15.04.2019
Якщо в податковій накладній (ПН) — звичайній або компенсуючій (за п. 198.5 ПКУ) — податкові зобов’язання (ПЗ) були нараховані не в повному обсязі, то потрібно скласти:
— зменшуючий РК (яким вивести в нуль показники такої ПН), а також
— нову ПН на всю суму ПЗ (у повному обсязі) датою їх виникнення (першої події)
Два березневі листи — тривожні дзвіночки для платників. Оскільки цього разу фіскали пропонують найважчий варіант виправлення сумової помилки в ПН (у разі заниження обсягів): обнулити занижену ПН (зменшуючим РК), після чого перевиписати нову ПН (на повний обсяг постачання). А, як відомо, у разі запізнення з реєстрацією ПН/РК це загрожує штрафом. Тим паче, що контролери (ігноруючи позицію Мінфіну, доведену листом від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306) висловлюються за застосування штрафів, у тому числі до будь-яких компенсуючих ПН/РК за п. 198.5, ст. 199 ПКУ (листи ДФСУ від 20.03.2019 р. № 1120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 16.01.2019 р. № 175/6/99-99-15-03-02-15/IПК, докладніше про штрафи див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 17, с. 3 та 16). До речі, порада щодо перевиписування ПН раніше лунала в листі ДФСУ від 13.04.2018 р. № 1571/6/99-99-12-02-01-15/ІПК (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 49, с. 24). Ну, а в покупця ПК можливий лише за правильною ПН.
Проте з повним перевиписуванням компенсуючої ПН (за п. 198.5 ПКУ) податківці явно перегинають палицю, оскільки навіть якщо й просувати варіант із ПН, то за компенсуючими ПЗ цілком можна було б обійтися доскладанням ПН на різницю (щодо ПЗ, яких бракує). Адже самі контролери визнають можли- вість складання кількох (!) компенсуючих ПН (а не однієї-єдиної) протягом звітного періоду, оскільки це (як вони самі ж підкреслюють) не заборонено Порядком № 1307* (БЗ 101.16). Тим паче, що компенсуючу ПН складаємо для себе і покупцю не видаємо (тобто від неї не залежить ПК у покупця).
* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Що характерно: зовсім недавно для виправлення помилок у звичайній (некомпенсуючій) ПН фіскали якраз і пропонували доскладати ПН на різницю (позицію, якої не вистачає) (БЗ 101.15, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 18, с. 3). Нагадаємо: ми критикували такий спосіб виправлення звичайних ПН як небезпечний для покупця. Хоча проіснувала ця консультація недовго (з 15.03.2019 р. на зміну їй з’явилася нова про перевиписування ПН).
Насправді ж пропонований фіскалами підхід ні в ПКУ, ні в Порядку № 1307 не прописаний. А на сьогодні в ст. 192 ПКУ закладено єдиний механізм виправлення ПН-помилок — за допомогою РК. У ній передбачено, що РК складається також у разі виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації. Причому він добре відомий і фіскалам. Адже (усупереч листам, що коментуються) є чинні консультації (БЗ 101.15, 101.16), в яких податківці радять за допомогою РК (!) виправляти сумові помилки, зокрема: в обсягах зведених компенсуючих ПН (за п. 198.5 ПКУ) та розподільчих ПН (за ст. 199 ПКУ), а також у разі застосування не тієї ставки ПДВ (7 %, 0 % замість 20 % або навпаки, БЗ 101.16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 52-53, с. 4). Тож РК-варіант насправді є єдино законним. Інша річ, що у продавця він може призводити до перекручення ліміту (виникнення в СЕА незникаючого ∑Перевищ). Але ж за варіанта податківців таке перекручення ліміту вийде ще більшим!
Особливо неприємно, що пропонований контролерами підхід змушує розплачуватися за сумову помилку повним штрафом (хоча частину ПЗ вже було зареєстровано/задекларовано), що ні в які ворота не лізе! І раз на те пішло, то непросте питання з сумовими помилками потребує врегулювання шляхом унесення змін до Порядку № 1307 та ПКУ.