Як би не хотілося розпочинати розмову з неприємного, але попередити ми все-таки зобов’язані. Ненарахування оплати за надурочну роботу = недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. А отже, цілком реально виникає небезпека заробити штраф, якщо на підприємство (у ФОП) з інспекційним відвідуванням (невиїзним інспектуванням) загляне інспектор праці (див. ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Щоправда, сьогодні до роботодавця, який виправляє виявлені зарплатні помилки (у тому числі й ті, які інспектори праці виявили в ході інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) і зафіксували в приписі), «трудові» штрафи застосовуватися не повинні. Але ось адмінштрафу не уникнути (див. ч. 1 ст. 41 КпАП).
Так навіщо доводити справу до штрафонебезпечної стадії, якщо можна відразу усе правильно розрахувати, нарахувати і виплатити працівникам?! Розпочинаємо розрахунки.
Рахуємо надурочні години
В ідеалі, при підсумованому обліку робочого часу загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості годин за цей період (ст. 61 КЗпП). Це еталон, до якого треба прагнути.
Інструментом для втілення цього еталону в життя є графік виходу на роботу (змінності). Але, скажемо чесно, не завжди виходить його скласти так, щоб за обліковий період були дотримані до години нормальні часові рамки. І тут головне не панікувати.
Пам’ятайте, що при підсумованому обліку робота понад норму робочого часу в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду не є надурочною роботою, якщо зберігається загальна норма робочого часу за обліковий період. Адже перепрацьовані години, дні можуть компенсуватися додатковими днями відпочинку або зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (абзац третій п. 10 Методрекомендацій № 138*).
Інша справа — час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період. Його і називають надурочним.
Підрахунок надурочних годин здійснюють наприкінці кожного облікового періоду (місяця, кварталу, півріччя, року) або при звільненні
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період дорівнює різниці між фактично відпрацьованим часом (визначаємо за табелем) і розрахунковою нормою тривалості робочого часу за обліковий період.
Зверніть увагу: при підрахунку надурочних годин використовують саме розрахункову норму робочого часу. Вона не завжди дорівнюватиме календарній.
Нагадаємо, що календарна норма робочого часу — це планова кількість годин, яку повинен відпрацювати працівник за обліковий період. Вона передбачає повне використання робочого часу.
У свою чергу, розрахункова норма робочого часу за обліковий період дорівнює календарній нормі робочого часу, зменшеній на час, не відпрацьований працівником в обліковому періоді з поважних причин (див. п. 12 Методрекомендацій № 138, лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28).
Тобто якщо працівник в обліковому періоді хворів, перебував у відпустці або не працював з інших поважних причин, для цілей визначення кількості надурочних годин з календарної норми тривалості робочого часу, розрахованої, наприклад, за графіком 8-годинного робочого дня 5-денного робочого тижня, виключають час, коли працівник був відсутній за графіком 8-годинного робочого дня 5-денного робочого тижня.
Як це працює, покажемо на прикладах.
Приклад 1. Для працівника встановлений підсумований облік робочого часу, обліковий період — квартал. Календарна норма робочого часу розраховується за графіком 5-денного робочого тижня (8-годинного робочого дня з вихідними днями в суботу і неділю). За 4 квартал 2019 року вона склала 510 год (176жовтень + 168листопад + 166грудень). Фактично працівник відпрацював 456 год:
— у жовтні — 162 год (хворів з 25 по 30 жовтня);
— у листопаді — 102 год (відпустка за свій рахунок з 19 по 29 листопада);
— у грудні — 192 год.
У розрахунковому періоді є час, не відпрацьований з поважних причин.
Зі встановленої календарної норми робочого часу на 4 квартал (510 год) виключаємо години, в які працівник був відсутній на роботі у зв’язку з відпусткою і хворобою за графіком 5-денного робочого тижня. На період хвороби з 25 по 30 жовтня за таким графіком припадає 4 робочих дні, на період відпустки з 19 по 29 листопада — 9 робочих днів. У годинах це складає:
(4 роб. дн. + 9 роб. дн.) х 8 год = 104 год.
Визначимо розрахункову норму робочого часу:
510 год - 104 год = 406 год.
Тож кількість надурочних годин дорівнює:
456 год - 406 год = 50 год.
Після того, як 2019 рік буде відпрацьований і підрахована кількість надурочних годин у кожному обліковому періоді цього року, можна розрахувати загальну кількість надурочних годин за рік. Навіщо це потрібно? Щоб зрозуміти, чи не порушили ви трудове законодавство.
Надурочні: де берег?
Трудове законодавство хоча й не вітає, але передбачає можливість появи надурочних годин за працівниками з підсумованим обліком робочого часу. Але оскільки рабство у нас заборонене ☺, КЗпП установлює граничні норми застосування надурочних годин. Вони прописані в ст. 65 КЗпП.
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів і 120 годин на рік
Невиконання цієї вимоги загрожує роботодавцеві штрафом у розмірі 1 мінзарплати (абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП — порушення інших вимог трудового законодавства). Крім того, посадовим особам роботодавця (ФОП) загрожує адмінштраф у загальному випадку в розмірі від 510 до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 КпАП).
Так, може, дозволено компенсувати перепрацьовані години відгулами? Ні, компенсація надурочних годин шляхом надання відгулів не допускається!
Незалежно від того, уклалися ви у 120 год на рік або перевищили цю межу, надурочні години має бути належним чином оплачено.
Оплачуємо надурочні
Правила оплати надурочних годин прописані ст. 106 КЗпП. Проте перш ніж перейти до їх розгляду, повернемося знову до графіків і відпрацьованих годин. Але тепер вже з метою оплати таких годин.
Якщо працівник був залучений до роботи понад свій графік (робота проводилася понад місячну норму) у святковий/неробочий або свій вихідний день, наприклад, на заміну свого відсутнього колеги, з оплатою відпрацьованих годин у такий день у подвійному розмірі, то такі години не враховуємо при підрахунку надурочних годин для цілей їх оплати.
Чому? Тому що такі години, відпрацьовані понад норму годин, визначену графіком виходу на роботу (змінності), оплачуємо в подвійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП (ср. ). Це відбувається при закритті зарплати за місяць, причому незалежно від тривалості облікового періоду.
І якщо їх залишити в загальній кількості надурочних годин за обліковий період, то вони будуть оплачені в чотирикратному розмірі (перший раз у подвійному розмірі як години, відпрацьовані понад норму у святкові/неробочі/вихідні дні, другий раз у подвійному розмірі — як надурочні).
Інша річ, якщо святковий день — це робочий день працівника за графіком виходу на роботу (змінності). При підсумованому обліку роботу у святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком уключають у норму робочого часу за обліковий період. А тому
якщо робота у святкові/неробочі дні виконувалася за графіком виходу на роботу (змінності), то години роботи в такі дні не виключають з кількості надурочних годин
Приклад 2. Для працівника встановлений підсумований облік робочого часу. Обліковий період — рік. Календарна норма тривалості робочого часу на 2019 рік, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними в суботу і неділю, дорівнює 1993 год.
Фактично працівник відпрацював 2024 год, у тому числі 10 год — у святковий день 14 жовтня, що первісно було передбачено графіком роботи.
У цьому випадку години, відпрацьовані у святковий день 14 жовтня, беруть участь у розрахунку надурочних годин за обліковий період. Кількість надурочних годин складе:
2024 - 1993 = 31 (год).
Приклад 3. Умови такі ж, як у прикладі 2, тільки вихід 14 жовтня для працівника не передбачений графіком роботи, цього дня він замінив хворого колегу.
Години, відпрацьовані у святковий день 14 жовтня понад норму, вже оплачено в подвійному розмірі при нарахуванні зарплати за жовтень 2019 року. Тому при підрахунку кількості надурочних годин в обліковому періоді ми їх не враховуємо:
2024 - 1993 - 10 = 21 (год).
Кількість надурочних годин для цілей їх оплати підрахували. Розбираємося з тим, як їх правильно оплатити.
Порядок оплати роботи в надурочний час установлено ст. 106 КЗпП. Так, надурочні години:
— при почасовій оплаті праці оплачують у подвійному розмірі годинної ставки;
— при відрядній оплаті праці за усі відпрацьовані надурочні години виплачують доплату у розмірі 100 % годинної тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації.
Таким чином, для оплати надурочних годин необхідно знати годинну тарифну ставку.
Якщо працівник — почасовик, то проблем немає. Його годинну тарифну ставку множимо на 2 і на кількість надурочних годин.
Трохи складніше з працівниками, яким установлений оклад (місячна тарифна ставка). Тут на перше місце виходить обліковий період.
