Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

В обраному У обране
Друк
Податки та бухгалтерський облік Серпень, 2019/№ 61

Один із попередніх номерів ми повністю присвятили бухгалтерським проводкам (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 37*). Тоді ми розглянули облік операцій з основними засобами і запасами (надходження, використання, списання). Зараз продовжуємо започатковану традицію. У сьогоднішньому номері розглянемо облік розрахунків. Приділимо увагу відносинам не лише із контрагентами, а й із бюджетом. Не залишаться за бортом і ЗЕД-операції з нерезидентами.

* «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 37

У сьогоднішньому номері розглянемо облік розрахунків. Приділимо увагу відносинам не лише із контрагентами, а й із бюджетом. Не залишаться за бортом і ЗЕД-операції з нерезидентами.

Редакція

Розрахунки з постачальниками і підрядниками за поставлені ними ТМЦ, виконані роботи, надані послуги відображають на субрахунках до рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»:

— 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

— 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

За кредитом цих субрахунків показують заборгованість за отримані ТМЦ (роботи, послуги): Дт 15, 20, 22, 23, 28, 91, 92, 93, 94 — Кт 63.

Погашення заборгованості перед постачальниками і підрядниками фіксують записом: Дт 63 — Кт 30, 31.

Орендарі для відображення орендної плати застосовують субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Суму нарахованої орендної плати залежно від напряму і мети використання орендованого майна вони списують записом: Дт 23, 91, 92, 93, 949 — Кт 685.

При придбанні ТМЦ, робіт і послуг на умовах передоплати облік розрахунків за поточними авансами, виданими іншим підприємствам і організаціям, ведуть на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами». Залежно від того, в якій валюті здійснюються розрахунки, до субрахунку 371 відкривають відповідні субрахунки другого порядку.

За дебетом субрахунку 371 відображають суми виданих авансів (попередньої оплати) в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів (Кт 30, 31).

Після виконання постачальниками і підрядниками своїх зобов’язань за кредитом субрахунку 371 відображають погашення дебіторської заборгованості за авансами в кореспонденції з дебетом рахунка 63. Також за кредитом субрахунку 371 відображають суми передоплат, повернені постачальниками або підрядниками (наприклад, у зв’язку з розірванням договору), в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів. Крім того, за кредитом субрахунку 371 списують заборгованість за виданими авансами у разі визнання її безнадійною.

Приклад 1. Підприємство придбало у вітчизняного постачальника будівельні матеріали на суму 75000 грн. (у тому числі ПДВ — 12500 грн.).

Варіант 1. Перша подія — отримання матеріалів.

Варіант 2. Перша подія — перерахування передоплати.

Облік придбання матеріалів у продавця-резидента

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

Варіант 1. Перша подія — отримання матеріалів

1

Отримано будматеріали від постачальника

205

631

62500

2

Відображено не підтверджену податковою накладною суму ПДВ

644/1

631

12500

3

Отримано зареєстровану податкову накладну і відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ

641/ПДВ

644/1

12500

4

Оплачено придбані матеріали

631

311

75000

Варіант 2. Перша подія — перерахування передоплати

1

Перераховано постачальникові передоплату за матеріали

371

311

75000

2

Відображено не підтверджену податковою накладною суму ПДВ

644/1

644/ПДВ

12500

3

Отримано зареєстровану податкову накладну і відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ

641/ПДВ

644/1

12500

4

Оприбутковано придбані будматеріали

205

631

62500

5

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644/ПДВ

631

12500

6

Здійснено залік заборгованостей

631

371

75000

Кредиторська заборгованість в іноземній валюті

За ситуації, коли заборгованість виражена в іноземній валюті, застосовують норми П(С)БО 21. Згідно з його п. 5 операції в інвалюті при первісному визнанні перераховують у гривню за курсом НБУ, що діє на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів і зобов’язань). Тобто валютну заборгованість перераховують за курсом НБУ на дату її виникнення.

Якщо першою подією було отримання активів (робіт, послуг), то їх вартість також визначають за курсом НБУ на дату здійснення операції (оприбуткування активів, визнання витрат).

Кредиторська заборгованість, що виникла перед нерезидентом при отриманні товарів (робіт, послуг), є монетарною. Згідно з п. 8 П(С)БО 21 за такими статтями визначають курсові різниці на дату балансу і на дату здійснення господарської операції (на дату погашення заборгованості). Причому в останньому випадку курсові різниці розраховують або в межах госпоперації (тобто у розмірі суми погашення кредиторської заборгованості), або за усією монетарною статтею — на вибір підприємства. Порядок установлюють у наказі про облікову політику.

