Як ви вже знаєте, комунальні платежі орендарем можуть відшкодовуватися двома способами:
— у складі орендної плати;
— окремими сумами.
У першому випадку відбувається отримання коштів за оренду, а в другому — приймання транзитних комунальних коштів. У розрізі цих двох форм розрахунку й розглянемо порядок застосування РРО.
За загальним правилом суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій у готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. По суті, ключовими для цілей застосування РРО в нашому випадку є дві умови (ст. 3 Закону про РРО):
— наявність розрахункової операції та
— факт надання послуг.
Спочатку розглянемо ситуацію з отримання готівки за оренду (відшкодування комуналки у складі орендних платежів).
Орендні платежі. Спори з фіскалами з приводу застосування РРО при готівковому розрахунку за оренду йдуть уже давно.
Річ у тому, що оренда вважається послугою суто для податкових цілей (п.п. 14.1.185 ПКУ). У той час як згідно із ЦКУ договір оренди не може бути віднесений до договору про надання послуг. Оскільки предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі здійснення певної дії або діяльності (ст. 901 ЦКУ). Про це свого часу зазначалося в листі Мін’юсту від 23.02.2004 р. № 8-11-19.
Таким чином, за своєю суттю оренда не може вважатися послугою, отже, застосовувати до неї вимоги ст. 3 Закону про РРО підстав немає
Податківці ж не здають позицій і продовжують підтягувати податкове визначення терміна «послуга» і наполягають на застосуванні РРО в цьому випадку (див., наприклад, лист ДФСУ від 11.04.2016 р. № 8020/6/99-99-22-03-07-15, 109.03 БЗ).
«Транзитна» комуналка. Якщо відшкодування комунальних витрат при оренді здійснюється окремими платежами, то, по суті, маємо справу з «транзитними» комунальними коштами. Чи є отримання таких «транзитних» коштів розрахунковою операцією?
На нашу думку, ні. Дивіться самі.
Розрахункова операція згідно зі ст. 2 Закону про РРО — це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). У цьому випадку фактичної реалізації послуг орендодавець не здійснює, а отримує плату за комунальні послуги з метою подальшого її перерахування виконавцеві послуг. Саме тому розрахункової операції тут немає. Немає розрахункової операції, немає підстав застосовувати РРО.
Варто, щоправда, відзначити, що податківці, схоже, жодного зв’язку з тим, надана комунальна послуга безпосередньо одержувачем готівкових коштів чи кошти проходять через нього транзитом, не бачать.
Так, наприклад, у схожій ситуації податківці наполягають на тому, що при здійсненні мешканцями розрахунків за електро-, водопостачання та водовідведення не безпосередньо постачальникам, а через посередника (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), такі посередники теж повинні застосовуватися РРО (див. лист ДФСУ від 04.11.2015 р. № 23517/6/99-22-07-03-15).
Враховуючи наполегливість фіскалів у питанні застосування РРО, на сьогодні безпечніше отримувати відшкодування комунальних витрат при оренді в безготівковій формі.