Обліковий період = місяцю. У такій ситуації годинну тарифну ставку (Тгод) знаходимо, розділивши оклад (Ом) на місячну календарну норму тривалості робочого часу (Нгод/км) у відповідному місяці (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12):
Тгод = Ом : Нгод/км.
Обліковий період > місяця. Якщо обліковий період дорівнює кварталу (півріччю або року), годинну тарифну ставку (Тгод) знаходимо так: оклад (Ом), установлений працівникові в останньому місяці облікового періоду, ділимо на середньомісячну кількість годин за обліковий період (Годсер.обл):
Тгод = Ом : Годсер.обл.
У свою чергу, середньомісячну кількість годин за обліковий період знаходимо, розділивши календарну норму робочого часу за цей період (Нгод/к) на кількість місяців в обліковому періоді (Мобл):
Годсер.обл = Нгод/к : Мобл.
Розглянемо, як це працює на прикладах.
Приклад 4. Обліковий період — місяць. Календарна норма робочого часу на грудень 2019 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з вихідними днями в суботу і неділю, складає 166 годин.
Працівник відповідно до графіка змінності фактично відпрацював 178 год, у тому числі 12 год — надурочно. Оклад — 8200 грн.
Розрахуємо годинну тарифну ставку:
8200 : 166 = 49,40 (грн./год).
Оплата надурочних годин складе:
49,40 х 2 х 12 = 1185,60 (грн.).
Приклад 5. Обліковий період — рік. Календарна норма тривалості робочого часу на 2019 рік, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними в суботу і неділю, дорівнює 1993 год. Відповідно до графіка роботи працівник відпрацював за обліковий період 2034 год, у тому числі 41 год — надурочно. Його оклад у грудні 2019 року (в останньому місяці облікового періоду) — 6000 грн.
Визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період:
1993 : 12 = 166,08 (год),
де 12 — кількість календарних місяців в обліковому періоді — році.
Годинна тарифна ставка дорівнює:
6000 : 166,08 = 36,13 (грн./год),
де 6000 — оклад в останньому місяці облікового періоду — грудні 2019 року.
Сума оплати надурочних годин складає:
36,13 х 2 х 41 = 2962,66 (грн.).
Ми з вами розглянули ситуації, коли наприкінці облікового періоду у працівника є надурочні години (а то й їх перебір). Але як бути, якщо він за годинами не дотягнув до календарної норми?
Недобір за годинами
Ситуація. Обліковий період відпрацьовано. Розрахункову норму робочого часу за обліковий період визначено. Графіки обліку робочого часу перед очима. І раптом виявляється, що у працівника не те що немає надурочних годин, у нього недобір за годинами.
Чому так могло статися? Швидше за все, спочатку неправильно було визначено (завищено) кількість працівників, які потрібні для виконання цієї роботи, або неправильно складено графік виходу на роботу (змінності).
Що ж робити в такій ситуації? Як нараховувати працівникам основну зарплату за останній місяць розрахункового періоду?
Розпочнемо з найпростішого випадку: недобір годин у працівника-окладника (працівника з місячною тарифною ставкою).
Тут відштовхуємося від того, що кількість годин, передбачена графіком виходу на роботу (змінності), є для працівника нормою. Тому якщо працівникові встановлена місячна тарифна ставка (оклад) і він повністю відпрацював усі дні за графіком роботи (змінності) в місяці, за який здійснюється розрахунок зарплати, то йому нараховують тарифну ставку (оклад) у повній сумі (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282). Працівник у зарплаті не втрачає.
А якщо працівник з почасовою або відрядною оплатою? У цих осіб розмір основної зарплати безпосередньо залежить від кількості відпрацьованого часу. Отже, неправильне навантаження працівника роботодавцем призведе до заниження суми зарплати.
Як бути?
Вважаємо, що в цьому випадку недобір за годинами (різниця між розрахунковою нормою робочого часу і фактично відпрацьованим часом в обліковому періоді) слід розглядати як простій з вини роботодавця.
Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу) (див. ст. 113 КЗпП).
висновки
- Надурочні години підраховують і оплачують наприкінці кожного облікового періоду.
- При підрахунку надурочних годин використовують саме розрахункову норму робочого часу. Вона не завжди дорівнює календарній.
- Компенсація надурочних годин шляхом надання відгулу не допускається.
- Робота у святковий/неробочий або вихідний день поза графіком (понад місячну норму), з оплатою відпрацьованих годин у такий день у подвійному розмірі, не враховується при підрахунку надурочних годин для цілей їх оплати.
