15.08.2019
День анулювання ПДВ-реєстрації для платника податків є останнім днем, коли він має право не лише складати, але й зареєструвати ПН/РК.
Тож скласти умовну ПН і зареєструвати її в ЄРПН (незалежно від закінчення граничного строку, встановленого п. 201.10 ПКУ для їх реєстрації) потрібно не пізніше за дату анулювання ПДВ-реєстрації.
Після цієї дати платник податків утрачає право на ПК і складання ПН (п. 184.5 ПКУ, див. лист ДФСУ від 28.09.2015 р. № 20534/6/99-99-19-03-02-15, 101.16 БЗ).
ПН/РК, складені та зареєстровані в ЄРПН постачальником у день анулювання його ПДВ-реєстрації, для покупців будуть підставою для віднесення зазначених у них сум до ПК (лист ДФСУ від 27.12.17 р. № 3157/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Оформляють нарахування умовних ПЗ за допомогою однієї «завершуючої» ПН, складеної для себе, з типом причини «10»
У заголовній частині ПН, що стосується покупця, слід зазначити умовний ІПН «600000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник зазначає свою назву.
Розділ Б ПН заповнюють так (101.16 БЗ):
— у гр. 2 зазначають дати складання і порядкові номери ПН, на підставі яких формувався ПК;
— у гр. 4 — «грн.»;
— гр. 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 не заповнюються.
Зауважте: якщо ПН на умовне постачання виявиться з помилками, то після дати анулювання ПДВ-реєстрації виправити таку ПН уже не вийде.
Після анулювання ПДВ-реєстрації зареєструвати ПН/РК, на жаль, уже не вийде. Причому граничні строки для її реєстрації, встановлені п. 198.6 ПКУ, жодного значення не мають (101.16 БЗ). Про це також читайте матеріал у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 43, с. 9.
У принципі в п. 184.5 ПКУ зазначено, що з моменту втрати ПДВ-статусу платник утрачає право тільки на складання ПН і немає жодного слова про те, що платник не має права реєстрації ПН у межах строку, встановленого п. 198.6 ПКУ. Але водночас ПН/РК і складатися, і реєструватися можуть тільки постачальником — платником ПДВ (п. 8 Порядку № 1246).
Крім того, система налаштована так, що, втративши ПДВ-статус, зареєструвати ПН, навіть ту, яка була складена (датується) до анулювання ПДВ-реєстрації і за якою ще не минули строки її граничної реєстрації, платник уже не може.
Розрадою слугує той факт, що штрафи за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, за якими на дату анулювання ПДВ-реєстрації не прострочена реєстрація, не застосовуються (листи ДФСУ від 23.11.15 р. № 24877/6/99-99-19-03-02-15 і від 12.11.15 р. № 24136/6/99-99-19-03-02-15, 101.27 БЗ).
Зауважте: зобов’язання за такими не зареєстрованими у зв’язку з анулюванням ПДВ-реєстрації ПН відображати в ПДВ-декларації все одно потрібно. А ось включити їх собі в ПК ваш покупець уже не зможе.
Останнім звітним періодом при анулюванні ПДВ-реєстрації буде період, який розпочинається з дня, що настає за останнім днем попереднього звітного періоду, і закінчується днем такого анулювання (п. 184.6 ПКУ).
Оскільки жодних спеціальних строків подання звітності при анулюванні ПДВ-реєстрації законодавчо не встановлено, то подавати її потрібно в загальні строки, встановлені пп. 49.18 і 203.1 ПКУ, тобто протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем стандартного звітного (податкового) періоду, у якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації.
Наприклад, анульована ПДВ-реєстрація 20.08.2019 р., для місячного звітного періоду граничний строк подання ПДВ-декларації за період з 01.08.2019 р. по 20.08.2019 р. — 20.09.2019 р., для «квартальників» за період з 01.07.2019 р. по 20.08.2019 р. — 11.11.2019 р.* Не сперечаються із цим і фіскали (див. 101.22 БЗ).
* Оскільки 40-й календарний день припадає на 09.11.2019 р. — вихідний день (субота), то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим.
Умовні ПЗ розшифровуємо в табл. 1 додатка Д5 окремими рядками в розділі «Інші в розрізі умовних ІПН»: 6000000000000 (рядок 4.1 декларації) або 6000000000000 (рядок 4.2 декларації) і переносимо, відповідно, до рядків 4.1 та/або 4.2 «фінальної» ПДВ-декларації (101.23 БЗ).
І не забудьте зробити відмітку в спеціальному полі про те, що звітуєте за останній звітний період (поле — «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку»).
Враховуючи, що в разі анулювання ПДВ-реєстрації платник виключається з Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може (101.03 БЗ)
ПЗ до сплати. Якщо за результатами «фінальної» декларації виникають зобов’язання з ПДВ до сплати, Казначейство суми такого узгодженого зобов’язання перераховує з електронного рахунку платника податків до бюджету не пізніше за останній день, установлений для самостійної сплати податкових зобов’язань. Причому якщо залишку коштів на електронному рахунку недостатньо, то потрібно перерахувати необхідну суму на електронний рахунок з власного поточного рахунку незалежно від того, що на дату такого перерахування ви не є платником ПДВ (п. 184.8 ПКУ, п. 27 Порядку № 569).
Надлишок на електронному ПДВ-рахунку. У зворотній ситуації, коли після розрахунків з бюджетом на вашому електронному ПДВ-рахунку залишаються грошові кошти, Казначейство залишок таких коштів перераховує в повному обсязі до бюджету (п. 7 Порядку № 569). Далі повернути їх з бюджету ви можете в порядку, передбаченому ст. 43.41 ПКУ, на підставі заяви (див. лист ДФСУ від 12.11.2015 р. № 24136/6/99-99-19-03-02-15, 101.17 БЗ).
Бюджетне відшкодування. Якщо за результатами «фінальної» ПДВ-декларації ви маєте право на отримання бюджетного відшкодування (відображено рядок 20.2.1 декларації з ПДВ), таке відшкодування буде надано протягом строків, визначених розділом V ПКУ. При цьому не має значення, є ви платником ПДВ на момент отримання такого бюджетного відшкодування (БВ) чи ні (п. 184.9 ПКУ, 101.25 БЗ).
Від’ємний залишок. А ось з від’ємним залишком за результатами «фінальної» декларації не так усе райдужно. Річ у тому, що відсутній механізм повернення від’ємного значення, не перекритого зобов’язаннями останнього звітного періоду. Таку позицію озвучували й податківці (101.25, була чинною до 01.01.2017 р.), і незважаючи на те, що ця консультація втратила чинність, у цьому питанні нічого не змінилося.
Таким чином, повернути від’ємний ПДВ можна, тільки заявивши його до відшкодування грошима. Проте тут повинні бути виконані дві умови:
(1) ПК має бути оплачений
і
(2) сума БВ не повинна виходити за межі ліміту реєстрації.
Та частина від’ємного значення, за якою право на БВ заявити не вийде, просто «згорить». Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 62, с. 29.
Анулювання ПДВ-реєстрації є підставою для закриття електронного ПДВ-рахунку (п. 2001.8 ПКУ і п. 7 Порядку № 569). Причому робити для цього платникові нічого не потрібно, все зробить самостійно Держказначейство на підставі реєстрів, отриманих від ДФСУ (п. 7 Порядку № 569). Строків, протягом яких має бути закритий ПДВ-рахунок, цей Порядок не встановлює. Але, судячи з усього, закриють такий рахунок після того, як ви перерахуєте на нього кошти для погашення податкових зобов’язань за результатами останнього податкового періоду (п. 27 Порядку № 569).
У період з дати виключення з платників ПДВ до дати відновлення в Реєстрі особа втрачає можливість:
1) складати податкові накладні;
2) формувати податковий кредит;
3) отримувати бюджетне відшкодування;
4) подавати ПДВ-звітність (див. 101.13 БЗ).
Якщо надалі за рішенням суду скасують анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ.
При цьому дата реєстрації такого платника ПДВ не змінюється
Водночас податківці наполягають на тому, що регліміт платникові відновлено не буде (лист ДФСУ від 08.10.18 р. № 4332/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 87, с. 2). Фіскали вважають, що при відновленні реєстрації за рішенням суду платникові відкривають новий електронний ПДВ-рахунок (п. 8 Порядку № 569), тобто старий реєстраційний ПДВ-ліміт до нього не має стосунку.
Утім, судова практика показує, що змусити фіскалів відновити і регліміт можна. Головне — отримати на це рішення суду. Детально про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 82, с. 26. Та й фіскали вже обережніше стали висловлюватися з приводу відновлення регліміту — з оглядом на судові рішення (див. 101.17 БЗ).