Якщо перша подія — перерахування авансу, то дебіторська заборгованість, що утворилася, вважається немонетарною статтею (буде погашена шляхом постачання активів, виконання робіт, надання послуг). За нею не визначають курсові різниці ні на дату погашення, ні на дату балансу.

Якщо першою подією було перерахування валютного авансу, то вартість активів (робіт, послуг), які підприємство отримає в майбутньому, визначають виходячи з курсу НБУ, що діє на початок дня дати сплати авансу.

У разі здійснення авансових інвалютних платежів частинами і отримання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість отриманих активів (робіт, послуг) визнають у сумі авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Курсові різниці залежно від того, позитивні вони або від’ємні, відображають у складі доходів або витрат підприємства.

Приклад 2. За умовами ЗЕД-контракту з нерезидентом підприємство ввозить товар вартістю $50000 (курс НБУ на дату оприбуткування товару — 27,2 грн./$, на дату оформлення МД — 27,0 грн./$). Митна вартість товару, заявлена в МД, — $60000. Сплачені мито 5 % і «ввізний» ПДВ. Оплачено послуги митного брокера — 10000 грн. (без ПДВ), послуги міжнародного перевезення (ПДВ — 0 %) — 30000 грн. Курс НБУ на дату балансу — 27,3 грн./$. У наступному місяці з валютного рахунку підприємство здійснило оплату за отриманий товар (курс НБУ — 27,1 грн./$).

Імпорт товару (перша подія — отримання товару)

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

$/грн.

Дт

Кт

1

Перераховано митним органам кошти на сплату митних платежів:

— мито ($60000 х 27,0 грн./$ х 5 %)

377

311

81000

— «ввізний» ПДВ (($60000 х 27,0 грн./$ + 81000 грн.) х 20 %)

377

311

340200

2

Оплачено послуги митного брокера

377

311

10000

3

Перераховано оплату за послуги міжнародного перевезення (ПДВ — 0 %)

377

311

30000

4

Відображено суму «ввізного» ПДВ у складі податкового кредиту (оформлено митну декларацію)

641/ПДВ

377

340200

5

Оприбутковано імпортний товар ($50000 х 27,2 грн./$)

281

632

$50000

1360000

6

Віднесено на збільшення первісної вартості:

— суму ввізного мита

281

377

81000

— вартість послуг митного брокера

281

685

10000

— вартість послуг міжнародного перевезення

281

631

30000

7

Відображено залік заборгованостей з митним брокером

685

377

10000

8

Відображено залік заборгованостей з перевізником

631

377

30000

9

Відображено на дату балансу курсові різниці за заборгованістю перед нерезидентом ((27,3 грн./$ - 27,2 грн./$) х $50000)

945

632

5000

10

Перераховано оплату нерезиденту ($50000 х 27,1 грн./$)

632

312

$50000

1355000

11

Відображено курсову різницю за заборгованістю на дату операції ((27,1 грн./$ - 27,3 грн./$) х $50000)

632

714

10000

Приклад 3. За умовами ЗЕД-контракту з нерезидентом підприємство сплатило повну вартість товару — $50000 (курс НБУ — 26,4 грн./$). У наступному місяці товар ввезений в Україну (курс НБУ на дату оформлення МД — 26,6 грн./$, на дату оприбуткування товару — 26,7 грн./$). Митна вартість товару, заявлена в МД, — $51000 (умовно). Сплачені мито 5 % і «ввізний» ПДВ. Оплачено послуги митного брокера — 10000 грн. (без ПДВ), послуги міжнародного перевезення (ПДВ — 0 %) — 25000 грн.

Імпорт товару (перша подія — перерахування оплати за товар)

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

$/грн.

Дт

Кт

1

Перераховано нерезиденту передоплату за товар

($50000 х 26,4 грн./$)

371

312

$50000

1320000

2

Перераховано митним органам кошти на сплату митних платежів:

— мито ($51000 х 26,6 грн./$ х 5 %)

377

311

67830

— «ввізний» ПДВ (($51000 х 26,6 грн./$ + 67830 грн.) х 20 %)

377

311

284886

3

Оплачено послуги митного брокера

377

311

10000

4

Перераховано оплату за послуги міжнародного перевезення (ПДВ — 0 %)

377

311

25000

5

Відображено суму «ввізного» ПДВ у складі податкового кредиту (оформлено митну декларацію)

641/ПДВ

377

284886

6

Оприбутковано імпортний товар ($50000 х 26,4 грн./$)

281

632

$50000

1320000

7

Віднесено на збільшення первісної вартості товару:

— суму ввізного мита

281

377

67830

— вартість послуг митного брокера

281

685

10000

— вартість послуг міжнародного перевезення

281

631

25000

8

Відображено залік заборгованостей з митним брокером

685

377

10000

9

Відображено залік заборгованостей з перевізником

631

377

25000

10

Відображено залік заборгованостей з нерезидентом

632

371

$50000

1320000

Повернення товарів продавцю-резиденту

У односторонньому порядку «просто так» узяти і повернути прийнятий товар продавцеві покупець не може. Так, згідно зі ст. 188 ГКУ зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо (!) інше не передбачене законом або договором.

