Як виправити сумову помилку в ПН?

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2018/№ 49
Як бути, якщо при заповненні податкової накладної (ПН) помилилися в кількісних/вартісних показниках (тобто припустилися сумової помилки, що вплинула на суму компенсації). Як її виправити?

«Виправляючий» РК

Помилки в податкових накладних виправляють через розрахунок коригування (РК). Ця можливість закріплена п. 192.1 ПКУ. Там сказано: «розрахунок коригування складається також у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг». Тому за допомогою РК виправляють і сумові помилки в ПН. Щоправда, ані у ПКУ, ані у Порядку № 1307* не визначений механізм виправлення сумових помилок. Із цього приводу в нормативці взагалі ніяких вимог немає.

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Втім, з урахуванням роз’яснень, що видавали у минулому самі ж контролери (розміщених раніше у Базі знань на сайті ДФСУ в категорії 101.16, які зараз значаться в «недіючих»), на практиці склався такий підхід до виправлення сумових помилок:

— на дату виявлення помилки складали «виправляючий» РК;

— такий РК був «збільшуючим» або «зменшуючим» (зважаючи на те, в який бік помилилися). Тобто РК, по суті, складався на величину помилки. З його допомогою коригували ПН у відповідний бік: «добирали» потрібну («знімали» зайву) суму по ПН.

Після такого коригування вважалося, що ПН виправлена, тому покупець міг відображати податковий кредит (ПК). Тоді як продавець у будь-якому випадку зобов’язаний був задекларувати правильні податкові зобов’язання періодом першої події. Інакше йому треба було уточнитися, подавши до періоду першої події уточнюючий розрахунок (УР).

Проте після весняних змін (переналаштування ПЗ і виключення причини «Виправлення помилки») з виправленням сумових помилок знову виникло питання. Зареєструвати «виправляючий» РК (на сумові розбіжності) виходило хіба що з найбільш відповідною причиною з дозволених (наприклад, «Зміна ціни», «Зміна кількості», «Зміна номенклатури»), показуючи в ньому операції розгорнуто у два рядки: у «мінусовому» обнуляли помилковий рядок ПН і в «плюсовому» відображали правильні дані (детальніше про його заповнення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 37, с. 6).

Втім, про те, як у нинішніх умовах виправляти сумові помилки в ПН, податківці досі не висловилися (у Базі знань свіжих роз’яснень немає). Хоча є роз’яснення, як виправляти:

— помилки в шапці (окрім дати/ІПН) — «порожнім» РК, з правильно переписаною шапкою, в якому табличну частину (розділи А і Б, у тому числі гр. 2 РК «Причина коригування») не заповнювати (БЗ 101.16, листи ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2422/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 30.05.2018 р. № 2368/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 23.05.2018 р. № 2291/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). А ось помилки в шапці у відмітці «Х» «Зведена податкова накладна» — «зменшуючим» РК з перевиписуванням правильної ПН з відміткою/без відмітки в шапці (лист ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2418/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча, на наш погляд, навіть якщо таку помилку не виправити, то це не повинно вплинути на право покупця відобразити ПК за такою ПН (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 44). До речі, в проекті змін** до Порядку № 1307 замість такої відмітки збираються ввести цифрову код-ознаку зведеності;

** Проект розміщений за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2018-rik/72918.html

— помилку в даті/ІПН — «зменшуючим» РК з перевиписуванням правильної ПН з потрібною датою/ІПН (БЗ 101.16);

— помилки в номенклатурі/кодах УКТ ЗЕД — «виправляючим» РК через зміну номенклатури.

Детальніше про виправлення таких помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 37, с. 4.

На жаль, про виправлення сумових помилок нічого не говориться і в проекті змін до Порядку № 1307. Щоправда, в проекті водночас

збираються врегулювати проблему «зайвих» помилкових ПН,

тобто ПН, повторно складених на одну і ту ж госпоперацію, що з’їдають ліміт (листи ДФСУ від 05.04.2018 р. № 1437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 21.05.2018 р. № 2229/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Як? Через їх відміну «зменшуючим» (сторнуючим) РК з особливим типом причини «16» у шапці.

