Теми статей
Обрати теми

Якщо допомога з ФСС запізнюється

Савченко Олена, налоговый эксперт
Останнім часом затримка з виплатою допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з Фонду соціального страхування (ФСС), на жаль, стала звичайною практикою. Що робити в цьому випадку роботодавцю? Чи мусить він виплачувати допомогу працівнику своїм коштом? Як бути з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, адже граничних строків для їх сплати ніхто не скасовував? А що робити у разі, коли на момент звільнення працівника допомога з Фонду так і не надійшла? Докладніше з цими питаннями і розберемося зараз.

Про строки

Робочим органам ФСС відведено 10 робочих днів після надходження від роботодавця-страхувальника заяви-розрахунку на те, щоб перевірити заяву-розрахунок та перерахувати страхувальнику фінансування або ж надати обґрунтовану відмову в прийнятті заяви-розрахунку (п 8 Порядку № 12*).

* Затверджений постановою правління ФСС від 19.07.2018 р. № 12.

Виплатити допомогу роботодавець зобов’язаний після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на спецрахунок, але не пізніше ніж у строки, визначені у ч. 2 ст. 32 Закону № № 1105** (див. п. 9 Порядку № 12).

** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Своєю чергою роботодавець зобов’язаний виплатити лікарняні/декретні у найближчий після дня їх призначення строк, установлений для виплати заробітної плати (п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону № 1105).

Як бачите, усі перелічені норми сформульовано так, щоб працівник якнайскоріше отримав виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Але як бути, якщо граничний строк їх виплати, визначений Законом № 1105, настав, а фінансування немає? Чи можна (чи потрібно) роботодавцю виплачувати лікарняні/декретні зі своєї кишені?

Однозначно роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства (ФОП) у строки, встановлені для виплати зарплати. Чекати надходження допомоги, що фінансується ФСС (допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах), тут не потрібно.

Що стосується допомоги від ФСС, то тут залишається тільки чекати, сподіватися і вірити в швидке надходження фінансування.

Ніде в законодавстві не прописано обов’язок роботодавця виплачувати допомогу зі своєї кишені до отримання фінансування з ФСС

Але навіть якщо роботодавець зробить це за власною ініціативою, у нього можуть виникнути проблеми з компенсацією понесених витрат.

Справа у тому, що коли кошти з ФСС все-таки надійдуть на спеціальний рахунок страхувальника, з «перекиданням» їх на свій поточний рахунок виникнуть складнощі. Адже страхові кошти, зараховані на окремий спеціальний рахунок страхувальника, можуть бути використані ним виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам (п. 2 ст. 34 Закону № 1105). Навіть якщо банк і пропустить операцію з «перекидання» (а такі одиничні випадки були на практиці), то потім імовірне виникнення проблем з ФСС, який може розглядати цю операцію як нецільове використання коштів ФСС.

Виходить, єдине, що слід робити у разі затримки допомоги з Фонду, — чекати, поки ФСС її перерахує.

Сплата ЄСВ, ПДФО та ВЗ

ЄСВ. Суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок ФСС, та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, а також суми допомоги по вагітності та пологах включаються до бази для нарахування ЄСВ (ч. 1 ст. 7 Закону № 2464*).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Сплатити ЄСВ слід під час виплати лікарняних/декретних, але не пізніше 20-го числа (а у разі, якщо підприємство належить до гірничих, — 28-го числа) місяця, наступного за місяцем нарахування допомоги (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Отже, будьте уважні й не пропустіть граничний строк сплати ЄСВ, якщо фінансування з ФСС на зазначену дату не надійшло.

Зауважимо, що ЄСВ у будь-якому разі сплачують з поточного рахунка. Тож із цим проблем бути не повинно.

Лікарняні та декретні відображаємо у Звіті з ЄСВ, сформованому за той місяць, у якому ці виплати були фактично нараховані.

ПДФО та ВЗ. Допомога по вагітності та пологах — це неоподатковуваний дохід (див. п.п. 165.1.1 ПКУ). Тому залишаємо його осторонь.

Суми оплати перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності ПКУ відносить до заробітної плати (п.п. 169.4.1 ПКУ), і відповідно їх оподатковують ПДФО та ВЗ.

Граничний строк сплати ПДФО та ВЗ з нарахованих, але не виплачених лікарняних — 30-й календарний день, наступний за останнім днем місяця, в якому суму допомоги нараховано (п.п. 168.1.5 ПКУ).

І ось саме тут і є основна проблема. За звичайних обставин ПДФО та ВЗ з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавець утримує і перераховує до бюджету зі спеціального рахунка страхувальника одночасно з виплатою працівнику допомоги. У нашому випадку зробити це неможливо, на спецрахунку грошей немає. Але строків сплати ПДФО (30 календарних днів після місяця нарахування) ви дотриматися зобов’язані, інакше — штрафи.

Тож залишається єдиний вихід:

якщо на граничну дату сплати ПДФО та ВЗ допомога не надійшла, то ПДФО та ВЗ перераховуйте з поточного рахунка підприємства

Після надходження на спецрахунок фінансування з ФСС виплачуйте працівнику допомогу і повторно сплачуйте ПДФО та ВЗ, але вже зі спецрахунка.

У результаті виникне переплата з ПДФО та ВЗ, яку можна буде зарахувати в рахунок майбутніх платежів з ПДФО та ВЗ.

У формі № 1ДФ:

допомогу по вагітності та пологах відображаємо за фактом нарахування (виплати). Ознака доходу — «128»;

— лікарняні показуємо в загальній сумі зарплати, нарахованої/виплаченої у відповідному звітному кварталі. Ознака доходу — «101».

Якщо працівник звільняється

Роботодавець у день звільнення працівника повинен провести з ним остаточний розрахунок (ст. 116 КЗпП). Але фінансування з ФСС так і не надійшло.

Чи є небезпека, що у разі невиплати належної працівнику допомоги з ФСС доведеться сплатити суму у розмірі середнього заробітку працівника за увесь період затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП)?

Одразу поспішаємо заспокоїти: виплачуючи допомогу після звільнення, роботодавець не порушить норми ст. 116 КЗпП (листи ФТВП від 12.01.2015 р. № 8-37-17, від 21.03.2011 р. № 01-16-590 та від 01.04.2011 р. № 03-28-738). Пояснення тут одне: суми матеріального забезпечення застрахована особа отримує від Фонду і за рахунок коштів Фонду (це не кошти підприємства), а отже, в цьому випадку порушення ст. 116 КЗпП немає.

На завершення нагадуємо, що отримавши соцстрахівські кошти на рахунок і виплативши їх працівникам, страхувальник зобов’язаний відзвітувати перед ФСС, надіславши Повідомлення протягом місяця з дня проведення виплат.

Докладнішу інформацію про всі нюанси нарахування та виплати лікарняних можна знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 78.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі