висновок документа
Особа, яка реєструється платником ПДВ повторно (після анулювання попередньої реєстрації), вважається новим платником. Така особа не має право подавати ПДВ-звітність та реєструвати в ЄРПН ПН/РК за період її попередньої ПДВ-реєстрації.
Підприємство внаслідок рейдерського захоплення протягом тривалого часу не провадило господарську діяльність. Унаслідок цього фіскали провели процедуру ПДВ-розреєстрації на підставі п.п. «г» п. 184.1 ПКУ.
Внаслідок вимушеної ПДВ-розреєстрації підприємство постало перед проблемою. А саме: опинилися у «підвішеному» стані складені таким підприємством ПН, які не було зареєстровано у ЄРПН на дату захоплення. Крім того, внаслідок захоплення підприємство тривалий час не подавало декларації з ПДВ.
Згодом підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ і спробувало виправити наслідки прикрої ситуації. Саме після повторної реєстрації підприємство звернулося до фіскалів з проханням роз’яснити наслідки неподання ПДВ-декларацій та нереєстрації «завислих» ПН.
Фіскали у листі, що коментується, не вигадали нічого кращого, ніж констатувати безпорадність нового-старого платника ПДВ. Річ у тім, що особа, яка пройшла через ПДВ-розреєстрацію, втрачає свій унікальний ІПН, який було присвоєно йому при реєстрації (п. 183.18 ПКУ). Адже ІПН зберігається за платником ПДВ лише до моменту анулювання його ПДВ-реєстрації (п. 1.6 Положення № 1130).
Натомість при повторній реєстрації ПДВ-розреєстрованого підприємства йому присвоюється вже інший ІПН, а не повертається попередній. Єдиний виняток — скасування ПДВ-розреєстрації через суд або через податковий орган вищого рівня. Тоді навіть при повторній ПДВ-реєстрації на дату рішення суду або податкового органу платнику повертається попередня дата його ПДВ-реєстрації (п. 5.10 Положення № 1130).
В усіх інших випадках повторно зареєстрований платник ПДВ не має стосунку до попереднього платника (п. 3.13 Положення № 1130). Адже і в ПН, і в ПДВ-деклараціях, які складатиме платник після повторної ПДВ-реєстрації, зазначатиметься інший ІПН. І рахунок у СЕА (та, відповідно, ліміт) у такого платника теж буде інший (п. 8 Порядку № 569).
Тож повторно зареєстрований платник не зможе ані зареєструвати у ЄРПН податкові накладні, які він не встиг зареєструвати при попередній реєстрації, ані подати ПДВ-декларації, які він при такій реєстрації не подав. Фіскали лише розводять руками і констатують, що застосують штрафи згідно з пп. 120.1 і 1201.2 ПКУ, якщо при перевірці підприємства за період його попередньої ПДВ-реєстрації знайдуть незареєстровані накладні і неподані декларації.
При цьому фіскали наголошують: п. 1201.2 ПКУ не передбачає жодних винятків для ситуації, коли ПН не зареєстровано внаслідок рейдерського захоплення*. Залишається сподіватися хіба що на строк давності, передбачений ст. 102 ПКУ. Якщо фіскали не прийдуть із перевіркою до закінчення зазначеного строку — отже, вас пронесло*.
* Виняток — якщо ідеться про незареєстровані ПН, складені в періодах, за які узагалі не було подано ПДВ-декларацію. За таких обставин строк давності, передбачений п. 102.1 ПКУ, не застосовується (п.п. 102.2.1 ПКУ).
Тож факт рейдерського захоплення ніяк не пом’якшує відповідальність підприємства за відсутність ЄРПН-реєстрації ПН і неподання ПДВ-декларацій. А повторна ПДВ-реєстрація ніяк цю проблему не вирішує. І хоча вини платника у цьому випадку немає — без суду відвернути штрафи навряд чи вийде. Залишається лише сподіватися, що у світлі антирейдерського курсу нової влади (див. Указ Президента України від 22.07.2019 р. № 542/2019) цю проблему теж буде законодавчо врегульовано.
