ПДВ-«абітурієнти»
Перш за все, давайте з’ясуємо: претендувати на місце у Реєстрі платників ПДВ можуть не всі суб’єкти господарювання. Аби окреслити коло тих осіб, які можуть бути ПДВшниками, існує спеціальне визначення особи для цілей «ПДВшного» розд. V ПКУ. Отже, згідно з п.п. 14.1.139 ПКУ ПДВшною особою можуть бути:
— загальносистемники (фіз- і юрособи);
— фізичні і юридичні особи, які є єдиноподатниками за ставкою 3 %;
— фізичні і юридичні особи, які є єдиноподатниками за ставкою 5 % і добровільно переходять на ставку 3 %;
— імпортери;
— постійні представництва;
— інвестори (оператори) відповідно до угоди про розподіл продукції, на яких за угодою про розподіл продукції покладено ведення ПДВ-обліку.
Суб’єкти господарювання, які не охоплюються вищезазначеним визначенням ПДВшної особи (наприклад, єдиноподатники-безПДВшники, які не хочуть бути платниками ПДВ), навіть теоретично не можуть бути платниками ПДВ. Відтак, усе сказане нижче щодо права і обов’язку зареєструватися платником ПДВ їх не стосується. Також це не стосується філій, адже вони за визначенням не можуть бути самостійними платниками ПДВ (БЗ 101.02).
Якщо ж суб’єкт господарювання входить до ПДВшного кола осіб (п.п. 14.1.139 ПКУ), він, як правило, автоматично є платником ПДВ. Але є і виняток. Це коли ПДВшна особа може не бути платником ПДВ через необов’язковість для нього ПДВ-реєстрації. Для більшої наочності перелік можливих платників ПДВ зображено на рисунку (див. на с. 4).
Тобто у більшості випадків статус платника ПДВ суб’єкт господарювання отримує незалежно від власної волі, якщо відповідає визначенню платника ПДВ згідно з п. 180.1 ПКУ. Однак у деяких випадках ПДВ-реєстрація є справою добровільною. Давайте детальніше розберемося у цьому питанні!
ПДВ-обов’язковість і ПДВ-добровільність
У більшості випадків, перелічених у п. 180.1 ПКУ, статус платника ПДВ випливає безпосередньо із характеристики суб’єкта господарювання. Однак якщо іще раз поглянути на рис. 1, то можна побачити, що більшість із перелічених у п. 180.1 ПКУ категорій — це вузький прошарок, який складається із дуже специфічних платників, про яких ми у наступних статтях номера майже не будемо згадувати.
Усю нашу подальшу увагу буде приділено «звичайним» платникам, які діляться на дві категорії:
(1) суб’єкти господарювання, які зареєструвалися ПДВшниками за власним бажанням;
(2) суб’єкти господарювання, які зобов’язані зареєструватися ПДВшниками згідно з вимогами ПКУ
Головним критерієм, який проводить «вододіл» між обов’язковістю і добровільністю ПДВ-реєстрації, є обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій. Якщо цей обсяг у суб’єкта господарювання протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ).
Винятком із цього правила — платник єдиного податку груп 1 — 3. Наявність «єдиноподаткового» статусу звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку здійснювати ПДВ-реєстрацію власне за фактом досягнення 1-мільйонного обсягу оподатковуваних операцій*. Для єдиноподатника груп 1 — 3 ПДВ-реєстрація можлива тільки тоді, коли він обирає групу 3 і ставку 3 % (п.п. 1 п. 293.3 ПКУ, п.п. 4 п. 293.8 ПКУ, абзац другий п. 183.4 ПКУ). Докладніше про це читайте у статті на с. 13.
* Щоправда, першогрупник при досягненні 1-мільйонного обсягу повинен перейти у старшу групу (п.п. 1 п. 293.8 ПКУ) або на загальну систему (п.п. 1 п.п. 298.2.3 ПКУ).
А якщо у суб’єкта господарювання відсутні ПДВ-оподатковувані операції або ж їх обсяг не «дотягує» до 1000000 грн.? Тоді обов’язку реєструватися платником ПДВ у такого суб’єкта немає. Він може обирати, бути йому ПДВшником чи ні. Якщо такий суб’єкт вважає за доцільне усе одно зареєструватися платником ПДВ, він може зробити це на добровільній основі (п. 182.1 ПКУ).
Процедура ПДВ-реєстрації — річ доволі важлива. Тому про неї ми поговоримо у статті на с. 8. Але перед цим потрібно розібратися з тим, яким чином визначити 1-мільйонний обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій. Адже саме від того, досягнув (чи не досягнув) суб’єкт господарювання цього обсягу, і залежить, за якою процедурою — «обов’язковою» чи «добровільною» — відбуватиметься ПДВ-реєстрація.
Тож у наступній статті поговоримо саме про те, як рахувати 1-мільйонний обсяг.