Водночас покупець має право повернути товар (незалежно від того, є відповідне застереження в договорі чи ні), якщо продавцем порушені договірні умови. Наприклад, товар виявився неякісним/некомплектним/на нього немає документів тощо (ст. 268, 270 ГКУ, ч. 2 ст. 666, ч. 1 ст. 670, ч. 2 ст. 672, ч. 2 ст. 678, ч. 2 ст. 684 ЦКУ).

У договорі, як правило, прописують умови і порядок повернення товару для таких випадків. Але якщо вони не прописані, слід керуватися загальними нормами ЦКУ і ГКУ.

Крім того, покупець може повернути товар, навіть якщо до самого товару немає претензій (тобто поставляється товар належної якості згідно з умовами договору), якщо таке право покупця сторони самі закріпили в договорі. Наприклад, договором може бути передбачене право повернення товару покупцем (на певних умовах), якщо він йому не сподобається, не має попиту у його покупців тощо.

У бухобліку покупця повернення товару відображають зворотним записом: Дт 631 — Кт 281.

Приклад 4. Покупець за два тижні повернув продавцеві оплачений товар вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Можливість повернення товару покупцем протягом 30 днів з дня приймання передбачена в договорі.

Облік повернення товару у покупця

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Повернено товар продавцеві

631

281

10000

2

Зменшено податковий кредит з ПДВ при поверненні товару (методом «червоне сторно»)

641/ПДВ

631

2000

3

Отримано грошові кошти від продавця

311

631

12000

Повернення товарів нерезиденту

При отриманні товарів від нерезидента в обліку виникає монетарна кредиторська заборгованість, за якою потрібно розраховувати курсові різниці за правилами пп. 7 — 8 П(С)БО 21 до моменту перерахування оплати або до розірвання ЗЕД-договору. Позитивна курсова різниця потрапляє в Кт 714, а від’ємну обліковуємо за Дт 945.

Після ухвалення рішення про повернення товарів заборгованість перед нерезидентом перетворюється на немонетарну і курсові різниці за нею на дату погашення (тобто на дату повернення товарів) не перераховують.

Приклад 5. Підприємство у березні ввезло на митну територію України імпортний товар загальною вартістю $20000. Проте у зв’язку з тим, що підприємство так і не змогло знайти кошти для оплати товару в строк, ЗЕД-договір був розірваний, а товар реекспортований на підставі п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ.

При ввезенні товарів підприємство понесло такі витрати:

— ввізне мито (5 %) — 26400 грн.;

— ПДВ — 110880 грн.

Офіційний курс НБУ на дату:

— оформлення «ввізної» МД — 26,4 грн./$;

— оприбуткування товару — 26,5 грн./$;

— балансу, на яку прийнято рішення про повернення товарів, — 26,3 грн./$;

— реекспорту (оформлення вивізної МД) — 25,9 грн./$.

Витрати на транспортування товарів територією України склали 3600 грн. (без ПДВ).

Повернення товарів нерезиденту в режимі реекспорту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, $/грн.

Дт

Кт

Імпорт товару

1

Сплачено митні платежі:

— ввізне мито ($20000 х 26,4 грн./$ х 5 %)

377

311

26400

— «ввізний» імпортний ПДВ

(($20000 х 26,4 грн./$ + 26400) х 20 %)

377

311

110880

2

Оприбутковано ввезені товари ($20000 х 26,5 грн./$)

281

632

$20000

530000

3

Включено в первісну вартість товарів ввізне мито

281

377

26400

4

Віднесено до складу податкового кредиту «ввізний» ПДВ

641/ПДВ

377

110880

5

Включено в первісну вартість товарів транспортні витрати

281

631

3600

6

Сплачено вартість транспортних послуг

631

311

3600

7

Відображено курсову різницю на дату балансу, на яку прийнято рішення про повернення товарів

((26,3 грн./$ - 26,5 грн./$) х $20000)

632

714

4000

Повернення товару нерезиденту

1

Повернено товар нерезиденту ($20000 х 26,5 грн./$)

632

281

$20000

530000

2

Віднесено до складу витрат сумову різницю за заборгованістю

((26,5 грн./$ - 26,3 грн./$) х $20000)

949

632

4000

3

Відображено мито, що підлягає поверненню

377

281

26400

4

Віднесено до складу витрат витрати на транспортування

949

281

3600

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити