висновок документа
Якщо в ПН не зазначена окрема товарна позиція, у зв’язку з чим загальний обсяг постачань не відповідає первинним документам, то необхідно додатково скласти нову ПН датою виникнення податкових зобов’язань, а в розділі Б відобразити окрему товарну позицію, яка не була зазначена в ПН (номенклатура, ціна, кількість, обсяг, сума ПДВ та інші показники за такою товарною позицією)
На жаль, у запитанні чітко не сказано, що стало джерелом проблеми. Але з контексту видно, що платник податків припустився помилки при виписуванні ПН: забув вписати якусь номенклатуру. Первинні документи були виписані правильно, а ось до ПН закралася помилка. Взагалі-то таку помилку можна виправити шляхом складання одного РК з причиною коригування «104», в якому повністю відмінусувати всю номенклатуру, що фігурує в ПН, а потім додати усю потрібну номенклатуру, включаючи ту, якої в ПН не було (або просто додати потрібну номенклатуру, якщо система зареєструє такий РК). Власне, так свого часу радили додавати номенклатуру самі податківці (лист ДФСУ від 01.02.2018 р. № 400/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Відтоді складання РК змінилося (з’явилися групи і причини коригування, змінився сам підхід до заповнення), але в цій частині принцип залишився тим самим (БЗ 101.16). Разом із помилковою ПН цей РК надає право покупцеві збільшити ПК.
А ось у консультації, що коментується, податківці говорять абсолютно про інше. Виправити цю помилку можна шляхом складання окремої ПН з тією номенклатурою, яка помилково не була зазначена спочатку (зрозуміло, датою виникнення ПЗ). Чисто технічно такий варіант пройде (ПН зареєструється). Проте фактично це означатиме, що на одне постачання буде складено дві ПН! Але ж наші читачі знають, що самі податківці забороняли дробити постачання в ПН (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 7). Так, у досі чинній консультації (БЗ 101.16) сказано, що складання двох або більше ПН, зокрема, при одноразовому постачанні товарів/послуг не відповідає ПКУ і не дозволяє ідентифікувати операцію, а покупець не має права ставити ПК за такими ПН.
Більше того, податківці фактично дозволяють виписувати ПН, які не відповідають первинці, що категорично ними забороняється (БЗ 101.16)! Адже окремо ні перша (помилкова) ПН, ні друга (виправляюча) ПН не відповідатимуть показникам накладної або акта. Тому такий новаторський підхід ми б не радили брати на озброєння. Хоча іноді він виглядає привабливо. Наприклад, дозволяє знизити ризик блокування ПН, якщо платник податків буде вміло маніпулювати критерієм «500 тис.» (п.п. 2 п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117). Проте без відповідної ІПК вдаватися до нього небезпечно, причому не стільки для постачальника, скільки для покупця (рубати ПК будуть йому).
Що ж до традиційного підходу (ПН + РК), то податківці не можуть його заборонити (хоча окремі спроби були, див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 49, с. 24). Більше того, по суті — це сумова помилка в ПН, і виправляється вона так само, як, скажімо, помилка в ставці, тобто одним РК (про що податківці повідомили, наприклад, у БЗ 101.16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 3).
Причому в деяких випадках він навіть привабливіший. Наприклад, якщо ПЗ виникли в першій половині місяця і до кінця місяця регліміту не вистачає на всю суму (або взагалі не зареєстрували ПН), то вийти з ситуації можна шляхом штучного складання ПН з відсутньою номенклатурою, а потім виправляючого її збільшуючого РК (головне, щоб він був датований тим же місяцем). Може це і бентежить податківців? Подивимося, як розвиватимуться події далі.