Нагадаємо: поки що зайву ПН вдавалося відмінити, зазначаючи в гр. 2 РК причину коригування «Повернення товару або авансових платежів», з використанням якої в цьому випадку погодилися і податківці (лист ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2461/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), хоча вона й «не дуже» відповідає суті операції. Однак у більшості випадків після виправлень виникала проблема «з’їдання» ліміту через ∑Перевищ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 37, с. 4 і № 33, с. 9).

Тому платники стали звертатися в органи ДФС за індивідуальними консультаціями (листи ДФСУ від 29.05.2018 р. № 2358/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 23.05.2018 р. № 2292/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 21.05.2018 р. № 2228/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 16.05.2018 р. № 2171/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 14.05.2018 р. № 2112/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 08.05.2018 р. № 2054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Проте в листах контролери обмежилися тільки перерахуванням можливих причин коригування і уникли прямої відповіді на запитання, як виправити сумові помилки в ПН.

На цьому фоні на увагу заслуговує лист ДФСУ від 13.04.2018 р. № 1571/6/99-99-12-02-01-15/ІПК (ср. 050493200). У ньому контролери відмовили покупцеві в можливості відображення ПК і заявлення бюджетного відшкодування за виправленою ПН (тобто після того, як «занижену» ПН виправили «збільшуючим» РК). Фіскалам не сподобався спосіб виправлення сумової помилки. На їх думку, виправляти сумову помилку треба було так: спершу скласти «зменшуючий» РК (для обнулення/сторнування «заниженої» помилкової ПН), після чого оформити правильну ПН «заднім числом» (тобто датою першої події).

З претензіями фіскалів не можемо погодитися. Оскільки насправді

у податківців немає підстав не визнавати ПК за виправленою ПН і говорити про порушення

Адже ніякий пункт ПКУ або Порядку № 1307 не порушений, оскільки в них порядок виправлення сумових помилок взагалі не визначений! А в цих документах тільки «узагальнено» позначена сама можливість складання РК для виправлення ПН- помилок (без опису конкретного механізму виправлень і заповнення РК). Тому помилки, за великим рахунком, можна виправляти будь-яким способом, головне — здійснити виправлення ПН. І спосіб виправлення, проведений платником, має право на існування. Тому говорити про те, що платник діяв неправильно, щось порушив, застосував не той спосіб виправлень, податківці не мають права.

Тим паче що раніше самі контролери закликали складати «збільшуючий»/«зменшуючий» РК для виправлення сумових помилок, не ставлячи під сумнів ПК за виправленою ПН. А в законодавстві відтоді стосовно РК нічого не змінилося і ніяких норм щодо виправлення помилок не додалося. Та й у такому разі після виправлень на руках у покупця є всі документи для підтвердження ПК: ПН з РК. Тож чіпляння контролерів не аргументовані.

До того ж пропонований фіскалами підхід (з перевиписуванням ПН «заднім числом») для продавця на рівному місці обернеться штрафом за прострочення реєстрації ПН (за п. 1201.1 ПКУ). І тільки якщо помилку встигнути виправити до граничних строків реєстрації, то штрафу за прострочення можна уникнути. Проте продавець вже своєчасно (за першою подією) склав і зареєстрував ПН (тобто без порушень cтроків). Так чому ж через «осічки» в сумі він повинен сповна розплачуватися штрафом за несвоєчасну реєстрацію ПН? Тим більше, якщо помилка взагалі арифметична (сплутали цифри)?

Втім, сподіваємося, що далі за таку епізодичну індивідуальну консультацію справа не піде. Тим паче що в цілій «армії» зазначених вище індивідуальних консультацій немає і натяку на таке виправлення сумових помилок і якусь зміну поглядів контролерів.

Інакше, якщо податківці почнуть чіплятися до сумових помилок і знімати у покупців ПК/«шити» продавцям штрафи за неперевиписування ПН, сміливим платникам податків доведеться думати, як взагалі «відмінити» помилку, щоб обійтися без виправлень.

Як «відмінити» помилку?

Серед можливих варіантів — «відмінити постачання», «відсунути першу подію» (щоб ПЗ виникали пізніше і не з’являлася необхідність виправлень).

Ну, скажімо, якщо помилка закралася в «передоплатну» ПН (припустимо, «занизили» ПН — частину грошей не врахували і склали на суму, менше за потрібну), можна удатися до договору позики. Тобто умовитися, що гроші, які не потрапили в ПН, — це поворотна фіндопомога. Для цього оформити договір безвідсоткової поворотної фіндопомоги (за яким покупець — позикодавець, продавець — позичальник). Тоді щодо таких коштів не виникне об’єкта ПДВ (не буде першої події). Тобто довраховувати в ПН їх не доведеться. ПН стане безпомилковою і виправлень не вимагатиме. Потім після відвантаження можна провести залік: зарахувати зустрічні однорідні (грошові) вимоги за двома договорами: договором купівлі-продажу і договором позики (ст. 601 ЦКУ).

І до речі, якщо «передоплатна» ПН навпаки «завищена» (складена на суму, більшу за потрібну), то за допомогою договору позики (на увесь отриманий аванс) зможемо «відмінити» повністю постачання і відсунути першу подію. Тоді «передоплатну» ПН взагалі відмінимо «зменшуючим» РК (як помилкову), а пізніше, коли виникне перша подія, складемо правильну ПН.

Ще якщо дозволять обставини (при тривалому виконанні робіт, наданні послуг — більше року), ПДВ-наслідки можна «відсунути», оформивши відносини як довгостроковий договір. Тоді колишню «передоплатну» ПН визнаємо помилковою (її обнулимо «зменшуючим» РК). А правильну ПН (за «довгостроковими» правилами пп. 187.9, 198.2 ПКУ) складемо аж «під завісу» довгострокового контракту — на дату фактичної передачі-отримання робіт/послуг (дата для ПЗ).

Якщо помилка — у «відвантажувальній» ПН (приміром, заниження — не врахували якісь товари), врятувати може дроблення постачання на декілька частин (первинку і договір краще оформити в такому ж дусі). Тим паче що і податківці не проти дроблення постачання на декілька ПН залежно від договірних умов (лист від 29.01.2018 р. № 309/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; БЗ 101.16).

Ще можна передати товари, що «пролетіли», покупцеві на зберігання (без права їх використання покупцем-зберігачем). Тобто укласти з покупцем замість договору купівлі-продажу договір відповідального зберігання. Тоді за такими товарами «відкладеться» перша подія. Адже передача на зберігання не є постачанням і не зачепить ПДВ-облік ні у сторони, що передає (поклажодавця), ні у приймаючої сторони (зберігача). Тобто «відвантажувальна» ПН стане безпомилковою. З часом договір зберігання з покупцем розірвемо і укладемо новий звичайний договір купівлі-продажу.

Якщо ж «відвантажувальна» ПН, навпаки, помилково «завищена» (складена на суму більше за потрібну), то договором зберігання (на увесь відвантажений товар) зможемо «відмінити» повністю постачання, тобто і першу подію за ним. Тому «відвантажувальну» ПН (як помилкову) обнулимо «зменшуючим» РК. Тож доведеться маневрувати.

Детальніше про ці ситуації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 28.

Хоча сподіваємося, що ситуація із сумовими помилками проясниться і контролери висловляться щодо того, яким чином заповнювати РК за ними.

висновки

  • Традиційно сумові помилки в ПН усували «виправляючим» («збільшуючим»/«зменшуючим») РК.
  • Про те, як у нинішніх умовах виправляти сумові ПН-помилки, контролери досі не висловилися. Тому поки залишається застосовувати попередній варіант їх виправлення.
  • Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

    Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

    Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

    Як відключити