для небанківських фінустанов за порушення вимог валютного законодавства штраф (від НБУ) — до 20 % власного капіталу.
У ч. 2 ст. 15 Закону про валюту встановлено, що штрафи можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
За КУпАП. Підпункт 4 ч. 1 ст. 14 Закону про валюту передбачає до фізичних осіб, посадових осіб юросіб і уповноважених установ заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених КУпАП. Для цих цілей Законом про валюту (див. ч. 4 ст. 16) була змінена редакції ст. 1621 КУпАП, якою тепер за порушення порядку здійснення валютних операцій передбачений адмінштраф на посадових осіб юросіб (окрім уповноважених установ) і громадян — ФОП від 1700 до 5100 грн. А також ст. 1665 КУпАП тепер передбачає адмінштраф для посадових осіб уповноважених установ від 5100 до 6800 грн.
висновки
- З 7 лютого цього року розпочнеться валютне регулювання за новими нормативами (головні з них — Закон про валюту і 8 перших постанов Правління НБУ цього року).
- Усі розрахунки в Україні мають бути тільки в гривні. Розрахунки готівковою інвалютою заборонені. Розрахунки з нерезидентами — тільки через банки безготівкою. Винятків небагато.
- Строк розрахунків за експортно-імпортними операціями починаючи з 07.02.2019 р. збільшується з 180 до 365 днів (за «перехідними» операціями строк подовжується).
- Знову потрапить під нагляд експорт/імпорт послуг і прав інтелектуальної власності. Але під нагляд банків не потраплять операції (чи залишок заборгованості) за контрактами, суми яких не перевищують еквівалент 150 тис. грн.
- Зберігається та ж пеня за порушення строків розрахунків.
- Зберігається обов’язковий продаж 50 % надходжень в інвалюті.
- Відміняються декларування валютних цінностей, реєстрація в НБУ договорів кредитів і позик у «нерезів», індивідуальні ліцензії на валютні операції. Вводиться ще ціла низка валютних послаблень…
- Вводиться «до 100 %-й» штраф за порушення валютного законодавства, який тепер застосовуватимуть фіскали, а не НБУ. Збільшено адмінштрафи за «валютні» порушення для посадових осіб і ФОП.
