«Паливний» (і «спиртовий») акциз: продовжуємо розмову*

* Початок див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 28, с. 20.

Якесь страхіття наближається (нагляд, конфіскація, штрафи)

Розпочнемо з сумного. Зміни, пов’язані з акцизним перезавантаженням, передбачають низку нових наглядових і каральних заходів. Схоже, що без зареєстрованої в ЄРАН АН (РК) тепер краще пальне/спирт не переміщати/не зберігати. Згідно з оновленим п. 228.2 ПКУ (сукупно з пп. 19¹.1.14 та 19¹.1.17) фіскальний орган здійснює контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального і спирту.

А нова редакція п. 228.3 ПКУ передбачає у разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального або спирту з використанням транспортних засобів, що не зазначені в АН, зареєстрованих в ЄРАН, або в заявках на переміщення пального/спирту, в МД (у разі транзиту), а також фактів реалізації пального/спирту з таких транспортних засобів, що податківці тимчасово (до винесення постанови суду)

Аналогічні наслідки — з вилученням пального/спирту, а також ємностей та обладнання — передбачені в разі виявлення фіскалами фактів зберігання та реалізації пального/спирту на акцизному складі, не зареєстрованому в СЕАРП!

Як прописано в п. 228.3 ПКУ, виконання рішення суду про таке вилучення (конфіскацію) на користь держави здійснюється «згідно із законом».

При цьому цікаво, що норми про таку конфіскацію впроваджуються/встановлені в КУпАП. У новій редакції ст. 164 КУпАП за згадані вище (перелічені в п. 228.3 ПКУ) діяння передбачено штрафи в розмірі від 17000 до 34000 грн.

Протокол за цією статтею складають фіскали та Нацполіція, рішення виносить суд.

Зауважимо, що таку конфіскацію у юросіб (на відміну від фізичних осіб, включаючи ФОП) на підставі КУпАП проводити, ніби як, не зовсім законно. Адже цей Кодекс покликаний регулювати питання відповідальності фізичних осіб.

Водночас до юридичних осіб положення КУпАП застосовуються точково, тільки у випадках, прямо в ньому визначених. Зокрема, на юридичних осіб можуть накладатися штрафи за ст. 122 та 123 КУпАП, що пов’язані з порушеннями правил дорожнього руху. Але в ст. 164 КУпАП про юридичних осіб не згадується. Причому як у нинішній, так і в майбутній редакціях. А конфіскувати у водія авто, що належить не йому, а юрособі, яка його найняла, — це нонсенс. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

До речі, сам водій часто може й не знати про те, чи оформлена та зареєстрована в ЄРАН АН на обсяги пального/спирту, які він перевозить, і чи зазначено в АН саме цей транспортний засіб…

Тут заразом можна згадати й нові адмінштрафи, що з’явилися в ст. 164 КУпАП (див. вище). Щодо них там чомусь не зазначено, на кого вони накладаються: але, мабуть, відповідати має не водій (і не завскладом), а ФОП або керівник юрособи, який цього водія вивів у рейс (напевно ж знаючи про зберігання/реалізацію не проведених через СЕАРП партій пального/спирту)*. Адже важливою умовою для притягнення до адмінвідповідальності є наявність вини порушника!..

* Але і цим справа може не обмежитися. Є ще й кримінальна відповідальність. Редакцію ст. 204 КК з 1 липня теж змінили, але вона поки стосується тільки незаконно виготовлених підакцизних товарів (включаючи пальне й спирт), тому тут ми в неї заглиблюватися не будемо…

Але якщо при цьому спійманий фіскалами суб’єкт (через його працівника-водія, представника, експедитора тощо) реалізує пальне/спирт, будучи не зареєстрований платником «паливного» («спиртового») акцизу, він у комплекті з санкціями зі ст. 164 КУпАП отримає ще й 100 % санкцію за п. 117.3 ПКУ, яку ніхто не скасовував і яка загрожує усім, хто «забуде» зареєструватися. Оскільки цей 100 % штраф застосовується тільки у разі реалізації пального, то слід пам’ятати, що оновлений термін «реалізація пального» тепер охоплює будь-яку передачу, у тому числі й на зберігання…

Крім штрафів «за лічильники» (20/50 тис. грн.) новою редакцією ст. 128¹ ПКУ

а також по 1 тис. грн. за кожен несвоєчасно поданий до ДФС електронний документ про залишки або обсяги обігу пального чи спирту.

Перехідне (міжскладове «тасування» залишків, інвентаризація)

Оскільки адміністрування тепер «заточене» на акцизні склади, то дуже важливе значення для оновленого «паливно-спиртового» акцизу має питання правильного розподілу на 01.07.2019 р. обсягів пального (і спирту) між платниками й складами, розпорядниками яких вони є.

Пунктом 23 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ розписано алгоритм дій платника для розподілу залишків пального станом на 01.07.2019 р. за місцями його зберігання.

«Тасування» обсягів між акцизними складами (а в деяких ситуаціях і між платниками — наприклад, коли пальне зберігається в чужих резервуарах, на чужому складі) здійснюватиметься шляхом виписування та реєстрації в ЄРАН цілої купи АН (останній етап реєстрації АН має закінчитися 22 липня). Докладніше читайте в самій нормі, але оскільки там написано дуже стисло, напевно із цього приводу буде ще безліч запитань і роз’яснень від фіскалів. Крім того, незрозуміло, як бути тут новим платникам — тим, хто зобов’язаний до 1 липня зареєструвати і себе, і акцизні склади (про їх проблеми читайте далі).

У цьому ж пункті зазначено, як у липні вводитимуться в СЕАРП на конкретні акцизні склади (у тому числі пересувні) обсяги ввезеного в Україну в липні пального (спирту).

Пальне — інвентаризації не буде! ПКУ не передбачає проведення інвентаризації залишків пального станом на 01.07.2019 р. Цей факт уже підтвердили і фіскали (див. лист ДФСУ від 14.03.2019 р. № 1035/6/99-99-12-02-02-15/ІПК).

Оскільки, у тому числі, і для нових платників «паливного» акцизу нормативно не передбачено інвентаризації залишків пального на 1 липня та відображення фіскалами таких вхідних обсягів пального в СЕАРП, то тим суб’єктам, які будуть зобов’язані зареєструватися платниками, краще завчасно (до цієї дати) максимально позбавитися від залишків наявного в них пального.

У згаданому листі податківці чітко пишуть, що і новачки інвентаризацію не проводять, а отже, її акт при реєстрації платником фіскалам не надають…☹

Утім, ця проблема (повторного оподаткування залишків) завжди супроводила новозареєстрованих платників «паливного» акцизу.

Інвентаризація спирту. А ось для внесення до СЕАРП залишків наявного спирту станом на 01.07.2019 р. розпорядники акцизних складів зобов’язані провести на цю дату інвентаризацію та подати фіскалам її акт (за формою, затвердженою Мінфіном) протягом перших 20 календарних днів липня (п. 24 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Далі розглянемо окремі «паливно-акцизні» нюанси, в тому числі через призму роз’яснень фіскалів.

Є склад чи немає складу?

У листі ДФСУ від 06.02.2019 р. № 415/6/99-99-12-01-02-15/ІПК фіскали підтвердили, що коли загальна місткість ємностей, розташованих на території (у приміщенні), не перевищує 200 м³, а власник або користувач такого приміщення чи території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м³ (1 млн л) без урахування обсягу пального, заправленого на АЗС тощо, та використовує пальне тільки для потреб власного споживання чи промислової переробки, не здійснюючи операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, то таке приміщення/територія не є акцизним складом.

Тут хочемо звернути увагу на такі моменти. Не перевищувати 200 м³ обсягу повинні тільки ті ємності, що розташовані на конкретній території/в конкретному приміщенні, а не всі наявні у госпсуб’єкта обсяги ємностей. Тут можна, щоб не перевищити граничний обсяг «на точці», «зайву» частину наявних там ємностей або передати комусь в оренду (див. далі), або зробити «непридатними» до експлуатації, такими, що потребують ремонту чи підлягають списанню.

Крім того, наразі не зрозуміло, як перевіряти цей обсяг — чи то за підсумками попереднього року, чи то за якимись прогнозними розрахунками на 2019 рік? Схоже, фіскали в цьому питанні ще не визначилися. Але, наприклад, у згаданому вище листі йдеться про розрахункові обсяги на 2019 рік…

Загалом, старайтеся, щоб у вас і за минулий рік, і за цей (прогнозний) 1000 м³ перевищено не було.

Оренда ємностей, чиї обсяги?

У листі ДФСУ від 27.02.2019 р. № 785/6/99-99-12-01-02-15/ІПК йдеться про передачу в оренду частини складу з обладнанням для зберігання пального іншому суб’єкту, який в отриманих ємностях зберігатиме своє пальне. При цьому територія перебуватиме в спільному користуванні орендодавця та орендаря. Податківці роз’яснили, що така передача в оренду не заборонена і що обсяги пального, які окремо надходитимуть орендареві і належатимуть йому, в цілях визначення кількісного критерію (1000 м³) протягом року, обліковуватимуться у складі обсягів пального орендаря. Виходячи з цієї логіки фіскалів можна зробити висновок, що передані в оренду обсяги ємностей повинні також обліковуватися при визначенні критерію обсягу (200 м³) в орендаря, а не орендодавця. Тобто шляхом передачі «зайвих» ємностей в оренду орендодавець може вирішити питання з «вписуванням» у критерії обсягу.

Якщо ж суб’єкт передаватиме в оренду не самі ємності, а надаватиме послуги зі зберігання (та відпуску) чужого пального у своїх ємностях (тобто буде договір не оренди, а зберігання), то ситуація буде іншою.

Про що вже було сказано в першій статті (див. нову редакцію п.п. 14.1.212 ПКУ).

І тоді в орендодавця (незалежно від обсягів ємностей та пального) точно буде і акцизний склад, і необхідність реєструватися платником, і АН доведеться складати на таке чуже пальне, що зберігається у своїх ємностях (див. про це також у відповіді на друге запитання в листі ДФСУ від 21.02.2019 р. № 645/6/99-99-12-01-02-15/ІПК).

Тому будьте дуже уважні, укладаючи договори, пов’язані з орендою ємностей або зі зберіганням пального.

Лічильники!

У першій частині ми вже писали про різні строки обладнання резервуарів лічильниками рівне- й витратомірами, зареєстрованими в спеціальному Реєстрі, і про чималі штрафи, які за це почнуть поетапно застосовуватися з 1 липня. У зв’язку з цим нагадаємо, що Порядок ведення такого Реєстру затверджений постановою КМУ від 22.11.2017 р. № 891. Низку запитань, пов’язаних із цими лічильниками, розглянуто в листі ДФСУ від 05.03.2019 р. № 883/6/99-99-12-02-02-15/ІПК. Зокрема, фіскали там відсилають для обов’язкової перевірки лічильників до ННЦ «Інститут метрології». Загалом, вивчайте матчастину і обладнуйте вчасно!

Перевізники пального

До нас звертаються із запитаннями перевізники, що транспортують пальне на власних та/або орендованих транспортних засобах, при цьому такі, що не мають «стаціонарних» акцизних складів і не продають пальне, а тільки його перевозять. Їх цікавить, чи вважаються такі транспортні засоби пересувними акцизними складами, чи потрібно їх реєструвати, і чи повинні самі перевізники реєструватися платниками «паливного» акцизу та складати АН (і реєструвати їх в ЄРАН)?

Одразу зауважимо, що не всі ці запитання мають однозначні відповіді. Тому висловимо свою думку і сподіваємося незабаром почути із цього приводу думку податківців. Безумовно, згадані транспортні засоби, на яких перевозиться пальне, підпадають під визначення терміна «акцизний склад пересувний» (див. п.п. 14.1.6¹ ПКУ). Але водночас згідно з п.п. 14.1.224¹ ПКУ «розпорядник акцизного складу пересувного» — це платник акцизного податку, який є власником (!) пального (спирту) та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить (!) такий транспортний засіб, реалізує, або зберігає пальне (спирт), або ввозить пальне на митну територію України.

У цьому визначенні є застереження, що не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального (спирту).

Тобто виходить, що розпорядником акцизного складу пересувного, який належить/орендується перевізником, є власник пального, яким (чи за дорученням якого) з перевізником укладався договір на перевезення пального. З попередньої публікації ви вже знаєте, що окремо реєструвати пересувні акцизні склади не потрібно, а Реєстр таких складів фіскали створюють і ведуть самі — на підставі даних про транспортні засоби, зазначені в АН платниками (тепер це буде обов’язковий реквізит в АН), або в заявках на переміщення пального/спирту*. До речі, поки не зрозуміло, хто має подавати такі заявки фіскалам — замовник чи перевізник, коли це — не одна особа…

* Такі заявки повинні подавати особи, які не є розпорядниками акцизних складів для переміщення пального/спирту територією України транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними.

Тепер про реєстрацію перевізника платником та про виписування АН. Нагадаємо, що платником «паливного» акцизу є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 ПКУ), а термін «реалізація пального» включає і операції з передачі пального без переходу права власності. Тобто перевізник формально вписується у визначення платника. Проте, схоже, законодавець не припускав реєстрації перевізників платниками «паливного» акцизу. На користь цього побічно свідчить, зокрема, згадане застереження (у п.п. 14.1.224¹ ПКУ) про те, що перевізник не є розпорядником акцизного складу, а також той факт, що другий примірник АН повинні/можуть реєструвати в ЄРАН тільки розпорядники пересувних акцизних складів (див. п. 231.3 ПКУ).

Ми порадили нашим читачам звернутися з цих питань до фіскалів по ІПК, почекаємо реакції контролерів. Сподіваємося, до 1 липня вони дадуть відповіді…

«Паливні» талони та картки

Заслуговує на увагу і відповідь на перше запитання у вже згаданому листі ДФСУ від 21.02.2019 р. № 645/6/99-99-12-01-02-15/ІПК, де автори зазначають, що з 1 липня 2019 року безпосередньо сама

Проте в листі ДФСУ від 03.04.2019 р. № 1424/6/99-99-12-02-02-15/ІПК податківці вже вжили такий фіскальний зворот, що, мовляв, оскільки талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродуктів, то реалізація талона є за своєю суттю продажем пального. Категорично не згодні з таким висновком! А у світлі того, що з 01.07.2019 р. і облік прив’язаний до акцизних складів, і АН складається тільки у разі реалізації пального з акцизного складу (звичайного або пересувного), такий висновок здається просто безглуздим…

Утім, з тими ситуаціями, коли право власності на пальне, під яке реалізовані картки/талони, перейде покупцю, але воно продовжуватиме до моменту відпуску залишатися на зберіганні на АЗС, у світлі нових норм і роз’яснень теж залишаються запитання…

Безумовно, є ще ціла низка запитань на цю тему, про які ми не згадали, і виникне ще багато нових. Наприклад, незрозуміло, як із 1 липня обліковуватиметься (оподатковуватиметься) у світлі зміненої редакції ПКУ так звана торгівля пальним «з коліс» (коли у госпсуб’єкта може взагалі не бути ніякого, у тому числі пересувного, акцизного складу); що робити із залишками пального, які були на 01.07.2019 р. в тарі ємністю від 2 до 5 літрів? І так далі, і тому подібне.

Не забудьте також отримати до 1 липня необхідні ліцензії для операцій з пальним!*

* Про «новітнє» (з 1 липня) ліцензування операцій з пальним (і про «космічні» штрафи за відсутність «паливних» ліцензій) читайте в одному з найближчих номерів.