* Див. постанову ВС від 16.07.2019 р. №620/3905/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/83042273
Позиції сторін
Підприємство наполягало, що грошові кошти надавалися на підставі договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики). Строк позовної давності для стягнення заборгованості за ними на момент перевірки не минув. Тому такий дохід не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги і, як наслідок, не може визнаватися додатковим благом та оподатковуватися ПДФО.
Податковий орган вважає винесені податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки, на його думку, не повернена у зв’язку зі смертю позичальника фіндопомога є додатковим благом, а підприємство — податковим агентом.
Вирішення справи судом
Спочатку суд першої інстанції та апеляційний суд стали на бік податківців. Але Верховний Суд не погодився з їх висновками. Він зазначив, що відсутність суб’єктів отримання додаткового блага унеможливлює виконання підприємством обов’язків податкового агента. У результаті справа була спрямована на новий розгляд. І вже є рішення суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень. На черзі — апеляція.
Думка редакції
Смерть фізособи автоматично не призводить до припинення боргу за позикою (ст. 608 ЦКУ). Подальша доля позики залежить від наявності спадкоємців і прийняття ними спадщини. Адже до складу спадщини входить не лише майно, а й обов’язки спадкодавця (ст. 1218 ЦКУ).
У день смерті позичальника поворотну фіндопомогу не списують, оскільки борг не стає безповоротною фіндопомогою
Якщо спадкоємці є, у загальному випадку вони зобов’язані погасити борг у межах вартості отриманого в спадщину майна (ст. 1282 ЦКУ). Тобто підприємство чекає на погашення всієї суми або частини боргу від спадкоємців. Для цього заявляються вимоги до спадкоємця не пізніше 6 місяців з дня отримання ним свідоцтва про право на спадщину (ч. 2 ст. 1281 ЦКУ). Доходу за виданою раніше позикою в цій ситуації немає — зобов’язання так і залишилося, і воно має бути погашено спадкоємцями.
Якщо до спадкоємця переходить частина зобов’язань за позикою (вартість отриманої спадщини менша за суму боргу), то частину боргу доведеться списати. Чи виникне дохід за списаною сумою (наприклад, через недостатність вартості спадщини)? У спадкоємців — ні, адже вони цю частину боргу на себе не приймали, а отже, списання цієї частини суми — не їх дохід.
Можливо, це дохід самої померлої фізособи і підприємство все одно повинно утримати ПДФО? Теж ні. Адже в цьому випадку відсутній суб’єкт оподаткування, що унеможливлює виконання обов’язків податкового агента.
Тепер розглянемо ситуацію, коли спадкоємців не виявилося. У цьому випадку зобов’язання зазвичай списують (але не в день смерті, а після закінчення строку для прийняття спадку).
Хоча, суворо кажучи, якщо майно є, а спадкоємця немає, то майно переходить територіальній громаді. Далі виникає непросте питання з долею боргу. Непросте — через формулювання ч. 4 ст. 1277 ЦКУ, а також через практику подібних процедур. Але якщо суми значні і забезпечені майном, то борг можна не списувати й спробувати стягнути його з місцевої влади.
